Міжнародний день здоров’я рослин 2026

Щиро вітаю з Міжнародним днем здоров’я рослин!

У світі без кордонів для викликів і загроз саме здоров’я рослин стає спільною відповідальністю всього людства. Від родючих полів до природних екосистем – рослини є тихою основою життя, що забезпечує продовольство, підтримує кліматичну рівновагу та формує майбутнє планети.

Сьогодні ми об’єднуємо зусилля задля їх збереження, адже захист рослин – це інвестиція у глобальну продовольчу безпеку, сталий розвиток і добробут народів усього світу.

Висловлюю щиру вдячність фахівцям, науковцям і всім, хто щоденно працює над збереженням здоров’я рослин. Ваша праця має значення, яке виходить далеко за межі окремих країн і континентів.

Бажаю натхнення, професійних звершень і нових міжнародних досягнень. Нехай наші спільні дії сприяють гармонії між людиною і природою та сталому майбутньому для всіх.

Сергій Ткачук, Голова Держпродспоживслужби

Шановні колеги!

З нагоди Міжнародного дня здоров’я рослин висловлюю щиру повагу всім, чия професійна діяльність пов’язана із забезпеченням фітосанітарної безпеки.

Здоров’я рослин є невід’ємною складовою продовольчої безпеки, екологічної рівноваги та розвитку міжнародної торгівлі. Ефективна взаємодія, наукова обґрунтованість рішень і відповідальність кожного формують надійний фундамент для протидії сучасним викликам.

Бажаю вам подальших професійних здобутків, реалізації спільних ініціатив та досягнення визначених цілей.

Вадим Чайковський, заступник Голови Держпродспоживслужби – Головний державний фітосанітарний інспектор України

Щороку 12 травня світ відзначає Міжнародний день здоров’я рослин. Це дата, яка нагадує кожному з нас, що рослини — це основа життя на Землі. Вони забезпечують нас киснем, їжею та є фундаментом екосистеми. Захист здоров’я рослин — це не лише питання сільського господарства — це запорука продовольчої безпеки, економічного розвитку та збереження біорізноманіття нашої країни.
Фахівці ДУ «Івано-Франківська ФВЛ ДПСС» щоденно виконують важливу місію – стоять на захисті фітосанітарної безпеки області, своєчасно виявляючи загрози та запобігаючи поширенню небезпечних шкідливих організмів.
Цьогоріч фахівці лабораторії провели масштабні інформаційно-просвітницькі заходи під гаслом «Plant Biosecurity for Food Security» («Біозахист рослин для продовольчої безпеки»). Наша мета — донести важливість фітосанітарної безпеки до кожного мешканця та гостя Прикарпаття.
Ми завітали до найменших мешканців міста. У форматі цікавих бесід діти дізналися, як «лікують» рослини та чому не можна самовільно привозити екзотичне насіння з-за кордону. Виховання екологічної свідомості з дитинства — це інвестиція у майбутнє. Крім того фахівці лабораторії відвідали: школи, університети та коледж, щоб провести просвітницьку роботу та привернути увагу до важливості захисту рослин і збереження фітосанітарного стану.
У найпопулярніших зонах відпочинку —фахівці лабораторії спілкувалися з жителями та гостями міста, розповсюджуючи інформаційні матеріали про карантинні організми та методи боротьби з ними. Проведено роз’яснювальну роботу з пасажирами щодо ризиків транскордонного перенесення шкідливих об’єктів, консультації для покупців та продавців насіннєвого магазину щодо важливості сертифікації посадкового матеріалу.
На базі агрофірми ТОВ ВТФ «Угринів» фахівці лабораторії провели зустріч із агрономами, обговоривши сучасні методи діагностики хвороб сільськогосподарських культур.
Разом збережемо зелене багатство України!

8 травня в Україні відзначають День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.

У цей день ми вшановуємо подвиг усіх, хто боровся проти нацизму, згадуємо мільйони загиблих і дякуємо тим, хто наближав перемогу ціною власного життя.

Це день пам’яті, шани та вдячності.
Пам’ятаємо минуле. Шануємо героїв. Віримо в перемогу України.

Слава Україні!

До відома суб’єктів господарювання!

Визначення біохімічних показників якості зерна проводиться для встановлення відповідності партії зерна нормативним документам, визначення його цільового призначення (продовольче, фуражне, технічне), встановлення класу пшениці та гарантування безпечності для споживачів. Визначення біохімічних показників якості зерна є критично важливим, оскільки вони безпосередньо впливають на технологічні властивості, харчову цінність та економічну вартість кінцевого продукту.
Біохімічні показники (вміст білка, клейковини, крохмалю) визначають придатність зерна для хлібопечення, макаронної чи комбікормової промисловості. Наприклад, високий вміст клейковини та її якість забезпечують еластичність тіста та об’єм хліба. Завдяки аналізу, наприклад, склоподібності, зерно розподіляють за класами: тверда пшениця йде на макарони, а м’яка — на борошно для хліба.
Аналіз дозволяє виявити зараженість шкідниками, вміст засмічених домішок та свіжість зерна, що важливо для безпеки харчування. Також досліджуючи фізичні властивості зерна, наприклад: натуру (маса 1 літра) дізнаємося про його виповненість та можемо розрахувати місткість зерносховищ.
Вологість є вирішальним показником при зберіганні (норма — до 14%). Висока вологість призводить до псування зерна, розвитку плісняви та самозігрівання.
На базі відділу визначення посівних якостей насіння та якості зерна ДУ «Івано-Франківська ФВЛ ДПСС», крім посівних якостей насіння проводиться визначення біохімічних і технологічних показників якості зерна сільськогосподарських культур, а саме:

натура зерна
вологість зерна
органолептичні показники
кількість та якість клейковини
вміст сажкових та фузаріозних зерен
Розмір плати за надані послуги здійснюється відповідно до наказу Міністерства Аграрної політики та продовольства №96 «Про затвердження розмірів плати за послуги з питань ветеринарної медицини, захисту рослин, охорони прав на сорти рослин, які надаються органами та установами, що входять до сфери управління Державної ветеринарної та фітосанітарної служби» (із змінами).
Для визначення біохімічних і технологічних показників якості зерна замовнику необхідно заповнити заявку відповідної форми та надати пробу зерна досліджуваної культури (не менше 2кг зерна для зернових і зернобобових та не менше 1кг для дрібнонасінних культур). По закінченню випробування замовнику видається «Протокол визначення біохімічних і технологічних показників сільськогосподарських культур та продуктів їх переробки».
Визначення біохімічних і технологічних показників якості зерна має високу економічну ефективність. Точне визначення якості дозволяє правильно сформувати ціну на зернову продукцію та уникнути збитків при її переробці.

За більш детальною інформацією звертайтесь за адресою:
м.Івано-Франківськ, вул.Горбачевського,11
e-mail.fitolabif@ukr.net
(0342) 78-35-77

Тримаємо руку на пульсі: управління державним майном

Сьогодні фахівці нашої лабораторії взяли участь у робочій онлайн-нараді, організованій Держпродспоживслужбою.
Ключовою темою обговорення стали актуальні питання управління об’єктами державної власності та ведення їх обліку. В умовах сьогодення ефективне адміністрування державного майна вимагає не лише чіткого дотримання законодавства, а й оперативного освоєння цифрових інструментів та автоматизованих систем.
Чому це важливо?
•⁠ ⁠Забезпечення прозорості та точності в обліку ресурсів.
•⁠ ⁠Координація дій з територіальними органами Держпродспоживслужби.
•⁠ ⁠Підготовка звітності за I квартал 2026 року згідно з актуальними вимогами.
Продовжуємо працювати, навчатися та вдосконалювати робочі процеси задля спільного результату!

Синергія науки та практики: розвиваємо майбутнє разом!

Сьогодні в стінах ДУ „Івано-Франківська випробувальна лабораторія Держпродспоживслужби“ приймали особливих гостей — викладацький склад Карпатського національного університету ім. В. Стефаника.
Це не просто візит ввічливості, а початок великого спільного шляху. Ми офіційно розпочинаємо тісну співпрацю, яка поєднає багаторічний науковий досвід університету з нашою сучасною технічною базою та практичними напрацюваннями.
Що в планах?
•⁠ ⁠Спільна наукова робота: об’єднуємо зусилля для проведення досліджень та написання наукових праць.
•⁠ ⁠Обмін досвідом: викладачі університету мають змогу ознайомитися з реальним процесом фітосанітарних випробувань та новітніми методами лабораторного контролю.
•⁠ ⁠Розвиток регіону: створюємо фундамент для підготовки фахівців, чиї знання підкріплені реальною практикою.
Віримо, що така колаборація стане потужним імпульсом для розвитку наукового потенціалу нашого краю. Працюємо на результат, дбаємо про якість, творимо науку разом! 🇺🇦

Правила обрізки
плодових дерев навесні.

Обрізування слід проводити ранньою весною, після завершення сильних морозів, але до початку активного сокоруху. Це мінімізує стрес для дерева та сприяє швидкому загоєнню ран.
Коли обрізати дерева на весні:
Початок березня: проводиться до початку сокоруху, коли мине небезпека сильних морозів. У березні обрізку починають з молодих зерняткових садів – яблунь або груш.
Кінець березеня – початок квітня: обрізка більшості культур зерняткових і кісточкових (черешня, вишня, абрикос тощо), починаючи з молодших дерев.
Використовуйте гострі та чисті інструменти, такі як секатори, ножівки та садові ножі. Інструменти, які використовуються для обрізки, обов’язково повинні бути заточені й продезінфіковані. В іншому випадку ви ризикуєте не тільки завдати дереву зайву травму, але і інфікувати місце пошкодження.
Основні правила обрізки:

Очищення дерева:
• Видаляйте всі сухі, хворі або пошкоджені гілки.
• Очищайте дерево від гілок, що ростуть усередину крони, створюючи перешкоди для циркуляції повітря та сонячного світла.
Формування крони:
• Для молодих дерев важливо правильно сформувати крону, щоб вона мала достатньо простору для розвитку.
• У старих деревах обрізка дозволяє омолодити крону та відновити інтенсивність плодоношення.
Проріджування:
• Видаляйте зайві або слабкі гілки, що не дають здорового росту та плодоношення.
• Також варто обмежити кількість пагонів, що ростуть в нижній частині дерева, оскільки вони можуть заважати нормальному розвитку основних гілок.
Обрізка на кільце чи на бруньку:
• Робіть обрізку на кільце або над брунькою, що сприяє правильному росту нових пагонів. Не обрізайте гілки надто коротко, оскільки це може призвести до загнивання або проблем із загоєнням ран.
Не обрізайте занадто багато
Один з найголовніших принципів при обрізці плодових дерев – це помірність. Не варто обрізати більше 20-30% гілок за один раз. Надмірна обрізка може ослабити дерево і призвести до зменшення врожайності або навіть його загибелі.
Види обрізки:

Формуюча – для молодих дерев, щоб створити правильну форму крони.
Омолоджуюча – для старих дерев, щоб продовжити їхній період плодоношення.
Прополююча – для покращення циркуляції повітря в кроні.
Підрізання для збільшення врожайності – сприяє кращому плодоношенню, зменшуючи кількість надмірно плодючих гілок.

Обрізка має бути правильно виконана, щоб уникнути травмування дерева і забезпечити оптимальне плодоношення.
Часті помилки при обрізці:
• Невірний час обрізки: Обрізка в період активного росту або під час осінньої вегетації може ослабити дерево.
• Перебільшення обрізки: Занадто велика кількість зрізаних гілок може спричинити стрес для дерева, погіршити його здоров’я і знизити врожай.
• Обрізка без обережності: Якщо обрізати гілки занадто близько до стовбура або залишити пеньки, це може призвести до пошкоджень дерева.
Всі місця зрізу рекомендується обробляти садовим варом, щоб залікувати рани, нанесені дереву. Обрізані хворі гілки необхідно спалити, щоб запобігти ураженню здорових дерев. Правильний догляд за садом сприяє отриманню щедрого врожаю.

Якісний насіннєвий матеріал — основа отримання високих врожаїв.

На початку весни для аграріїв настає один із найвідповідальніших етапів —обробка та підготовка ґрунту і насіннєвого матеріалу до посівної кампанії.
В сучасному рослинництві діють багато факторів, від яких залежить успішність всього виробництва: насіння, добрива, ЗЗР, агротехніка та ін. Та близько 30% результату залежить все ж від насіння — його якості, сортових параметрів, схожості та інших показників.
В першу чергу, потрібно визначити, наскільки взагалі насіння придатне до висіву, та якого результату на полі можна від нього очікувати. З цією метою в ДУ «Івано-Франківська фітосанітарна випробувальна лабораторія Держпродспоживслужби» можна провести наступні випробування:

Визначення чистоти і відходу насіння.
Визначення маси 1000 насінин.
Визначення вологості насіння.
Визначення схожості та енергії проростання насіння.
Визначення домішок насіння інших рослин.
Визначення заселеності насіння шкідниками.
Визначення зараженості насіння хворобами .
Визначення життєздатності насіння.
Дослідження насіннєвого матеріалу, зокрема маси 1000 насінин, дозволяє з вищою точністю розрахувати норму висіву. Знаючи енергію проростання та схожість, можливо коригувати норми висіву. Адже при низьких даних показниках норма збільшується від запланованої на 10-15%.

Оцінивши якість насіння, змінити можна не лише норму висіву. Після проведених досліджень також є можливість обрати найефективніший протруйник та заздалегідь оцінити, наскільки якісним буде протруювання, і чи потребуватиме насіння додаткової очистки для подальшої передпосівної обробки.

Перед вибором протруйника обов’язковим економічно обґрунтованим заходом є дослідження насіннєвого матеріалу на наявність збудників хвороб та їх ідентифікація.

Крім того, основна вимога для якісного протруєння насіння — відсутність домішок, битого зерна тощо, тому при дослідженні насіння обов’язково визначити дані показники. Встановлено, що за вмісту сторонніх домішок понад 10% ефективність нанесення протруйника зменшується більше, ніж на 30% — адже протруйник в першу чергу буде поглинатися лусочками, битим зерном та іншими домішками.

Має значення і дослідження на заселеність насіння шкідниками. При великій заселеності шкідники мігрують по складу і заселяють його. Вони пошкоджують зерно, продукти їх життєдіяльності спричиняють розвиток грибкових хвороб і пліснявіння. Всі ці процеси спричиняють зниження якості продукції.

Сьогодні, 11 березня, минає перша річниця з дня загибелі нашого колеги, Героя України – КОСТЮКА Романа Романовича, який віддав своє життя за свободу та незалежність нашої держави.
Його мужність та відданість залишаються прикладом для нас всіх. Пам’ять про його подвиг назавжди збережеться в серцях колег та рідних.
Назавжди 26…
Вічний спочинок та світла пам’ять Герою!
Низький уклін рідним та близьким воїна.

Вітаємо з Днем Державного Гімну України!

День Державного гімну України відзначається щороку 10 березня, а відповідне свято було офіційно затверджено Кабінетом Міністрів України 7 грудня 2021 року.
Державний Гімн – це символ єдності, сили та незламності українського народу. Його слова і мелодія надихають, об’єднують та нагадують про нашу спільну відповідальність за майбутнє України.
Нехай гордість за Батьківщину завжди живе в наших серцях.
Слава Україні!

Ентомологічна експертиза

Ентомологічна експертиза – це комплекс лабораторних досліджень спрямованих на виявлення та ідентифікацію шкідників, які можуть бути небезпечними для рослинної продукції і сільського господарства.
Основна мета ентомологічного випробування полягає у виявленні карантинних, регульованих некарантинних та інших шкідливих організмів, а також запобіганню їх поширенню через торгівлю,зберігання та транспортування.
Окрім карантинних організмів є інші шкідливі організми, які спричиняють зниження врожайності, погіршення товарної якості, затримку росту, зниження зимостійкості, а інколи і повну загибель посівів у разі масового розмноження.
До основних шкідників запасів зерна належать:

довгоносики,
зернівки,
борошноїди,
хрущаки,
молі.
Ці комахи живляться внутрішніми частинами зерна, пошкоджуючи оболонку, ендосперм і зародок. У результаті утворюються механічні пошкодження у вигляді тріщин, отворів і порушення цілісності оболонки. Комахи є активними переносниками різних мікроорганізмів. Особливу небезпеку становлять гриби, які викликають пліснявіння і псування зерна. Грибкові мікроорганізми є одними з найпоширеніших збудників в процесі розвитку яких можуть утворюватися мікотоксини.
Тому своєчасне проведення ентомологічного аналізування з поєднанням профілактичних заходів забезпечує збереження кількісних і якісних показників зерна, мінімізує втрати та гарантує його безпечність для споживання і посівних цілей.

Співпраця з АПК

Минулого тижня, в межах робочої зустрічі та з метою налагодження співпраці, директор департаменту агропромислового розвитку обласної державної адміністрації Алла Хамчич відвідала Державну установу «Івано-Франківська фітосанітарна випробувальна лабораторія Держпродспоживслужби», яка є важливою складовою системи захисту рослинництва та карантину рослин.
Установа підпорядковується Державній службі України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів і працює в межах її повноважень.
Лабораторія акредитована за міжнародним стандартом ДСТУ EN ISO/IEC 17025:2019, що підтверджує високий рівень якості та достовірності досліджень. Фахівці здійснюють фітосанітарну експертизу (ентомологічну, мікологічну, фіто гельмінтологічну, гербологічну, бактеріологічну, вірусологічну) продуктів рослинного походження та інших об’єктів регулювання у сфері карантину рослин, визначення посівних якостей насіння сільськогосподарських, ефіроолійних, овочевих, баштанних та однорічних, дворічних та багаторічних квітково-декоративних культур.
Серед ключових напрямів діяльності лабораторії:
виявлення та ідентифікація регульованих шкідливих організмів у продукції, що експортується, імпортується або переміщується територією України;
вивчення видового складу, біології та екології регульованих шкідливих організмів та розробка прогнозу їх поширення;
визначення посівних якостей насіння і товарних якостей садивного матеріалу;
участь у фітосанітарних обстеженнях сільськогосподарських угідь і земель лісового фонду;
розробка та надання рекомендацій щодо локалізації та ліквідації карантинних організмів.
Окрім практичної роботи, лабораторія активно долучається до наукових досліджень, взаємодіє з вітчизняними та міжнародними науковими установами, бере участь у підготовці нормативно-правових актів та проводить інформаційно-роз’яснювальну роботу у сфері карантину і захисту рослин.
Налагоджена співпраця між департаментом агропромислового розвитку Івано-Франківської обласної державної адміністрації та Державною установою «Івано-Франківська фітосанітарна випробувальна лабораторія Держпродспоживслужби» є важливим кроком до забезпечення фітосанітарної безпеки, підвищення якості рослинної продукції та захисту аграрного потенціалу Прикарпаття

Хвороби і шкідники кімнатних рослин узимку: ознаки, причини, профілактика та боротьба

Взимку кімнатні рослини відчувають значний стрес: тепле повітря з опалення й короткий світловий день призводять до низької вологості та нестачі світла. Така комбінація симптоматично ослаблює природний імунітет рослин і робить їх більш уразливими. Пересушене зимове повітря сприяє масовому розмноженню шкідників, насамперед павутинного кліща та трипсів. Крім того, погане освітлення або коливання температури також пригнічують ріст рослин і сприяють виникненню хвороб.

Більшість «хвороб» узимку насправді пов’язані з неправильним поливом і доглядом. У цей період більшість кімнатних квітів перебувають у стані спокою, тому надлишкове внесення азотних добрив та частий полив їм не потрібні. Навпаки, надмірна кількість води призводить до застою вологи в коренях і розвитку кореневої гнилі, основними ознаками ураження якої є:

в’янення рослини без видимих причин;
потемніння та розм’якшення коренів;
неприємний запах із ґрунту;
пожовтіння і опадання листя.
Якщо ж коренева гниль все-таки з’являється, уражену рослину виймають із горщика, обрізають вражені корені і пересаджують у свіжий, добре провітрюваний ґрунт.

Грибкові хвороби також виявляються на листках у вигляді плям і нальоту. Наприклад, звичайна листкова плямистість дає на листі темно-бурі круглі плями з жовтим обідком, які поступово збільшуються і призводять до відмирання тканини. Зазвичай їх провокує надмірна вологість у поєднанні з поганим провітрюванням. Уражені листки зрізають і спалюють, а саму рослину обробляють фунгіцидами.
Справжня борошниста роса – це грибкове захворювання, яке активно розвивається при сухому повітрі та перепадах температур.
Ознаки ураження:

білий або сіруватий борошнистий наліт на листках і пагонах;
поступове пожовтіння тканин;
скручування та висихання листя;
пригнічення росту рослини.
Інша грибкова хвороба — сіра гниль — з’являється при підвищеній вологості та недостатній вентиляції. ЇЇ ознаками є:
сірий пухнастий наліт на листках і стеблах;
мокрі бурі плями;
швидке загнивання тканин;
відмирання уражених частин.
При цьому уражені місця також темніють і відмирають, тому їх теж видаляють.

У надто сухому повітрі легко розмножуються павутинні кліщі: на листках з’являється тоненька павутина і дрібні жовті чи білі цятки, а потім листя жовтіє, опадає і рослина поступово висихає. Схожим ворогом є щитівки – малорухомі шкідники із щільним захисним покривом, які не відразу помітні без уважного огляду. Ознаки ураження рослин щитівкою є:

коричневі щільні бляшки на листках і стеблах;
липкі виділення;
пожовтіння та опадання листя;
загальне виснаження рослини.
На нижньому боці листя часто селяться борошнисті червці — білі ватоподібні грудочки, під якими утворюється сажиста цвіль. При їхній активності рослина деформується: листя скручується, квіти опадають і рослина в’яне. Подібно виглядають ураження попелицею: на уражених пагонах утворюються клейкі виділення, листя скручується, а поруч часто з’являються мурашки, що збирають солодкі краплі, які також є ознакою присутності попелиць.
Також злісними шкідниками для кімнатних рослин є трипси. Ознаками їх наявності є:
сріблясті або світлі смуги на листках;
чорні дрібні крапки (продукти життєдіяльності);
деформація квітів;
ламкість і висихання тканин.
Шкідники зазвичай потрапляють із заражених рослин або з вулиці. Тому нові рослини слід відразу ставити окремо на карантин і уважно обстежувати. Якщо ж шкідника помітили, рекомендується обробити одночасно всі рослини в кімнаті спеціальними інсектицидами.

Для профілактики хвороб і шкідників насамперед слід підтримувати оптимальні умови вирощування. Не допускають надмірного поливу й пересихання ґрунту, забезпечують рослинам достатній дренаж і регулярне провітрювання приміщення. Високу вологість повітря (зрошуванням і піддонами з водою) утримують на рівні, що стримує розвиток кліщів. Нові рослини витримують тижневий карантин, і тільки після перевірки на шкідників або видимі хвороби пересаджують у колекцію.
При перших ознаках ураження хворі листки зривають, а самі рослини обробляють системними препаратами. Для ліквідації грибкових хвороб використовують відповідні фунгіциди або народні розчини, а підвищену вологість спрямовують на провітрювання.
Комплексний підхід – якісний догляд, профілактичні обробки та карантин нових рослин – дозволяє кімнатним улюбленцям без втрат пережити зиму й залишатися здоровими.

НАРАДА З АНАЛІЗУВАННЯ

30 січня 2026 року в ДУ «Івано-Франківська ФВЛ ДПСС» відбулася нарада з аналізування з боку керівництва за участю директора, керівника з якості, завідувачів структурних підрозділів.
Під час наради було здійснено аналіз діяльності лабораторії за 2025 рік, розглянуто проблемні питання які виникли під час роботи, внутрішні та зовнішні чинники, які мали вплив на лабораторію та прийнято рішення про пріоритетні напрямки роботи на розвиток лабораторії у 2026 рік.
Розглянуто придатність політик та процедур у системі управління, виконання дій щодо попередніх аналізів з боку керівництва, результати останніх внутрішніх аудитів та проведення коригувальних дій невідповідностей, які виникли в процесі. Також було зазначено оцінку зовнішніх органів, зокрема проведення повторної оцінки (нагляд) фахівцями НААУ щодо відповідності вимогам ДСТУ EN ISO/IEC 17025:2019.
Окрему увагу приділено моніторингу достовірності випробувань у відділах, забезпеченості ресурсами, зокрема стан обладнання та необхідність калібрування у поточному році.
За результатами наради з аналізування з боку керівництва, прийнято рішення про пріоритетні напрямки роботи на розвиток лабораторії у 2026 році. Кожен із завідувачів надав пропозиції щодо покращення роботи відділів у 2026 році та можливості для подальшого вдосконалення.
При підведенні підсумків наради Оксана САЛЕЙ висловила щиру вдячність фахівцям лабораторії за результативну роботу.

Щороку 22 січня Україна відзначає одну з найзнаковіших подій свого державотворення – річницю проголошення Акту злуки УНР та ЗУНР. Це свято символізує об’єднання українських земель і зміцнення духу єдності.
Зараз, у такий складний етап нашого життя,ми вкотре змушені боротися за нашу єдність, незалежність та свободу. За час повномасштабної війни, ми довели, що ми сильна та незламна нація. Нехай наша соборність буде непорушною, а дух непереможним.
Зі святом вас, з Днем Соборності України!
Слава Україні!
Героям Слава!

Хвороби овочів при зберіганні

Щороку в Україні плодоовочева продукція зазнає втрат через неправильне зберігання. Причини – дефіцит холодильного обладнання та механічні пошкодження при відвантаженні.
В приватних господарствах зберегти урожай легше завдяки можливості контролю стану коренеплодів, особливо якщо знати хвороби зберігання й вчасно вибирати уражені овочі.
Найпоширеніші хвороби свіжих овочів
Овочі гниють чи засихають найчастіше через різні грибки, іноді бактерії. Вчасне розпізнавання симптомів тієї чи іншої хвороби допоможе вам зберегти врожай.
Хвороби картоплі:

Суха фузаріозна гниль. В перші місяці зберігання проявляється сіро-бурими втиснутими плямами. Шкірка над ними зморщується концентричними складками. Надалі всередині бульби утворюються порожнини, заповнені міцелієм, а на шкірці з’являються білі подушечки спор. Суха фузаріозна гниль може заражати й інші картоплини.
Фітофтороз. Зовні на шкірці утворюються сухі втиснуті бурі плями, які продовжуються всередину картоплини коричневими тяжами. Хворі бульби часто зогнивають. Дуже важливо вчасно виявити та прибрати їх, щоб вони не заразили здорові бульби.
Хвороби часнику:
Фузаріоз. Найбільш поширена хвороба, коли від грибка в’яне листя часнику на грядці, а під час зберігання головок зубці стають м’якими і гниють.
Біла гниль денця. Частіше уражує озимі сорти. На денцях головок з’являється мокра гниль із білим нальотом та чорними цятками. З часом зубці зогнивають.
Хвороби цибулі:
Фузаріоз. Грибкове захворювання, яке найчастіше псує урожай, внаслідок якого на денці цибулини утворюється гниль із рожевим нальотом. Цибулина з часом стає м’якою і гниє.
Шийкова гниль. Проявляється у верхній частині цибулини, потім хвороба опускається всередину. Характерно, що на зрізі цибуля нагадує варену, трохи пізніше серцевина темнішає та муміфікується.
Альтернаріоз. Часто переходить із листя на цибулину. Спершу цибулина виглядає водянистою, потім набуває жовтуватого або червонуватого кольору. Згодом там утворюється чорна цвіль, а між лушпинням – зеленкувата.
Хвороби моркви:
Біла гниль. Від якої морквини стають м’якими (мокра гниль) і вкриваються білим нальотом без неприємного запаху.
Альтернаріоз. Проявляється у вигляді сухої чорної гнилі (втиснутими плямами) зазвичай на верхній частині коренеплоду.
Хвороби бур’яків:
Фомоз. Доволі часто уражається під кінець літа. На поверхні коренеплоду утворюється сірий наліт, а всередині м’якоть чорніє.
Кагатна гниль. Викликає комплекс різних грибків і бактерій, але найчастіше серед них трапляється збудник сірої гнилі. Про кагатну гниль свідчить пліснява на місці ушкоджень.
Щоб не втратити урожай, важливо зібрати овочі вчасно, підсушити, перебрати, а потім зберігати їх у правильних умовах. При виявленні хвороб варто одразу позбутись уражених овочів і відсортувати здоровий посівний матеріал на наступний сезон. Для запобігання втрат при зберіганні необхідно дотримуватись агротехніки та сівозміни, а також застосовувати професійні препарати від хвороб ще в період активного росту рослин.

Зберігання насіння овочевих та квітково-декоративних культур

Збереження якості насіння, від збирання до використання, є одним із найважливіших завдань. Високі врожаї можна отримати лише при використанні здорового, якісного насіння. Тому насіння до посіву потрібно зберігати в таких умовах, щоб воно забезпечило високу енергію проростання, схожість і було здатне дати здорову продуктивну рослину, а це вимагає певних умов і спеціального режиму зберігання.
Насіння гібридів овочевих та квітково-декоративних культур відрізняється безліччю позитивних якостей – найвища схожість на рівні 98-100%, калібрування, багаторівнева попередня обробка, чудові якості рослин і продукції – це один з основних показників у формуванні високого врожаю і максимальної вигоди від вирощування. Як і практично будь-який товар, насіння має термін придатності і вимагає спеціальних умов. Згідно з ДСТУ, гарантійний термін придатності посівного матеріалу професійного насіння не перевищує 2 років. Проте, ця цифра досить умовна – при правильному зберіганні реальний термін збереження схожості для різних культур перевищує цей показник в 2-3 рази. Необхідно враховувати, що чим більший термін зберігання насіння, тим нижча його схожість.
Умови зберігання насіння
Правильна організація такого процесу передбачає дотримання кількох важливих критеріїв:

дотримання температурного режиму
Нормальна температура для зберігання насіння овочів та квітів повинна бути в межах 4-12 градусів Цельсія. При надлишку тепла провокується розмноження небезпечних мікроорганізмів, що згубно впливає на характеристики схожості. Різкі перепади температури неприпустимі.
параметри вологості
Вологість повітря допускається не вище 50%. Якщо не дотримуватись такої вимоги, збільшується ризик передчасного проростання та появи плям гнилі.
освітлення
Ідеальне місце для зберігання насіння має бути темним без прямих сонячних променів. В іншому випадку відбувається процес «пробудження» з появою паростків.
упаковка посівного матеріалу
Звичайно, найкраща упаковка – заводська, вона не пропускає вологу і повітря. Якщо ж пакет від виробника вже розкритий, посівний матеріал потрібно розмістити в якомога більш закритій ємності або контейнері. Основна причина низької схожості насіння – висока вологість під час зберігання.
Контролюйте схожість!!!
Якщо насіння зберігалося довше 12 місяців з моменту купівлі, рекомендується перевірити схожість перед посівом, звертаючись до ДУ «Івано-Франківська фітосанітарна випробувальна лабораторія Держпродспоживслужби». Уникайте самостійного пророщування в домашніх умовах, оскільки результати не будуть достовірними через відсутність спеціальних умов.

Галова нематода – невидимий ворог городу

Коренева(галова) нематода — сидячий ендопаразит. Самці червоподібної форми (довжина до 2 мм), самки роздуті, овальні, грушоподібні (довжина близько 1 мм); білого кольору. Одна самка відкладає до 2000 яєць, і вони можуть виживати в грунті до 5 років.
Які культури страждають найбільше:
Помідори, огірки, буряк, морква, баклажани, перець, кавуни, салат, бобові, а також багато декоративних рослин.
Шкідливість нематод полягає в тому, що вони своїми колючими ротовими апаратами проколюють оболонку клітин рослин і висмоктують їх вміст. Проникаючи в корінь, нематода викликає утворення галів – потовщень, схожих на вузлики або бородавки. Поява цих ознак є першим сигналом присутності нематод. Пагони рослини відчувають нестачу води, а тому починають відставати в рості і гинути. Листя жовтіє, скручується.
Навіть невеликі пошкодження, викликані нематодою на коренях сприяють проникненню в тканини патогенних бактерій і грибків і вірусів. При огляді кореневої системи, не потрібно при наявності здуття відразу знищувати рослину. Іноді гали можуть з’являтися від цілком нешкідливих симбіотичних організмів, наприклад, бульбочкових бактерій. Краще віддати частину кореня на експертизу.
Поширюється галова нематода в першу чергу з грунтом, інвентарем, також можливе пряме зараження через контакт кореневих систем при пересадці.
Як боротися:
• вибирати якісний посадковий матеріал;
• своєчасно прибирати бур’яни на ділянці;
• здійснювати сівозміну (міняти місця посадки овочів в рамках однієї ділянки);
• висаджувати фітонцидні рослини (чорнобривці, горох, квасоля) між рядами;
• вносити добрива.
Не шкодуйте часу на профілактику – це набагато легше, ніж потім відновлювати заражену ділянку.

Тривале зберігання овочів взимку в домашніх умовах

Для тривалого зберігання овочів взимку в домашніх умовах ключовими умовами є правильна підготовка врожаю, вибір відповідного місця та підтримання оптимального температурного режиму та відповідній вологості. Оптимальний метод залежить від конкретного виду овочів.
Загальні поради щодо підготовки овочів
• Сортування. Перед зберіганням ретельно переберіть урожай. Видаліть усі пошкоджені, підгнилі або заражені шкідниками овочі, щоб гниль не поширювалася на здорові плоди.
• Правильний час збирання. Збирайте овочі в суху погоду. Недостиглі плоди погано зберігаються, а перезрілі швидше загнивають.
• Не мийте. Не мийте овочі перед тривалим зберіганням, оскільки це може прискорити гниття. Просто очистіть їх від ґрунту, не пошкоджуючи шкірку.
• “Карантин”. Залишіть урожай на 1-2 тижні в прохолодному, сухому і добре провітрюваному місці, щоб виявити пошкоджені плоди та дати шкірці зміцніти.
Зберігання в погребі або підвалі
Це найкращий варіант для коренеплодів, оскільки дозволяє підтримувати ідеальні умови: прохолодну температуру (0-+4°C) і високу вологість (80–95%).
Картопля:
• Зберігайте у мішках (тканинних або паперових) або дерев’яних ящиках. Забезпечте хорошу циркуляцію повітря.
• Тримайте в темному місці, щоб уникнути позеленіння та утворення токсичної речовини соланіну.
• Не зберігайте картоплю поруч із цибулею.
Морква, буряк, пастернак:
• Зберігайте в ящиках, перешаровуючи вологим піском, тирсою або торфом. Це запобігає втраті вологи та гниттю.
• Перед закладкою зріжте бадилля, залишивши приблизно 1-2 см.
Капуста:
• Пізні сорти можна зберігати в погребі до 6 місяців.
• Підвісьте качани за качан або загорніть кожен у кілька шарів газети.
• Перекладіть качани шарами піску в ящику, щоб вони не торкалися один одного.
Зберігання в квартирі без підвалу
• Холодний балкон або лоджія. Підійде для квашеної капусти або овочів у банках, але необхідно захистити від замерзання, накривши ковдрою при сильних морозах.
• Коридор або комора. Якщо у вас є нежитлова кімната або прохолодна комора, це гарне місце для зберігання. Важливо, щоб там було темно, сухо та була хороша вентиляція.
Цибуля та часник:
• Ці овочі люблять сухі та прохолодні умови. Зберігайте їх у плетених косах, сітках або картонних коробках у сухому місці.
• Тримайте подалі від картоплі, яка виділяє вологу.
Гарбузи та кабачки:
• Зберігайте в сухому приміщенні при температурі 10-15°C.
• Розмістіть на міцних полицях або підстеліть солому, щоб вони не торкалися один одного.
Зберігання в холодильнику
• Листові овочі (капуста). Можна зберігати в холодильнику до 1-2 місяців, загорнувши у пластик, але для тривалого зберігання краще використовувати інші методи.
• Картопля. Тривале зберігання в холодильнику небажане, оскільки крохмаль перетворюється на цукор, і картопля стає солодкою.
Інші методи зберігання
• Заморожування. Підходить для багатьох видів овочів, включаючи моркву, капусту, цибулю. Овочі потрібно нарізати, пробланшувати (за необхідності) і помістити в морозильну камеру.
• Сушіння. Застосовується для цибулі, часнику, зелені та інших овочів, що дозволяє зберігати їх тривалий час.

А у нас- вебінар!!!

27 жовтня 2025 року директор ДУ «Івано-Франківська ФВЛ ДПСС» Оксана САЛЕЙ та провідний фахівець відділу фітосанітарного аналізу Надія МУЗИКА взяли участь в міжнародному онлайн-вебінарі Європейського агентства з безпеки харчових продуктів (EFSA), присвяченому темі «EU priority pest Aromia bungii» (червоношиїй вусач).
Під час вебінару було розглянуто біологію та поширення шкідників, методологічні підходи EFSA до планування обстежень, сучасні методи виявлення й діагностики.
Щира подяка організаторам та лекторам за цікавий, високоякісний, продуктивний, насичений захід.

Захист зернових культур
під час зберігання

Процес зберігання такий же важливий для отримання якісного насіннєвого матеріалу, як і процес вирощування. Тому насінню в складах слід приділяти максимум уваги. Підвищений контроль за станом збіжжя під час тривалого зберігання дає змогу уникнути неприємних несподіванок.
Звісно, що контроль за врожаєм у сховищі розпочинається зразу після закладки продукції на зберігання. Якщо ми закладаємо на зиму чисте зерно з оптимальною вологістю, то матимемо певність у тому, що за звичайних умов все буде гаразд. Однак, навіть якщо всі показники якості насіння перед завантаженням його у сховища були в межах норми, на протязі всього періоду зберігання потрібно все одно контролювати стан зернових. Зберігати насіння слід в прохолодному місці з оптимальною температурою 5-10°С, вологість в приміщенні допускається 40-50%. Оптимальна вологість для зернових (пшениця, ячмінь, жито, овес) не вище 14%, для олійних 7-8% для тривалого зберігання.
У період зберігання насіння у насіннєсховищах контролюють температуру і відносну вологість повітря, за допомогою термометрів і гігрометрів, наявність шкідливих комах і гризунів. Температура насіння – найважливіший показник, що характеризує стан насіннєвої маси. Низька температура в усіх ділянках маси насіння є показником її нормального стану. Слід зазначити, що наявність тепла в житті кожного живого організму завжди супроводжується виділенням продуктів життєдіяльності, тому дуже важливо потурбуватися про пониження температури зерна. Це зупиняє розвиток плісняви, міко- та альфатоксинів, збудників захворювань та, звичайно ж, численних видів шкідників зернової маси. Провітрювання насіннєсховищ проводять при тривалому зберіганні. Доцільність цього заходу значною мірою залежить від вологості насіння. Чим воно сухіше, тим менше потреба у провітрюванні.
Для контролю при збереженні збіжжя мають бути створені умови, у яких урожай збереже всі свої корисні та поживні властивості, а також товарний зовнішній вигляд. Щоб цього досягти, необхідно:

Регулярно проводити перевірку температурних показників та вологості зерна. Вологість вимірюють намагаючись охопити за можливості більше зон залягання зерна і пошарово. Зазвичай рекомендують цю процедуру провадити двічі на місяць — за плюсової температури навколишнього середовища, та один раз на місяць узимку. Ми б порадили це робити навесні не рідше, ніж раз на 10 діб, враховуючи серйозність ризиків псування зерна.
Розподіляти зерно для зберігання орієнтуючись на його сорт, ступінь забруднення, клас та індивідуальні потреби для його збереження.
Під час зберігання проводити огляд сховищ на наявність шкідників та проводити фумігацію.
Не допускати, щоб зерно зберігалося довше за визначений термін придатності.
Змішувати зернові культури різних сортів заборонено. Їх сортують відразу в окремі зерносховища, з найбільш сприятливими умовами для того чи іншого виду зерна.
Велике значення має і візуальна оцінка стану збіжжя, яку слід провадити як можна частіше. Досвідчений аграрій обов’язково побачить, якщо із врожаєм щось не так. У разі виникнення навіть найменшої підозри зерно слід терміново занести на лабораторний аналіз.
Фахівці відділу визначення посівних якостей насіння та якості зерна завжди готові провести якісне аналізування на визначення показників вологості, заселеності насіння шкідниками та зараженості хворобами. Зв’яжіться з нами і ми допоможемо зберегти врожай!

Догляд за садом восени

Щоб сад добре пережив зиму і дав рясний урожай наступного року, восени потрібно провести низку важливих робіт.
Обов’язкове осіннє прибирання
• Приберіть опале листя та падалицю. Це допоможе запобігти поширенню хвороб та шкідників, які можуть зимувати в опалому листі.
• Видаліть бур’яни. Ретельне прополювання перед настанням холодів полегшить роботи навесні.
Обрізка дерев та кущів
• Санітарна обрізка. Видаліть сухі, хворі та пошкоджені гілки. Однорічні пагони плодових дерев краще не чіпати до весни.
• Омолоджувальна обрізка. Проведіть для старих кущів, таких як смородина або малина, щоб стимулювати зростання нових, плодоносних пагонів.
Захист від хвороб та шкідників
• Обприскування. Обробка саду фунгіцидами допомагає знищити хвороботворні мікроорганізми.
• Огляд та лікування. Уважно огляньте стовбури та гілки дерев. Видаліть гнізда шкідників і зачистіть уражені ділянки, щоб запобігти їхньому поширенню.
Підживлення
• Внесення добрив. Восени рослини потребують фосфорно-калійних добрив, які зміцнюють кореневу систему і підвищують їхню морозостійкість.
• Використання органіки. Можна використовувати компост або гній, рівномірно розподіливши їх навколо пристовбурних кіл.
Підготовка ґрунту
• Мульчування. Покрийте ґрунт навколо дерев та кущів шаром мульчі (компост, кора, тирса) для захисту коренів від морозу та збереження вологи. Мульчувати краще після того, як ґрунт охолоне.
• Вологозарядний полив. Рясний полив перед настанням заморозків насичує ґрунт вологою, що допомагає рослинам легше перенести зиму.
Підготовка газону
• Останній покіс. Скосіть траву на газоні в останній раз, залишаючи висоту приблизно 5-7 см.
• Аерація та підживлення. Проколіть ґрунт вилами для кращого доступу повітря до коренів. Внесіть спеціальне осіннє добриво.
Дотримання цих простих правил допоможе вашому саду добре перезимувати та підготуватися до нового сезону.

КАРТОПЛЯНА МІЛЬ
небезпечний шкідник родини Пасльонових!

Картопляна міль (Phthorimaea operculella) – карантинний шкідник, який пошкоджує картоплю, томати, баклажани, тютюн та деякі дикі пасльонові. Шкідник в основному, шкодить картоплі, особливо при зберіганні, знижуючи якість бульб та заражуючи патогенними мікроорганізмами. Основну згубну діяльність виконують личинкові стадії, які шкодять в полі та в сховищах.
Характерною ознакою пошкодження бульб картоплі є екскременти гусениць молі на поверхні бульб. Ходи гусениць знаходяться під шкіркою і всередині бульби. Згодом стара частина ходів заповнюється екскрементами, стінки ходів вкриваються шкіркою і при розкритті легко відділяються від здорової частини бульби.
В кінці вегетації пасльонових культур (жовтень-листопад) гусениці картопляної молі залишають листові міни, плоди пошкоджених рослин, бульби картоплі та йдуть у місця зимівлі. Частина шкідника разом з урожаєм переноситься в овоче- та картоплесховища, де продовжує розмножуватися та шкодити.
Основні заходами боротьби та профілактики:
 дотримання температурного режиму;
 дезінфекція сховищ;
 садити лише здорові, неінфіковані бульби;
 дотримуватися сівозміни, знищувати пасльонові бур’яни, проводити глибоку оранку та знищувати рослинні рештки;
 дотримання карантинних заходів для запобігання поширенню шкідника.

Своєчасне виявлення, правильне зберігання і профілактичні заходи дозволяють уникнути значних втрат продукції та зберегти якість картоплі протягом усього періоду зберігання.

«Простою мовою про складне»

Фахівець ДУ “Івано-Франківська фітосанітарна випробувальна лабораторія Держпродспоживслужби” пройшла онлайн-курс на платформі «Дія. Освіта». Після успішного проходження освітнього серіалу на тему: «Простою мовою про складне» отримала сертифікат.
Цей навчальний відеокурс складається з п’яти серій, в яких йдеться про те, як створювати офіційні тексти, які легко читати, розуміти та довіряти їм. Розповідається, як спростити документи, оголошення та інструкції без втрати змісту.
Проста мова — це не спрощення думок, а зрозумілий і структурований стиль спілкування, який враховує потреби кожної людини. Це про повагу, довіру та ефективність.

ВІТАЄМО ЗАХИСНИКІВ!!!

Дорогі захисники і захисниці України, ветерани!

Щиро вітаємо вас з Днем захисників і захисниць України – зі святом мужності, честі, доблесті, незламності національного духу! Дякуємо кожному, хто стоїть на варті нашого миру та спокою, хто кожного дня боронить незалежність України. Нехай Богородиця завжди оберігає вас і ваші родини. Залишайтеся такими ж сильними, добрими, мудрими і обов’язково повертайтеся додому! Міцного здоров’я вам та незламної віри у нашу перемогу! Хай ваші серця завжди відчувають підтримку та вдячність від усього народу! Ви — наша гордість і надія!
У цей день ми низько схиляємо голови, згадуючи тих, хто поліг за Україну, хто віддав своє життя, захищаючи рідну землю, серед яких є і наш колега Костюк Роман Романович. Найвищим рівнем любові до Батьківщини є готовність боронити її ціною власного життя. Пам’ятаємо, шануємо і ніколи не забудемо подвиг полеглих Героїв.

Слава Україні!
Героям Слава!

З повагою,
колектив Державної установи «Івано-Франківська фітосанітарна випробувальна лабораторія Держпродспоживслужби»

Посівні якості насіння пшениці. Чому слабшає показник?

Якісний насіннєвий матеріал дає змогу без додаткових енергетичних затрат (добрива, пестициди) забезпечити належний ріст рослин, знизити негативний вплив бур’янів, хвороб, шкідників і на цій основі підвищити врожайність культури і якість одержуваної продукції.
Схожість буває двох типів — лабораторна та польова. Перша визначається за нормами, зазначеними в державному стандарті. Під польовою мається на увазі зростання у відкритому ґрунті, у тому числі в суворих погодних умовах.
Чому слабшає показник?
Буває, що навіть при високій лабораторній схожості польова, тобто отримана вже в реальних природних умовах, виходить низькою. Це відбувається через негативні дії. Погано впливають такі чинники:

неправильне зберігання. Тримати насіння потрібно в прохолодному, сухому місці. Необхідно передбачити якісний захист від будь-яких шкідників та обов’язково проти гризунів;
- застосування фумігантів. Попередньо варто дізнатися про них більше, адже деякі негативно впливають на схожість;
- підвищення вологості. Згубною для посівного матеріалу вважається ситуація, коли ця величина стає більшою ніж 12%.
  Якість насіння слабшає з роками. Довговічність — окремий термін, відомий кожному агроному. Це здатність зберігати схожість на колишньому рівні через певний час. Тому при покупці залишків посівного матеріалу з минулих сезонів потрібно переглянути сертифікати та результати перевірки якості насіння в лабораторії.
  Життєздатність і вологість – як ще одні важливі критерії!
  Це збереження можливості проростати. Буває, що свіже насіння або таке, яке зберігалося при низькій температурі, не росте навіть при високих показниках схожості. Насіннєвий матеріал може перебувати в стані спокою. Тому визначається життєздатність. Це здатність насіння залишатися живим, навіть якщо воно не проросло за стандартних умов. Цей показник важливий для оцінки потенційної схожості неактивного насіння. Також вологість — це важливий критерій, від якого залежить схожість. Для пшениці оптимальна величина коливається в межах 12–14%. Якщо її перевищено, якість сильно знижується. Це потрібно запобігти при зберіганні.
  За детальною інформацією щодо визначення посівних якостей насіння звертайтесь за адресою:
  м.Івано-Франківськ, вул.Горбачевського,11
  e-mail.fitolabif@ukr.net

Рак картоплі – небезпечне захворювання, яке знищує урожай

Synchytrium endobioticum (Schilbersky) Percival, збудник раку картоплі, є одним із найбільш небезпечних карантинних організмів, що становить серйозну загрозу для сільськогосподарського виробництва. Ураження цим патогеном призводить до значних економічних втрат, а в окремих випадках — до повної втрати врожаю.
Як розпізнати рак картоплі?
Основним господарем Synchytrium endobioticum є картопля (Solanum tuberosum). Захворювання уражує переважно бульби та столони, рідше — стебла і листя. Найбільш типовою ознакою є бородавчасті нарости на бульбах, які з часом стають схожими на цвітну капусту. Ураження призводить до деформації, загнивання бульб і повної втрати товарного вигляду.
Рекомендації для запобігання поширенню
• Використовуйте сертифікований, здоровий садивний матеріал, стійкий до S. endobioticum.
• Здійснюйте сортозаміну кожні 4–5 років, навіть для стійких сортів, аби уникнути адаптації збудника.
• Дотримуйтесь сівозміни — віддавайте перевагу вирощуванню зернових, зернобобових та технічних культур. Уникайте пасльонових.
• Не залужуйте поля в осередках зараження. Вирощування багаторічних трав на таких ділянках є неприйнятним.
• Забезпечуйте просторову ізоляцію насіннєвих посівів — не менше 1 км від виробничих площ.
• На присадибних ділянках мийте бульби перед висадкою у слабкому лужному розчині.
Картоплю, хвору на рак, ні в якому разі не можна вживати в їжу. Уражені раком кущі разом з бульбами і бадиллям або спалюють, або скидають в яму глибиною не менше метра і засипають хлорним вапном.
Профілактика, моніторинг і дотримання агротехнічних вимог — основа ефективного захисту врожаю!

Держпродспоживслужба #РакКартоплі #Агробезпека #Профілактика #EU4SaferFood

Як зібрати врожай зерна без особливих втрат?

Кожна людина посадивши насіння в землю, прагне зберегти кількість урожаю, який отриманий величезною працею. Саме тому метою збирання стає збір врожаю з мінімальними пошкодженнями і втратами, що може статися у випадку, якщо культура була зібрана не вірно, і не в ті терміни. Вважається, що саме збирання є один з найскладніших, відповідальних і трудомістких етапів.
Адже для того, щоб провести ефективний збір врожаю необхідно не тільки промоніторити стиглість зерна на кожному конкретному полі, враховуючи строки посіву та групи стиглості гібридів, але й підготувати збиральну техніку і місце зберігання зерна. Також дуже важливо, для гарного врожаю, щоб під час його збирання був високий вміст сухої маси в зерні. Дотримуватися таких норм не так складно, як здається на перший погляд.
Але в той же час, не можна не відзначити, що дуже велику роль відіграє вологість зерна при збиранні, чим більша вологість – тим більша буде частка дробленного зерна та його ушкоджень, що безсумнівно впливає на його товарність. Таке зерно Ви не зможете використовувати як насіннєвий матеріал.
Деякі фермери залишають свій урожай на полі аж до пізньої осені, з метою добитися хорошого його висихання. Але це не зовсім правильно. Більше того – цього не можна допускати, якщо ви не хочете втратити свій урожай. Дослідженнями доведено, що зерно, яке має підвищену вологість, при настанні морозів, дуже швидко втрачає свою схожість, а при дощовій погоді, і зовсім уражається різними грибковими хворобами.Вважається, що найбільш оптимальна вологість зерна, при збиранні становить 16-20.
У процесі збирання зерно, що надходить після обмолочування комбайном, розміщують окремими партіями за культурами, сортами, репродукціями, показниками якості. Окремо розміщують низькоякісне і дефектне зерно. Особливу увагу приділяють розміщенню зерна сильних і цінних сортів пшениці, твердої пшениці, пивоварного ячменю, якість яких має бути під постійним контролем. Насіннєвий матеріал закладають на зберігання окремо за культурами, сортами та категоріями. Для подальшої сівби на товарних площах рекомендують заготовляти насіння першої-другої репродукцій, яке має кращі посівні якості і врожайні властивості.
Під час розміщення зернового матеріалу враховують стан і технологічні показники зерна, за якими воно має бути оброблене і доведене до норм готової продукції. Особливу увагу звертають на чистоту і вологість зернової маси. Зерно, засміченість якого перевищує норми, встановлені для кожної культури, розміщують окремо і спрямовують на очищення.
Зерно з різною вологістю має такий порядок розміщення й обробки: до 14–15% — класифікують як сухе і придатне для зберігання; до 17% — як вологе і потребує підсушування чи вентилювання; понад 17% — як сире з обов’язковим сушінням у потоці зі збиранням. У разі накопичення і затримки із сушінням сирого зерна його слід розміщувати на установках активного вентилювання з обов’язковим контролем за температурою і вологістю.
Отже, щоб зберегти врожай насамперед потрібно визначити чистоту та вологість зерна. Подбавши про визначення даних показників у Вас не виникне ніяких проблем зі зберіганням зерна. Гарних Вам врожаїв!
За детальною інформацією, щодо визначення посівних якостей насіння та показників якості зерна звертайтесь за адресою:
м.Івано-Франківськ, вул.Горбачевського,11
e-mail.fitolabif@ukr.net

Американський білий метелик – небезпечний карантинний шкідник України

Держпродспоживслужба інформує про небезпеку поширення американського білого метелика (Hyphantria cunea Drury) – багатоїдного карантинного шкідника, занесеного в Україну з Північної Америки.
Вперше на території нашої держави його було виявлено у 60-х роках ХХ століття в Закарпатській області. Нині вогнища шкідника зареєстровані майже в усіх регіонах України, найбільші площі в Волинській, Запорізькій, Кіровоградській та Миколаївській областях.
Біологічні особливості
● Метелик має білі крила з шовковистим блиском, розмах крил – 25–38 мм.
● Самки відкладають яйця жовтуватого кольору групами по 200–500 шт. на нижньому боці листків.
● Гусениці спочатку живляться групами, утворюючи щільні павутинні гнізда, згодом розповзаються по дереву.
● За рік у південних регіонах розвивається до двох-трьох поколінь.
● Зимують лялечки у ґрунті, під корою дерев, у щілинах будівель, рослинних рештках.
Шкідливість
Американський білий метелик пошкоджує понад 250 видів рослин, зокрема:
● Плодові: яблуня, груша, слива, вишня, черешня, абрикос, айва, шовковиця, виноград.
● Декоративні та лісові: клен, липа, ясен, тополя, берест, горіх, бузок.
Гусінь скелетує листя, залишаючи лише жилки, що призводить до:
● повної втрати листкового покриву;
● зниження фотосинтезу і врожайності;
● ослаблення дерев, підвищення їх сприйнятливості до хвороб і морозів;
● загибелі молодих насаджень у разі сильного ураження.
Ознаки зараження
● Павутинні гнізда на гілках, усередині яких перебуває гусінь.
● Листя, обплетене павутиною та об’їдене до жилок.
● Масове скупчення гусениць у період активного живлення (можуть бути на стовбурах дерев, стінах будинків тощо).
Заходи локалізації та ліквідації
Боротьба з американським білим метеликом включає декілька методів:

Механічні методи:
o видалення та спалювання гілок із павутинними гніздами;
o збирання та знищення гусені та лялечок;
o перекопування ґрунту в пристовбурних кругах восени для знищення зимуючих стадій.
Хімічні методи:
o обробка дозволеними інсектицидами у фазі відродження гусені I–II віку (кінець травня – серпень) за рекомендаціями спеціалістів – із дотриманням регламентів застосування засобів захисту рослин;
o обприскування в ранкові або вечірні години, у суху безвітряну погоду.
Агротехнічні методи:
o утримання території в чистоті, своєчасне видалення чагарників і дикорослих дерев, які можуть бути резерваторами шкідника.
Що робити населенню
Держпродспоживслужба закликає громадян та фермерів:
● регулярно обстежувати плодові, лісові та декоративні насадження;
● при виявленні вогнищ шкідника – негайно повідомляти територіальні органи Держпродспоживслужби;
● не допускати самовільного переміщення саджанців, гілок, плодів і садового інвентарю з карантинних зон.
Держпродспоживслужба закликає громадян повідомляти про виявлення вогнищ шкідника до територіальних органів. Лише спільними зусиллями можна запобігти значним збиткам, які завдає американський білий метелик сільському господарству та зеленим насадженням України.
Спільно з європейським проєктом EU4SaferFood створили інформаційні матеріали щодо ознак пошкодження, заходів боротьби та шляхів поширення американського білого метелика.

Рослина, яка залишає опіки

Борщівник Сосновського – отруйна багаторічна рослина, що виглядає, наче величезний кріп, і сягає 2-3 метрів заввишки, квітка борщівника нагадує складний зонтик білого кольору, має великі перисті листки та порожнинне стебло, що часто привертає увагу дітей.
Дана рослина не є карантинним організмом для України.
Борщівник можна зустріти будь-де на території України – на узбіччях автошляхів та на територіях сільськогосподарських земель, в заплавах річок та біля населених пунктів. Історично борщівник походить з Кавказу, де дуже поширений в дикому вигляді.
Загалом цю отруйну рослину завезли в Україну у якості культури, яка здатна утворювати значну кількість зеленої маси та є чудовим медоносом. Але пізніше з’ясувалось, що ця рослина є отруйною через вміст особливих фотосполук, які під дією ультрафіолетового випромінювання набували токсичних властивостей та після контакту зі шкірою людини викликали опіки 1-3 ступенів.
Опіки з’являються на вражених ділянках тіла не одразу після контакту, що б могло попередити подальший контакт з рослиною, а через 1-2 дні, розвиваючись поступово під впливом сонячного ультрафіолету. Місця уражень важко гояться, загострюються прояви інших шкірних захворювань.
Особливо слід бути обережними у період цвітіння борщівника, так як у цей час отруйні речовини виділяються прямо в повітря, що є дуже небезпечним навіть й без безпосереднього контакту з рослиною. Для отримання токсичного отруєння достатньо лише незначний час знаходитись у заростях борщівника. Сік рослини містить високу кількість ефірних масел, завдяки чому борщівник може викликати алергію, в тому числі і дихальну.
ЯК ЗАХИСТИТИСЯ
• Уникайте контактів із борщівником, особливо в сонячну погоду.
• Під час роботи біля рослини обов’язково використовуйте закритий одяг, рукавички, захисні окуляри.
• Якщо сік потрапив на шкіру – негайно промийте місце великою кількістю води з милом і уникайте сонця щонайменше 48 годин.
• У разі появи опіків зверніться до лікаря.
Методи боротьби з борщівником Сосновського
Для боротьби з отруйною рослиною існують різні методи: механічні та хімічні.
Для того, щоб механічний метод був ефективним, потрібно систематично підрізати корені на глибині 8-12 сантиметрів та багаторазово підкошувати паростки, що відростають. Не припиняти такі роботи протягом кількох років до тих пір, поки не будуть знищені всі кореневища та насіння в ґрунті.
Найефективніший метод боротьби – хімічний (внесення препаратів відповідно до «Переліку пестицидів і агрохімікатів дозволених до використання в Україні»). Обробки проводяться при висоті рослин до 10-20 см навесні або після підкошування. Якщо ж упущено момент і рослини зацвіли, то скошену масу (борщівник цвіте з червня і майже до вересня) обов’язково треба спалювати, бо насіння дозріває навіть тоді, коли зацвівша рослина скошена. Одна така рослина дає 15-20 тисяч летючих насінин, які можуть прорости у ґрунті навіть через 10-12 років.
Якщо ж ви, знищуєте борщівник, пам’ятайте, що потрібно одягнути одяг, який буде максимально закритий, закритого типу взуття, а також рекомендуємо користуватися захисними окулярами та маскою для обличчя.

Південноамериканська томатна міль: загроза врожаю та заходи захисту

Tuta absoluta Meyr. (Південноамериканська томатна міль) — небезпечний карантинний шкідник, який активно поширюється у країнах Європи та становить загрозу для врожаю томатів, картоплі та інших пасльонових культур в Україні.
Як розпізнати томатну міль?
• Метелик: невеликого розміру (розмах крил до 10 мм), коричнево-сірий, з темними плямами та штрихами на передніх крилах.
• Гусінь: у першому віці вершково-біла з темною головою, згодом стає світло-салатовою, на пізніших етапах — з червонуватим відтінком. Характерна ознака — чорна поздовжня смуга за головою; довжина у старшому віці — до 10 мм.
Живиться всіма наземними частинами рослини на всіх стадіях росту:
• На листках — великі прозорі міни;
• На стеблах — отвори, довгі ходи;
• На плодах — вхідні отвори, в плодах – глибокі, звивисті ходи діаметром до 2–3 мм.
Де шукати?
• Основна кормова рослина — томат. Також пошкоджує картоплю та ін. види родини пасльонових.
• Бур’яни родини пасльонових (паслін чорний, дурман звичайний) можуть слугувати резерваторами томатної молі.
• Особливо небезпечна в теплицях, де високі температура й вологість забезпечують стрімкий розвиток шкідника.
Способи поширення
Південноамериканська томатна міль може потрапляти та поширюватися разом з імпортними:
• свіжими плодами томатів, перцю, баклажанів;
• розсадою, садивним матеріалом, ґрунтом;
• пакувальними матеріалами, інвентарем.
Томатна міль також може поширюватися за допомогою пошкоджених рослинних решток, інструментів, тари, одягу та взуття працівників.
Природна міграція метеликів обмежена — здебільшого на короткі відстані.
Для своєчасного виявлення шкідника слід:
• проводити регулярні обстеження пасльонових культур, у тому числі дикорослих;
• використовувати феромонні пастки для відлову метеликів (рекомендовано 1 пастка на 5 га);
• звертати увагу на типові ознаки пошкодження рослин у період вегетації.
Заходи боротьби
Хімічні заходи:
• Використовуйте дозволені інсектициди (з груп піретроїдів, неонікотиноїдів, авермектинів тощо), а також ті, які рекомендовані для боротьби з лускокрилими шкідниками.
• Дотримуйтесь інструкцій і чергування препаратів, щоб уникнути резистентності.
Агротехнічні заходи:
• сівозміна та чергування культур;
• знищення бур’янів родини пасльонових;
• соляризація ґрунту в теплицях;
• глибока оранка після збору врожаю;
• очищення інвентарю, одягу, тари;
• обов’язкова дезінфекція заражених ділянок;
• встановлення захисних сіток у теплицях.
Злагоджені дії аграріїв та фітосанітарних фахівців є ключовими у стримуванні поширення цього небезпечного карантинного шкідника. У разі виявлення ознак пошкодження томатною міллю — звертайтесь до найближчого територіального органу Держпродспоживслужби.
Спільно з європейським проєктом EU4SaferFood розробили інформаційні матеріали щодо ознак пошкодження, заходів боротьби та шляхів поширення томатної молі.

Пам’ятаємо. Вшановуємо. Схиляємо голови.

Сьогодні ми згадуємо Захисників і Захисниць України, учасників добровольчих формувань, а також цивільних, які були закатовані, страчені або загинули у полоні.
Це особливий біль — бо ці люди пройшли через нелюдські випробування. Їх позбавили не лише свободи, а й права на життя. Та не змогли відібрати головного — гідності, відданості Україні, сили духу.
Ми не маємо права забути. І не забудемо.
Пам’ять про кожного і кожну житиме в нашій державі, у наших серцях, у нашій щоденній праці задля Перемоги та справедливості.
Вічна шана і вдячність.
Слава Героям!

ПРОДОВЖУЄМО НАВЧАТИСЯ

Провідний фахівець відділу фітосанітарного аналізу Державної установи «Івано-Франківська фітосанітарна випробувальна лабораторія Держпродспоживслужби» Наталія Барчук з 17 по 18 липня 2025 року пройшла стажування за напрямком «Ентомологія» на тему: «Актуальні питання ентомологічної експертизи» на базі Державної установи «Одеська фітосанітарна випробувальна лабораторія Держпродспоживслужби».
Під час підвищення професійної компетентності та теоретичних знань фахівці розглянули такі теми:

Загальна характеристика комах. Основи систематики групи. Комахи в житті людини.
Методи моніторингу та дослідження регіональної ентомофауни.
Загальний огляд шкідників лісу.
Чужорідні види лускокрилих (Lepidoptera) Одеської області: сучасний стан та шляхи проникнення нових видів.
Морфологія та біологічні особливості Південноамериканської томатної молі Tuta absoluta Meyr.
Порядок ведення колекційного матеріалу. Оформлення та зберігання ентомологічних колекцій.
Референс методи: ПЛР та ДНК баркодинг. Верифікація методів
Також проводились теоретичні заняття, на яких фахівці ідентифікували лускокрилих за будовою генітального апарату.

Дякуємо організаторам та приймаючій стороні, ДУ «Одеська ФВЛ ДПСС» за цікаве та змістовне навчання, отримані знання та навики.

Септоріоз

Септоріоз, або біла плямистість, є одним із захворювань, яке викликається грибами роду Septoria та здатне вражати як дикорослі, так і садові та сільськогосподарські культури. Проявляється у вигляді світлих плям з темною облямівкою на листі рослин, і згодом негативно позначається на їх розвитку.
Перші ознаки даного грибкового захворювання проявляються у вигляді плям на листі. Ці плями, зазвичай, світлі з темним краєм, проте іноді зустрічаються і жовті чи коричневі з жовтуватою облямівкою. Вони ростуть і зливаються, покриваючи більшу частину листкової поверхні, а в центрі цих плям з’являються чорні крапки пікнід гриба. Розвиток білої плямистості веде до того, що листя на уражених рослинах в’яне і передчасно опадає, пагони стають зморшкуватими, набувають бурого кольору і згинаються. Крім цього, спостерігається усихання кори на деревах та верхніх частинах стебел. Коли більша частина листя рослини опадає, це призводить до порушення більшості ключових фізіологічних процесів, аномального і скудного цвітіння. Рослина не здатна утворювати нові бутони, захисні механізми слабшають, роблячи її більш уразливою для інших захворювань.
На жаль, значна частина врожаю пшениці щороку пропадає через септоріоз, втрати становлять до 50%. Хвороба вражає в першу чергу листя або надземні органи, включаючи стебло і колос. Особливо швидко септоріоз прогресує за умов підвищеної вологості. При цьому найбільший ступінь поширення захворювання зазвичай спостерігається в період наливу зерна при температурі повітря від +14° до +22 °С та відносній вологості вище 90%. Тепла та дощова погода провокує утворення пікнід. Пікноспори можуть переноситися з вітром на значні відстані, заражаючи здорові посіви. У період сильних дощів пікноспори змиваються з рослин і, поширюючись разом із водою, заражають нижні шари та листя сусідніх рослин. Цей процес інфікування пшениці може відбуватися неодноразово протягом сезону росту. Рослини, уражені спорами, зазнають зниження ефективності фотосинтезу, що веде до уповільнення їх росту та розвитку, зменшення кількості зернівок у колосі та, як наслідок, до збитків.
Біла плямистість на ячмені найчастіше проявляється в останні місяці вегетаційного періоду, хоча в деяких випадках перші симптоми можуть з’явитися на стадії сходів. Симптоми цього захворювання на ячмені та пшениці ідентичні, оскільки обидві культури вражаються одним і тим же видом грибка.
У разі ураження яблуні або груші білою плямистістю, на їх листі з’являються дрібні бурі плями, які згодом можуть сіріти і обростати темною облямівкою. Згодом, захворювання призводить до передчасного пожовтіння листя, появи на них некротичних утворень, після чого листя висихає і опадає. Плодові дерева, уражені септоріозом, стають менш стійкими до морозів і менш життєздатними, що негативно відображається на врожайності. Відзначають, що у груш більша схильність до цього захворювання, ніж у яблуні. Збудник перезимовує в опалому листі, і з приходом весни, особливо в дощовий період, починається їх активне поширення на дерева та чагарники за допомогою конідій. Захворювання особливо активно прогресує в умовах вологої та теплої погоди.
Ягідні чагарники, такі як аґрус, малина та смородина, також можуть страждати від септоріозу, особливо в умовах загущених посадок. Симптоми хвороби проявляються на листі у вигляді коричневих плям. З часом, колір плям світлішає, але темне обрамлення залишається. Аналогічні плями можуть бути і на плодах. При сильному ураженні чагарників листя починає опадати. Чорна смородина та аґрус більш сприйнятливі до білої плямистості порівняно з червоною смородиною.
При ураженні соняшника, перші симптоми спочатку можна побачити на сім’ядолях. Округлі цятки жовтого кольору, що з’явилися, спочатку покривають нижні листові пластини, поступово просуваючись до верхніх. Плями, що з’являються на поверхні листя, мають світлу облямівку, а розташовані на зворотній стороні утвори, мають обідок сірого кольору. Згодом спостерігається відмирання та випадання тканини, розташованої всередині плям, у результаті на листових пластинах з’являються дірки. Симптоми септоріозу можна побачити не тільки на листі, а й на кошиках та стеблах.
До захворювання схильні також і деякі городні культури, такі, як томати. Хворіє як молода розсада, так і дорослі рослини в теплиці, проте, найчастіше вражаються помідори, що вирощуються у відкритому грунті. На старому листі уражених рослин з’являються дрібні, вологі, темні плями, які іноді можуть утворитися і на черешках, плодах, а також на чашолистках. З часом розмір плям збільшується, уражене листя жовтіє і відмирає, що уповільнює розвиток рослини через необхідність витрачати ресурси на ріст нового листя.
Крім того, септоріоз заражає і коренеплоди (наприклад, біла плямистість моркви), а також декоративні рослини, включаючи флокси та антуріуми, що ростуть на клумбах у садах.
При виявленні серйозного ураження рослин септоріозом, їх слід негайно усунути і знищити для запобігання поширенню хвороби.

Чим небезпечна амброзія і як з нею боротися

Друга половина літа і початок осені – пора цвітіння амброзії полинолистої, пилок якої – найсильніший алерген для людей різного віку. Амброзія вважається екологічно небезпечним бур’яном. Особлива шкода амброзії – в її пилку: потрапляючи на слизову оболонку дихальних шляхів, він викликає сильне роздратування й алергію, вражаючи верхні дихальні шляхи, трахею, бронхи й легені. У деяких випадках алергія на амброзію може призвести до астматичних нападів. Окрім того, цей бур’ян дуже швидко розростається, виснажує ґрунт і заглушує культурні рослини, зменшуючи їх врожайність.
Боротьба з амброзією є важливою проблемою, оскільки ця рослина одна із найнебезпечніших в Україні карантинних бур’янів-алергенів, що шкодить як здоров’ю людини, так і сільському господарству. Фахівці рекомендують боротися з амброзією її ж зброєю, витісняючи бур’ян газонною травою і багаторічними рослинами. За 2-3 роки такі посади можуть повністю придушити амброзію.
Існують й інші способи, як-от скошування, але такий спосіб знищення амброзії ефективний тільки в період утворення бутонів якщо скосити бур’ян у період активного росту, він утворює вдвічі-втричі більше пагонів, ніж знищено. Тому косити амброзію доведеться 3-5 разів за сезон, не дозволяючи їй зацвісти й дати насіння. Знищення амброзії методом викопування або виривання з коренем дає чудові результати, але викопувати бур’ян доведеться кілька років, оскільки молоді паростки ще довго з’являтимуться на ділянці. На великій території рекомендується застосовувати хімічний засіб боротьби з амброзією. Розчин для обробки бур’яну готують згідно з інструкцією, однак в курортній зоні, на пасовищах і в населених пунктах застосування гербіцидів заборонено.
Відповідно до повноважень здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині виконання комплексу необхідних заходів щодо захисту земель від заростання бур’янами, чагарниками та дрібноліссям покладено на територіальні органи Держгеокадастру, а здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині виконання власниками й користувачами земель комплексу необхідних заходів із захисту земель від заростання бур’янами, чагарниками на виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад у разі прийняття ними рішення про здійснення такого контролю.
Степан ДРЕБОТ, провідний фахівець відділу фіто санітарних процедур ДУ «Івано-Франківська ФВЛ ДПСС»

ПЛАНОВІ ОБСТЕЖЕННЯ

Протягом червня місяця 2025 року фахівець відділу фітосанітарних процедур ДУ «Івано-Франківська фітосанітарна випробувальна лабораторія Держпродспоживслужби» Степан Дребот разом з державним фітосанітарним інспектором Управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області Іваном Синюком провели планове обстеження лісових насаджень в Галицькому національному природному парку. Виставили феромонні пастки на виявлення регульованих шкідливих організмів лісових насаджень, а саме: великого модринового короїда, вусача мінливого, китайського вусача, азіатського вусача, смолівки кедрової, вузькозлатки ясеневої смарагдової, лісового похідного шовкопряда, вузькозлатки березової бронзової. Загальна площа обстежень складає 50 га. Відібрали частини рослин для проведення фітосанітарної експертизи з метою виявлення шкідливих організмів.
Також фахівець відділу фітосанітарних процедур ДУ «Івано-Франківська фітосанітарна випробувальна лабораторія Держпродспоживслужби» Андрій Воловець разом з державним фітосанітарним інспектором Управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби у Івано-Франківській області Ларисою Столабою провели обстеження на виявлення західного кукурудзяного жука (ревізія старого вогнища).

ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ

Фахівці відділу фітосанітарного аналізу – Солодовчук Ярослава і Барчук Наталія та в.о.завідувача відділу реєстрації зразків об’єктів регулювання та оформлення документів – Федик Мирослава в період з 02.06.2025 року по 13.06.2025 року пройшли онлайн-курси підвищення кваліфікації для слухачів потоку: «Керівники і спеціалісти відділів фітосанітарного аналізу» державних установ, які належать до сфери управління Держпродспоживслужби» на базі Навчально-наукового інституту неперервної освіти і туризму НУБіП України.
Наприкінці навчання видано сертифікати про підвищення кваліфікації.

стажування
для фахівців-мікологів

Провідний фахівець відділу фітосанітарного аналізу ДУ «Івано-Франківська фітосанітарна випробувальна лабораторія Держпродспоживслужби» Ольга Гриньків з 10 по 11 червня 2025 року пройшла стажування для фахівців-мікологів на тему: «Актуальні питання мікологічної експертизи» на базі ДУ «Закарпатська фітосанітарна випробувальна лабораторія Держпродспоживслужби».
Під час навчання було розглянуто важливі аспекти класифікації мікологічних організмів, морфологічні особливості, методи виявлення та ідентифікації мікологічних організмів згідно вимог КНР до експорту (ячмінь, соя, кукурудза, горох).
Також проводились теоретичні та практичні заняття, на яких фахівці проводили морфологічні виміри, підрахунок спор, ідентифікували мікологічні організми по характеру росту на поживних середовищах (моніліозів, вертиціліум).
Дякуємо за цікаве та змістовне навчання, отримані знання та навики.

Соснова стовбурова нематода – загроза для хвойних лісів

Соснова стовбурова нематода (Bursaphelenchus xylophilus) становить значну загрозу для хвойних дерев. Ця нематода походить з Північної Америки. На теперішній час вона поширилась в Японії, також розповсюджена в Португалії, Кореї, Канаді, Мексиці, США. В Україні Bursaphelenchus xylophilus не виявлена і є карантинним організмом. Уражаються породи хвойних дерев – сосна, ялина, кедр, ялиця, модрина. Основною рослиною-господарем є сосна.
Раннє виявлення може значно зменшити її поширення та уникнути загибелі хвойних насаджень, спричиненої цим шкідником, тому важливо знати найпоширеніші ознаки хвороби:
-зміна кольору хвої: Однією з перших ознак хвороби в’янення сосни є пожовтіння і побуріння хвої, яке зазвичай починається з крони дерева і поступово поширюється донизу. Спочатку може проявитися на одній гілці «прапор».
-в’янення та засихання: Коли хвороба прогресує – хвоя в’яне, засихає, не відривається від гілок. Рослина може набути червонувато-коричневого відтінку. При пораненні дерева спостерігається зменшення виділення смоли. Рослина не здатна ефективно транспортувати воду через блокування його судинної системи нематодами.
-швидкий занепад: Уражені дерева можуть пройти шлях від здорового вигляду до загибелі протягом декількох тижнів або місяців. Таке швидке прогресування є характерною ознакою хвороби в’янення сосни.
При проведенні обстежень особливу увагу звертають на ознаки ураження рослин деревозабарвлюючими грибами, відмічають наявність льотних отворів та ходів від вусачів роду Monochamus (великі отвори, діаметром понад 3 мм). Найбільш ймовірний спосіб завезення патогена – разом із зараженою деревиною, але його подальше масове поширення можливе лише за наявності переносників. На початку літа молоді імаго вусача, які несуть в собі нематод, виходять з деревини мертвого дерева і заселяють здорові дерева. Через рани, нанесені гілочкам жуками, нематоди проникають в деревину здорового дерева, швидко розмножуються і розселяються по всьому дереву. Після додаткового живлення самки жуків відкладають яйця на ослаблені або загиблі дерева, де також відбувається з них вихід нематод.
З точки зору впливу соснової стовбурової нематоди на екосистему, в якій перебуває та росте рослина, загибель значної кількості дерев може змінити структуру та склад лісу, вплинути на біорізноманіття та підвищити ризик лісових пожеж через накопичення сухостою.
Карантинні заходи включають:
-заборону ввезення посадкового матеріалу у вільні зони з регіонів розповсюдження захворювання. З країн виявлення Bursaphelenchus xylophilus деревину дозволяється ввозити тільки після обробки її методом прогрівання гарячим водяним паром до 60-70ºС. Обов’язкове проведення карантинного огляду та лабораторної експертизи.
-проведення обстеження посадок.
-впровадження особливого карантинного режиму на вогнищах ураження рослин.
-в зоні ураження обов’язкове знищення уражених дерев радикальним методом з негайним спалюванням викорчуваних дерев та дезінфекцією засобів та інвентарю. Проріджування соснових посадок.
Якщо помітили перші ознаки соснового в’янення, без вагань звертайтеся до фахівців. Своєчасне втручання на ранньому етапі розвитку хвороби допоможе врятувати рослину та уникнути збитків.

Сажкові хвороби пшениці

Пшениця є одним з основних продовольчих зернових культур, і її здоров’я має вирішальне значення для забезпечення харчової безпеки населення. Здорові рослини забезпечують високий та стабільний урожай, що дозволяє задовольнити потреби населення у харчуванні. Вирощування здорової пшениці дозволяє отримати більший врожай та кращу якість зерна, що, в свою чергу, підвищує економічну ефективність сільськогосподарського виробництва.
Серед багатьох хвороб пшениці, сажкові хвороби є найбільш шкідливими. Вони спричиняють прямі втрати врожаю і проявляють негативний вплив на ріст, розвиток і продуктивність рослин (зменшення довжини колоса, кількості зерен у колосі, схожості та маси зерна). При сильному ураженні зерна погіршуються його товарні, хлібопекарські і біохімічні показники якості (борошно темніє, зерно має неприємний запах, зменшується вміст цукру, крохмалю, тіаміну, тощо). Ослаблені рослини втрачають стійкість до інших патогенів. Потенційні втрати зерна від сажкових хвороб можуть становити до 45 %. На українських полях поширені такі види: Тверда (мокра) сажка; Летюча сажка; Стеблова сажка; Карликова сажка. До відсутніх на території нашої країни відноситься вид – Індійська сажка пшениці.
Тверда сажка (Tilletia tritici)
Найчіткіше симптоми виявляються на початку молочної стиглості зерна. На пшениці колос дещо сплющений, інтенсивно зелений із синім відтінком, колоски неприродно розпушені, лусочки розсунуті під дією гриба. При роздавлюванні уражених колосків виділяється сірувата, оливково-бура рідина, що має запах гнилого оселедця завдяки вмісту триметиламіну. У фазі повної стиглості уражений колос стоїть прямо. Замість зерна в ньому утворюються мішечки, заповнені чорною масою теліоспор. Після обмолоту вміст мішечків (теліоспори гриба) потрапляє на поверхню здорового врожаю. Разом з ним він йде до ґрунту при посадці. Там гриб активізується (особливо у вологих умовах) та вражає нову рослину. Також теліоспори можуть міститися на сівалках, тарі та іншому інвентарі. Шкідливість твердої сажки полягає не тільки у пошкодженні зернівок, що негативно позначається на масі та якості врожаю. Ця хвороба небезпечна ще й тим, що знижує стійкість рослини до низьких температур. Інфікована пшениця може не пережити зиму.

Летюча сажка (Ustilago tritici ).
Зустрічається у всіх районах вирощування пшениці. Захворювання проявляється під час викидання колоса. В уражених рослин колосся ніби обгоріле внаслідок утворення чорної маси теліоспор замість квіткових частин і покривних лусочок колосків. Остюки колосків дуже редуковані, не пошкоджений тільки загальний стрижень. На початку виходу ураженого колоса з піхви листка, спорова маса прикрита тонкою прозорою оболонкою, яка потім швидко руйнується, і теліоспори легко розлітаються.

Стеблова сажка (Urocystis tritici).
Хвороба виявляється на стеблах, листках і піхвах у вигляді довгастих опуклих смуг завдовжки до кількох сантиметрів. З часом ці смуги набувають свинцево-синього кольору. В місцях ураження епідерміс розтріскується і назовні виступає темна маса теліоспор, що легко розпорошуються. Уражені рослини відстають у рості, замість колосків і зерна утворюється спотворена маса тканин.

Карликова сажка пшениці (Tilletia controversa)
За зовнішніми ознаками хвороба схожа з твердою сажкою. У хворих рослин виявляються симптоми карликовості, вони дуже кущаться, утворюючи до 30 стебел і більше. Довжина таких стебел, як правило, в 2-4 рази менша ніж у здорових рослин. Уражений колос щільніший, ніж при зараженні твердою сажкою, вкорочений, а колоскові луски розсунуті так, що колосся виглядає пір’ястим.

Умови для розвитку інфекції
Кліматичні зміни в Україні, зокрема збільшення кількості теплих і вологих періодів, створюють ідеальні умови для активізації сажкових грибів. Висока вологість під час посіву або збирання врожаю, а також підвищена температура зберігання можуть суттєво прискорити поширення інфекції. Тривалі періоди з підвищеною температурою взимку також сприяють виживанню спор у ґрунті.
Як визначити сажкові гриби у зерні?
• Візуальний огляд
Перший етап аналізу включає огляд зразків зерна без спеціального обладнання. Уражене зерно має характерний зовнішній вигляд: потемніння, чорні плями, або наявність спор грибів, які можуть осипатися. При ураженні карликовою сажкою можна помітити, що рослини мають 4-50 бічних стебел. Цей метод дозволяє швидко визначити можливу проблему, але не дає точного результату.
• Мікологічна експертиза
Для точного визначення сажкових грибів проводиться лабораторний аналіз. Використовується метод центрифугування для виявлення спор сажки та їх ідентифікації за морфологічними ознаками (форма, розмір, структура поверхні).

Основними засобами захисту від сажкових хвороб є:

вирощування стійких сортів зернових культур з високими сортовими та посівними якостями;
протруювання насіння;
-дотримання сівозмін;
-використання оптимальних норм добрив, термінів і способів посіву.
За детальною інформацією, щодо визначення посівних якостей насіння та показників якості зерна звертайтесь за адресою:
м.Івано-Франківськ, вул.Горбачевського,11
e-mail.fitolabif@ukr.net

Завершено тиждень поширення інформації про вузькозлатку ясеневу смарагдову

Закінчуючи тиждень поширення інформації про вузькозлатку ясеневу смарагдову, розповсюдження і вплив цього шкідника на довкілля, фахівці ДУ «Івано-Франківська фітосанітарна випробувальна лабораторія Держпродспоживслужби» провели інформаційну кампанію щодо поширення знань серед мешканців міста.

тиждень ознайомлення із знаннями про рослини, шкідників та способи боротьби з ними

Продовжуємо тиждень ознайомлення із вузькозлаткою ясеневою смарагдовою та знаннями про рослини, шкідників та способи боротьби з ними, відвідувачів інноваційного центру «Промприлад. Реновація» та студентів Івано-Франківського фахового коледжу технологій та бізнесу.
Фахівці детально розповіли про основні методи виявлення та поширення вузькозлатки ясеневої смарагдової. Адже, для успішної та ефективної боротьби з небезпечним шкідником дуже важливим є їх раннє виявлення. Одним із методів виявлення шкідника є застосування феромонних пасток. Перша поява жуків ясеневої златки збігається з періодом, коли цвіте робінія звичайна (Robinia pseudoacacia). В Україні це травень-червень. Жуків приваблюють зелені або фіолетові пастки, які висять, як на відкритих просторах, так під кронами насаджень.
У захисних смугах і лісових культурах можна використовувати метод ловильних дерев.
Рекомендовані категорії “ловильних дерев”:
1) Дерева, що ростуть на відкритому просторі (уздовж узбіччя дороги або в полі);
2 Дерева, що ростуть у вигляді живоплоту (принаймні 2-3 сторони дерева здебільшого відкриті);
3) Дерева, які ростуть на узліссі чи по краю зелених насаджень, крона яких освітлена з 1 -2 сторін.
Велику роль у поширенні шкідника відіграють організації, що займаються озелененням і лісовідновленням, особливо лісорозсадники. Іншим імовірним шляхом інвазії є завезення комах з дерев’яною тарою безпосередньо із регіону їх природного поширення, насамперед з Китаю. Шкідливість златки загрозливо велика. Традиційні хімічні методи захисту не дають необхідного результату і не дозволяють зупинити подальше поширення ясеневої смарагдової вузькотілої златки. Єдиним способом знищення златки на даний момент залишається вирубка і знищення уражених дерев.

ВУЗЬКОЗЛАТКА
ясенева смарагдова

З метою поширення інформації про вузькозлатку ясеневу смарагдову та вплив цього шкідника на довкілля, а також популяризації знань у сферах карантину і захисту рослин приурочену до Міжнародного дня здоров’я рослин, фахівці ДУ «Івано-Франківська фітосанітарна випробувальна лабораторія Держпродспоживслужби» провели просвітницьку роботу із працівниками та відвідувачами Галицького національного природного парку та студентами таких закладів:

КЗФПО «Івано-Франківський медичний фаховий коледж» ІФОР;
ВСП Івано-Франківський фаховий коледж ресторанного сервісу і туризму;
Університет Короля Данила.
Детально ознайомили із шкодочинністю цього небезпечного карантинного організму, що є інвазійним видом, який перше виявлено на території України в 2019 р. у Луганській області, а у 2021 р. – в Харківській обл., в 2023 р. – Київській області. Наголосили, що шкідник вкрай небезпечний для ясена, деяких видів в`язів, горіху. Також пошкоджує інші листяні породи дерев: тополю, осику, клен, березу, вільху, дуб, граб, липу, ліщину. Ясенева смарагдова златка відноситься до групи стовбурових шкідників, здатних поселятися як на здорових, так і ослаблених деревах, що неминуче приводить до їх загибелі.

ПОПУЛЯРИЗУЄМО ЗНАННЯ

Фахівці ДУ «Івано-Франківська фітосанітарна випробувальна лабораторія Держпродспоживслужби» продовжують проводити популяризацію знань у сферах карантину і захисту рослин приурочену до Міжнародного дня здоров’я рослин серед школярів, завітавши до ліцею № 21 імені Євгена Коновальця Івано-Франківської міської ради.
Під час зустрічі був проведений пізнавальний урок, де особлива увага зосереджена на важливості здоров’я рослин в Єдиному здоров’ї, адже, захист здоров’я рослин – це захист життя. Також школярі мали змогу ознайомитись із основними завданнями лабораторії, колекційним матеріалом, розглядавши під мікроскопом зразки-документи виявлених раніше регульованих шкідливих організмів.

Міжнародний день здоров’я рослин

12 травня щорічно відзначається Міжнародний день здоров’я рослин, започаткований Міжнародною конвенцією захисту рослин (IPPC).
Цього року цей день проводиться під гаслом «Важливість здоров’я рослин в Єдиному здоров’ї».
Тому з метою поширення знань про значну роль рослин та їх вплив на здоров’я людини, продовольчу стабільність та збереження довкілля, фахівці ДУ «Івано-Франківська фітосанітарна випробувальна лабораторія Держпродспоживслужби» долучилися до проведення заходів присвячених Міжнародному дню здоров’я рослин та відвідали Боднарівський ліцей Калуської міської ради Івано-Франківської області.
Учням було представлено презентацію та пізнавальну лекцію щодо важливості здоров’я рослин, адже здорові рослини відіграють ключову роль у підтримці здорового навколишнього середовища.

навчання державних фітосанітарних інспекторів

В період з 01 по 09 травня 2025 року за ініціативи Голови Держпродспоживслужби Сергія Ткачука та під керівництвом першого заступника Голови Держпродспоживслужби Олега Осіяна на базі ДУ «Івано-Франківська фітосанітарна випробувальна лабораторія Держпродспоживслужби» відбулося навчання державних фітосанітарних інспекторів. Проведені теоретичні та практичні заняття, де інспектори ознайомилися з методиками проведення фітосанітарної експертизи, а також з регульованими та іншими шкідливими організмами, які представлені в колекціях ДУ «Івано-Франківська фітосанітарна випробувальна лабораторія Держпродспоживслужби». Наприкінці навчання проведено тестування, за результатами якого, видано сертифікати про проходження навчання.
З повагою ДУ “Івано-Франківська обласна фітосанітарна лабораторія”.

Захист саду від травневих заморозків

Сплячі бруньки здатні витримати значні морози, до -20 градусів, і в цей період особливого захисту не потребують. Однак, ситуація кардинально змінюється з початком вегетації. Щойно бруньки починають розпускатися і з’являється перше листя, критична температура для них підвищується до -5 градусів.

Ще більш вразливими є бутони: нерозкриті можуть витримати до -2 градусів, а розквітлі квіти та молода зав’язь гинуть вже за нульової температури. За таких умов, сад може втратити до 10% потенційного врожаю.

Для того, щоб вберегти урожай, можна використати такі способи:

– Задимлення саду

Для захисту вже дорослих дерев, особливо на великих площах, одним із найдавніших і досі дієвих методів є розведення багать із соломи або сухого бур’яну. Дим, що утворюється під час горіння, піднімає температуру повітря в саду на кілька градусів і перешкоджає опусканню холодного повітря. Як зазначає фермер, одне невелике багаття може захистити площу до 100 квадратних метрів. Важливо, щоб дим був густим і повільно поширювався садом.

– Дощування саду

Ще одним перевіреним методом є дощування, коли бруньки та квітки вкривають тонким шаром льоду. Лід діє як ізолятор, захищаючи внутрішні тканини від замерзання. Однак цей метод вимагає спеціального обладнання і контролю, тому менш придатний для невеликих господарств. Цей процес передбачає рясний полив дерев зверху простою, або трохи підсоленою водою. Зауважимо, що дощування потрібно проводити кілька разів за ніч (саме в цей період доби дерева страждають найбільше). Вода не повинна встигати замерзати дуже сильно.

Вночі вона виділяє тепло і воно, в свою чергу, рятує дерева від заморозків. Потрібно тільки врахувати, що при швидкому розквіті дощування застосовувати необхідно дуже обережно, так як швидке відтавання води може несприятливо позначитися на деревах, які розпускаються.

– Укриття від весняних заморозків

Молоді дерева до 2-2,5 метрів можна вберегти від заморозків за допомогою покривних матеріалів – мішковини, плівки, агроволокном (рекомендовано для молодих дерев). Головне – сформувати на кроні “чохол” і надійно закріпити його біля основи стовбура. Такий метод дозволяє витримати температуру до -5 °C.

Робити це найкраще вдень, коли повітря ще тримає тепло. Не варто занадто туго затягувати укриття – зазвичай заморозки приходять у спокійну, безвітряну погоду, тому воно залишиться на місці й без сильних фіксаторів.

– Препарати

Щоб дерева не боялися холодів, їх обробляють спеціальними засобами. Це можуть бути:

Калійно-фосфорні добрива. Їх розводять і обприскують дерева за 2-3 дні до заморозків.

Стимулятори. Вони підтримають імунітет рослини при коливаннях температур. Обробляти ними дерева потрібно як мінімум за добу до заморозків.

Кріопротектори. До їх складу входять особливі речовини, які створюють захисну плівку або проникають в тканини і попереджають утворення льоду. Потрібно робити обробку не менш, ніж за шість годин до заморозків. Ефект зберігається сім днів.

Обробку засобами можна комбінувати з іншими способами.

– Полив

Сильний полив також може бути гарним способом захисту від заморозків. Іноді потрібно просто дуже добре полити рослини. Під кожну рослину виливають по 5-10 відер під дорослі дерева і по 4-6 відер під кущі, виноград.

Вода добре утримує тепло. Цей спосіб можна застосовувати по кілька разів за ніч. Це допоможе вберегти дерева при заморозках до – 2 градусів.

Як можна бачити, заморозки – серйозна проблема, яка потребує комплексних рішень і підходів. Щоб безболісно пройти цей небезпечний для рослин період, треба комбінувати фізичні методи захисту рослин, такі як укриття, полив, задимлення, обприскування і хіміко-біологічні, засновані на підвищенні стійкості рослин до дії низьких температур. А також садіть плодові дерева, особливо абрикоси та персики раннього періоду достигання в сонячному та затишному місці без протягів.

Один з головних факторів якості насіння –
визначення маси 1000 насінин.

Маса 1000 насінин є одним з основних господарських показників. Її розраховують із метою правильного визначення норми висіву зерна. Адже якщо не враховувати показників посівної придатності і маси 1000 зерен, неможливо буде встановити норми висіву та визначити його схожість у польових умовах.У кожної посівної культури така маса буде різною. Цікавий факт – вона буде відмінною навіть в різних сортах одного виду.

Чим більша маса 1000 насінин, тим кращі схожість та енергія проростання. Рослини мають добре розвинений листовий апарат, мають підвищений імунітет, що у собі включає стійкість до хвороб, кореневих гнилей. Такі посіви мають більший коефіцієнт кущення, більше продуктивних пагонів, більше запасають цукрів та краще перезимовують.

Норма висіву насіння – кількість висіяного на 1 га насіння, що забезпечує нормальну густоту сходів і повноцінний урожай. Норму висіву виражають числом схожих насінин (млн шт.) і масою насіння (кг). Норму встановлюють з урахуванням вимог рослин до площі живлення, цілей обробітку (на зерно, силос і т.д.), родючості ґрунту, кліматичних умов та ін.

Що впливає на масу зерна? На масу зерна впливає багато чинників навколишнього середовища. Насамперед, важливими є метеорологічні умови дозрівання зерна, а також антропогенні фактори, тобто застосовування агротехніки та різного роду препаратів для знищення шкідників та підвищення якості зерна. Наприклад, у періоди посухи та при недостатньому зволоженні грунту насіння на рослинах розвивається слабким, а вага його зазвичай легка. Негативно позначається на масі зерна вплив шкідників, ураження хворобами та вилягання стебла. Для того, щоб підвищити масу зерна, необхідно забезпечувати рослини достатньою кількістю вологи та поживних речовин. Адже якщо насіння велике за розміром та важке, це свідчить про наявність високого показника поживності та розвиненості зародка. Наслідком цього є високоврожайність кожної окремої культури.

Що посієш, те й пожнеш, — каже народна мудрість, адже насіння несе у собі біологічні та господарські властивості. 50-60% урожаю залежить від якості насіннєвого матеріалу, решта — технологія вирощування, ґрунтово-кліматичні умови та інше.Насіння повинно належати до високоврожайного сорту, бути доброякісним, тобто: крупним, чистим, сухим, не мати збудників хвороб та домішок, з високою схожістю та енергією проростання. Ці основні показники якості насіння регламентуються державними стандартами. Якщо насіння відповідає вимогам стандарту, то його називають кондиційним, не відповідає стандарту — некондиційним, його висівати забороняється.

За більш детальною інформацією, щодо визначення маси 1000 насінин, а також інших показників посівних якостей насіння звертайтесь за адресою:

м.Івано-Франківськ, вул.Горбачевського,11

e-mail.fitolabif@ukr.net

Шановні колеги!

У день найсвітлішого і найчистішого християнського свята – Великодня, бажаємо теплоти сердець і душевної благодаті, доброго здоров’я та безтурботної радості, щастя та милосердя. Нехай це свято принесе у ваш дім тепло весняного сонця, радість пташиного співу та благословення небес, а пам’ять про Господнє Воскресіння буде завжди для нас стимулом і посилом йти вперед, ніколи не здаватися. Бажаємо, щоб це свято стало символом нового життя, надії та віри у краще майбутнє.

Христос Воскрес! Воістину Воскрес!

Шкідники ріпаку

Після гарної перезимівлі, в більшості випадків, із збереженим листовим апаратом ріпаку та встановленням позитивних температур відбувається активне відновлення вегетації. Посіви ріпаку стають більш привабливішими як для сільгоспвиробників, так і для шкідників та хвороб, які в свою чергу впливають на отримання стабільних та якісних врожаїв. Різке коливання температур, їх підвищення (+12…+20°С) прискорює одночасну та більш масову появу різноманітних шкідників.

Найбільшу загрозу посівам ріпаку серед шкідників несуть:

• прихованохоботники

• хрестоцвіті блішки

• ріпаковий листоїд

• ріпаковий квіткоїд

Першими шкідниками, що вже з’явилися чи будуть ще з’являтися за температури повітря +6 °С, в залежності від регіону, є прихованохоботники. Це жук чорного кольору, розміром 2-3 мм. Яйце біле і майже мікроскопічне, його розмір 0,5 мм. Личинка дещо більша, близько 4 мм, і також білого кольору. Імаго вигризають у стеблах, а пізніше – у квітконіжках і бутонах, невеликі заглиблення. Потім відкладають яйця, а ще пізніше з’являються личинки, які живляться молодими насінинами, обгризаючи їх зовні або вгризаючись усередину. Одна личинка за період розвитку може пошкодити від 6 до 9 насінин. Зовні рослини, в яких мешкає шкідник, майже не відрізняються від здорових. Щоб захистити культуру від цього шкідника, важливо завчасно обробляти посіви інсектицидами

При досягненні середньодобової температури 8-9 °С на посівах ріпаку з’являтимуться хрестоцвіті блішки. Їх називають також ріпаковими та капустяними. Це дрібні (2-3 мм), стрибаючі жучки з маленькими надкрилами. Їхні личинки переважають у розмірі вдвічі та схожі на черв’яків. Шкідник з’являється на посівах, коли середньодобова температура досягає 8-9°С. Хрестоцвітні блішки найчастіше відкладають яйця в ґрунт біля рослини і їхня шкодочинність спочатку не помічається, тому що виїдається коріння. Пізніше це пригнічує розвиток ріпаку. Жуки виїдають на листках виразки діаметром 1,5-2 мм, якщо ж цих дірочок з’являється надто багато, спочатку гине листя, а потім – і рослина. Активність блішок збільшується в суху і спекотну погоду, протягом одного дня за чисельності понад 5 одиниць/м2, вони можуть повністю знищити посіви ріпаку.

Також докучатиме посівам і ріпаковий листоїд, відродження личинок відбувається в квітні-травні. Імаго шкідника, а саме жук – завдовжки до 10 мм, червоного-чорного кольору. Личинка має довжину до 15 мм, коричнева згори і жовта знизу, має виражену голову та три пари лап. Вони живляться листям ріпаку, створюють дірочки і склеротують їх. Відродження личинок відбувається наприкінці квітня. Жукам властива літня діапауза. Так, з’явившись у кінці травня – на початку червня, молоді імаго посилено харчуються і спаровуються, але яєць не відкладають; із настанням особливо високої температури вони зариваються в ґрунт, дещо відпочивають там до кінця серпня, потім знову харчуються і спаровуються, а з пониженням температури відкладають яйця в тріщини ґрунту. Плодючість їх складає 150-200 яєць. Якщо осінь тепла, то з яєць можуть відроджуватися личинки, які й зимують. Агротехнічні заходи складаються з раннього посіву ріпаку, розпушення ґрунту в міжряддях, а також осінньої зяблевої оранки.

При подальшій вегетації початком настання періоду цвітіння в посівах почне з’являтися ріпаковий квіткоїд, який може зіпсувати до 40% рослин, а за надто активного розвитку — відбувається загибель понад 70% насіннєвого матеріалу. Це чорний, дуже маленький (1,5-2,5 мм) жук, котрий, зрозуміло, живиться квітками ріпаку. У бутони шкідник відкладає яйця, за 10 днів з’являються личинки, що живляться пилком. В результаті пошкоджені бутони обпадають без квітконіжки. За незначного ушкодження розвиваються деформовані та скручені стручки. По довжині стеблинок бутонів можна визначити причину опадання бутонів: якщо довжина стеблинки менша від 1 см і вона тонка, причиною є в’янення, але коли вони добре розвинені й довші ніж 1 см, — це точно робота квіткоїда. Основними заходами захисту є: обробіток ґрунту в період масового заляльковування шкідника; посів у ранні терміни, бо шкідник є витривалим до холоду; обприскування насіннєвих посівів у період бутонізації, за чисельності понад 5 жуків на рослину. А також застосування інсектицидів відповідно.

Фахівці відділу фітосанітарних процедур ДУ «Івано-Франківська фітосанітарна лабораторія».

Зменшення ризику фітофтори в теплицях

Навколишнє середовище знаходиться під загрозою через збільшення кількості інвазивних патогенів рослин, які можуть поширюватися в ураженому посадковому матеріалі.

Інвазійні види фітофторозу, зокрема, відповідають за багато епідемій хвороб рослин у всьому світі. Їх життєві цикли дозволяють їм процвітати у середовищі теплиць, у рослинах, воді і грунті та поширюватися на ширші ландшафти.

Ризик від фітофторозу та інші шкідників чи патогенів можна зменшити шляхом забезпечення належної практики біозахисту рослин та середовища.

Будь-яке переміщення рослинного матеріалу через торгівлю несе ризик занесення фітофтори на нові території. Залежність від імпортних запасів збільшує поширеність фітофтори та створює додаткові ризики інтродукції нових видів фітофтори до регіону.

Фітофтора може заразити будь-який живий рослинний матеріал, включаючи деревні рослини, і зберігатися в середовищі для вирощування/ґрунті. Важливо оцінити процедури біозахисту всіх ваших постачальників і переконатися, що всі запаси, які надходять, є на 100% здоровими.

Зверніть увагу на симптоми! Усі симптоми, включаючи зміну кольору листя або висихання (в’янення), навіть незначні, повинні бути досліджені діагностичною лабораторією, а певним чином уражені рослини видалені з місць вирощування. А ще фітофтороз може бути присутнім при відсутності видимих симптомів.

У рослинництві вода є переносником багатьох патогенів. Магістральне або підземне водопостачання, як правило має низькі ризики. Отримання води з відкритих резервуарів, ставків, дощових стоків або добування з річок чи використання рециркуляційної води може нести більший ризик, якщо вода не очищається за допомогою методів, що доведено знищують шкідливі мікроорганізми. Калюжі та надлишкові стоки можуть утримувати та поширювати хвороботворні мікроорганізми, що передаються водою

З цієї причини рослини в контейнерах слід вирощувати на чистій поверхні з вільним дренажем, піднятій над землею. Стійкі калюжі в теплицях і центрах продажу рослин, особливо на дорогах, є високим ризиком для переміщення патогенів.

Грунтосуміш слід зберігати в закритому місці, щоб запобігти зараженню хвороботворними мікроорганізмами, що передаються повітрям.

Варто також використовувати «карантинні зони», щоб забезпечити належне відокремлення імпортованих рослин від інших рослин. Слід спостерігати за цими ділянками протягом кількох місяців на наявність симптомів фітофтори на листі, таких як чорно-коричневі ураження листя або стебла, бронзування та в’янення.

Також спостерігають за захисними смугами та ландшафтними об’єктами, такими як дерева чи кущі, що ростуть у розсаднику та навколо нього, щоб виявити ранні симптоми захворювання. На ділянці не повинно бути бур’янів, розсипаної землі/суміші для горщиків чи забруднених горщиків. Рекомендовано мати приміщення для дезінфекції інструментів, горщиків і взуття.

Скидання нездорових або небажаних рослин поблизу тепличних приміщень несе високий ризик поширення фітофторозу. Рослини слід утилізувати за допомогою системи компостування та ізолювати. Повторне використання середовищ для росту має високий ризик, тому його слід уникати.

Онлайн-тренінг

31 березня 2025 року фахівець відділу фітосанітарного аналізу ДУ «Івано-Франківська обласна фітосанітарна лабораторія» Ольга Гриньків взяла участь в онлайн-тренінгу «Розробка статистично обґрунтованих досліджень на основі оцінки ризиків. Пріоритетні шкідники Група 1: Плодові мушки – Tephritidae Anastrepha ludens»», організований Європейською комісією в рамках навчальної ініціативи Better Training for Safer Food (BTSF). На якому були висвітлені наступні питання: особливості розвитку, географічне поширення, способи виявлення та запобігання їх розповсюдження.

Після даного тренінгу фахівцем було пройдено опитування у форматі квізу, для закріплення отриманої інформації.

Підсумки
першого засідання колегії Держпродспоживслужби в 2025 році

Безпечність та якість нехарчової продукції, епізоотична ситуація, сприяння міжнародній торгівлі українською продукцією – одні із основних тем, які розглянули під час розширеного засідання колегії Держпродспоживслужби під головуванням Голови Держпродспоживслужби Сергія Ткачука та за участі його заступників, керівників інститутів, територіальних органів і лабораторної мережі служби та ДП «АІРТ».
“Це перший формат такої колегії, коли керівники територіальних органів та лабораторної мережі спільно напрацьовують подальші кроки діяльності. Це важливо для розвитку всієї системи Держпродспоживслужби, особливо зараз коли Україна проходить скринінг ЄС та служба як компетентний орган залучена до 6 переговорних розділів. Лише злагоджена взаємодія між усіма структурними елементами служби дозволить побудувати чітку та прозору систему, спрямовані на збереження життя, здоров’я та благополуччя людини та створення належних умов для благополуччя тварин і захисту рослин», – підкреслив Сергій Ткачук.
Крім того, під час заходу учасники обговорили плани на цей рік щодо розвитку експортного потенціалу українського виробництва сільськогосподарської продукції тваринного та рослинного походження. Важливим пунктом цього плану є проведення восени
компетентним органом Великобританії запланованого онлайн аудиту, що є передумовою відкриття експортного ринку яловичини з України.
За словами Сергія Ткачука сприяти укладення Угоди АСАА, або так званого промислового безвізу є ще одним пріоритетним завданням для Держпродспоживслужби на цей рік. Оскільки служба має засвідчити результатами своєї роботи (моніторинг стану продукції, що подається на ринок) відповідність нехарчової продукції встановленим вимогам технічних регламентів. Можливість підписання такої угоди надасть багато переваг для українського бізнесу та економічного розвитку нашої країни.
Не оминули тему – епізоотичну ситуацію в країнах ЄС та ризики занесення хвороб на територію України. Наразі всі структури служби посилили заходи щодо недопущення вірусу ящуру на територію України. Це один із основних пріоритетів Держпродспоживслужби на сьогодні.
Також цьогоріч перед службою поставлена амбітна ціль – створення та забезпечення сталого функціонування національних референс-лабораторій Держпродспоживслужби за напрямами, зокрема «Здоров’я тварин», «Харчові продукти» та «Антимікробна резистентність», «Ентомологія», «Мікологія».

Хвороби плодових дерев
та їх обробка

З приходом весни багаторічні рослини прокидаються після зимового сну і починають вегетацію. На жаль, але з настанням теплих днів оживають не тільки рослини. Навесні погода дуже мінлива: вдень нас радує тепле сонце і приємний весняний вітер, а вночі ще досить холодно, можуть бути заморозки та дощі. Через перепади температур, інші несприятливі погодні умови створюється середовище для виникнення різних інфекцій.

Хвороби плодових і ягідних культур завдають великої, а інколи – непоправної шкоди. Вони знижують урожай та якість продукції. А іноді призводять і до часткової чи повної загибелі дерев.

Найпоширенішими хворобами плодових культур є:

Парша

Поширення: по всій території України (особливо в регіонах із достатньою вологістю).

Культури, які уражує: яблуня, груша.

Оптимальні умови розвитку: наявність крапельної вологи та температура +18…+20°C.

Масове ураження хворобою відбувається в період розпускання бруньок, цвітіння та утворення зав’язі.

Симптоми: на листках з’являються плями бурого кольору, що мають оливково-оксамитовий наліт. Діаметр плям коливається від 2 до 13 мм і більше. У яблуні плями з’являються переважно на верхньому боці листка, у груші – на нижньому. Листки, що сильно уражені, засихають та опадають. На плодах утворюються темно-оливкові плями, що мають оксамитовий наліт. Згодом з’являються тріщини, плоди стають спотвореними. На пагонах утворюються набряки, кора розтріскується та лущиться, при сильному ураженні пагони засихають. Повністю хвороба проявляється під час зберігання плодів. Джерела інфекції: уражене опале листя та пагони.

Заходи захисту: обрізка дерев, знищення опалого листя, обробка відповідними фунгіцидами.

Борошниста роса

Поширення: по всій території України, найбільшої шкоди завдає в Лісостепу, Степу, на Закарпатті.

Культури, які уражує: яблуня, інколи – груша. Оптимальні умови розвитку: температура +18…+25°С і висока вологість повітря. Хвороба може знизити врожайність яблук на 30-50%.

Симптоми: проявляються навесні після розпускання бруньок на молодих листках, пагонах і суцвіттях у вигляді білого, брудно-сірого нальоту, на якому пізніше утворюються чорні крапки – плодові тіла збудника. Листки деформуються, засихають і опадають. Верхня частина пагонів також всихає при сильному ураженні. Суцвіття не утворюють плодів, а сформовані зав’язі опадають. На плодах замість нальоту утворюється «іржава» сіточка, що нагадує закорковілу тканину – це погіршує товарний вигляд яблук.

Джерела інфекції: зимує грибниця у бруньках.

Заходи захисту: видалення уражених пагонів восени або рано навесні, обробка відповідними фунгіцидами.

Плямистості листя

Поширення: по всій території України. Культури, які уражує: полуниця, суниця.

Оптимальні умови розвитку: біла плямистість – температура повітря +18…+23°С, відносна вологість вище 85%. Бура плямистість – температура повітря +8…+10°С та наявність краплинної вологи.

Симптоми: біла плямистість – на молодих листках утворюються червоно-бурі плями округлої форми, що зливаються та не мають обідка. На дорослих листках плями відокремлені, швидко біліють і мають пурпуровий обідок. Без обідка діаметр плям становить 1-2 мм. За посушливих погодних умов середина плями випадає, згодом листя відмирає. На черешках, квітконосах і вусиках утворюються видовжені плями, які спочатку мають коричневий колір, а згодом світлішають в центрі. Уражені квітконоси вилягають.

Бура плямистість – на листках з’являються спочатку пурпурові, а потім – бурі плями неправильної форми, які часто обмежені жилками листка. Іноді на черешках і вусиках хвороба проявляється у вигляді невеликих трохи вдавлених пурпурових плям.

Джерела інфекції: уражені рослини та рослинні рештки.

Заходи захисту: знищення опалого листя, розпушування міжрядь, обробка відповідними фунгіцидами.

Моніліоз зерняткових (плодова гниль)

Поширення: по всій території України, найбільшої шкоди завдає в Лісостепу, Поліссі та на Закарпатті.

Культури, які уражує: яблуня, груша, айва та кісточкові.

Оптимальні умови розвитку: температура +24…+28°С і вологість повітря понад 75%. Втрати врожаю складають 20- 30%, інколи сягають 60-70%.

Симптоми: на плодах спочатку з’являється невелика бура пляма, що швидко розростається та охоплює весь плід, як наслідок, м’якоть стає бурою, розм’якшується і втрачає смакові властивості. Пізніше на ураженій поверхні утворюються концентричні кола з жовтувато-білих подушечок, але за несприятливих температур і відсутності вологи вони можуть і не проявитись. Плоди зморщуються та муміфікуються. Суцвіття, квітки та пагони буріють, засихають і опадають. На айві хвороба проявляється на листках у вигляді жовто-коричневих або чорних плям, на яких у дощову погоду на верхньому боці утворюється сіра пліснява. Збудник може проникати в плід через місця пошкоджень казарками, плодожерками та через тріщини, спричинені розвитком парші.

Джерела інфекції: муміфіковані плоди, уражені пагони.

Заходи захисту: збирання муміфікованих плодів, обрізка уражених молодих пагонів та їх знищення, своєчасний контроль шкідників, обробка відповідними фунгіцидами.

Хворобам краще запобігти, ніж їх лікувати. Захист рослин за допомогою агротехнічних заходів знижує ризик ураження грибком. Тому таких простих правил рекомендується ретельно дотримуватися:

– вчасно видаляти опале листя. Причому якщо листя впало з зараженого дерева, його не можна пускати на мульчу або компост. Листя видаляють за межі ділянки;

– регулярна прополка від бур’янів, особливо тих, які є розповсюджувачами грибків;

– постійний огляд дерев і кущів на предмет симптомів хвороб;

– догляд має бути комплексним на всій території, а також на сусідських ділянках. Спори грибка переносяться вітром на далекі відстані, тому обробка лише своєї ділянки є недостатньою;

– глибоке перекопування землі ранньою весною, санітарна обрізка;

– вирощування сортів, стійких до поширених захворювань саду.

Як захистити сільськогосподарські культури від нематод перед посівом

Фітопатогенні нематоди – шкідники, яких практично неможливо побачити неозброєним оком. Типовими ознаками ураження нематодами є: пригнічення росту та розвитку рослин, передчасне пожовтіння листя, зниження урожайності, зменшення розміру плодів. Такі ознаки списують на проблеми з живленням чи поливом. В Україні великої шкоди нематоди завдають цукровим бурякам, зерновим, зернобобовим культурам, багаторічним травам, картоплі.

Навесні, коли температура ґрунту прогрівається до +10° – личинкові стадії нематод виходять з анабіозу. Для запобігання ураженню нематодами польових культур слід використовувати якісний і протруєний посівний матеріал. Також актуальними протинематодними заходами є сівозміна, внесення завищених норм азотних добрив й боротьба з бур’янами-резерватами шкідника.

За сильного зараження рослин навесні рекомендується проводити глибоку оранку з подальшим висівом рослин-сидератів, які знезаражують ґрунт і одночасно збагачують його корисними речовинами. До сидератів належать бобові, злаки (зокрема, жито і овес), гірчиця, редька та деякі інші культури. Ці рослини виділяють речовини, що згубно діють на нематоду.

Для запобігання зараження картоплі рекомендується використовувати тільки здоровий насіннєвий матеріал, картоплю з ознаками захворювання слід вибраковувати, дезінфікувати тару, знаряддя праці, транспортних засобів, обробка картоплі ефективними протруйниками, використання стійких сортів картоплі до нематоди.

Актуальним є проведення обстежень всіх полів, які знаходяться в зоні фітосанітарного ризику.

Підготовка до весняного посіву

На початку весни для аграріїв настає один із найвідповідальніших етапів —обробка та підготовка ґрунту і насіннєвого матеріалу до посівної кампанії.

В сучасному рослинництві діють багато факторів, від яких залежить успішність всього виробництва: насіння, добрива, ЗЗР, агротехніка та ін. Та близько 30% результату залежить все ж від насіння — його якості, сортових параметрів, схожості та інших показників.

Якісний насіннєвий матеріал — основа отримання високих врожаїв.

В першу чергу, потрібно визначити, наскільки взагалі насіння придатне до висіву, та якого результату на полі можна від нього очікувати. З цією метою в ДУ «Івано-Франківська обласна фітосанітарна лабораторія» можна провести наступні випробування:

Визначення чистоти і відходу насіння
Визначення маси 1000 насінин
Визначення вологості насіння
Визначення схожості та енергії проростання насіння
Визначення домішок насіння інших рослин
Визначення заселеності насіння шкідниками
Визначення зараженості насіння хворобами
Визначення життєздатності насіння

Дослідження насіннєвого матеріалу, зокрема маси 1000 насінин, дозволяє з вищою точністю розрахувати норму висіву. Знаючи енергію проростання та схожість, можливо коригувати норми висіву. Адже при низьких даних показниках норма збільшується від запланованої на 10-15%.

Крім того, основна вимога для якісного протруєння насіння — відсутність домішок, битого зерна тощо, тому при дослідженні насіння обов’язково визначити дані показники. Встановлено, що за вмісту сторонніх домішок понад 10% ефективність внесення протруйника зменшується більше, ніж на 30% — адже протруйник в першу чергу буде поглинатися лусочками, битим зерном та іншими домішками.

За детальною інформацією, щодо визначення посівних якостей насіння звертайтесь за адресою:

м.Івано-Франківськ, вул.Горбачевського,11

e-mail.fitolabif@ukr.net

Картопляна міль
заходи боротьби при зберіганні

Картопляна міль (Phthorimaea operculella Zell.) – небезпечний шкідник картоплі.
Від молі страждає на тільки картопля, але інші пасльонові: томати, баклажани, перець, тютюн, і дикорослі представники цього сімейства у тому числі – паслін, дурман, фізаліс. Від бур’янів, що належать пасльоновим, краще вчасно позбавлятися. В бульби картоплі паразит проникає через вічка або дрібні пошкодження, томати або баклажани – через плодоніжку. І одна личинка здатна повністю зіпсувати плід, а їх у вічках і бульбах буває іноді мало не десяток, і тоді, поїдені зсередини, вони перетворюються в потерть.
Якщо в овочевих сховищах взимку температура не опускається нижче 10 С, умови цілком підходять для життя і розмноження такого шкідника, як картопляна міль. Заходи боротьби при зберіганні овочів з цим шкідником саме тому теж дуже актуальні. Хоча спочатку рідним кліматом для цієї комахи є тропіки, з’ясовується, що воно непогано адаптується до помірних широтах. В залежності від кліматичних умов можуть розвинутися від двох до восьми поколінь молі за сезон.
Заходи боротьби в сховищах
Урожай картоплі у сховищах також піддається небезпеці. Картопляна міль, на відміну від звичного для нас колорадського жука, шкодить не тільки під час вегетації рослин, але й продовжує свій розвиток в сховищах і льохах, де пошкоджує насіннєву та продовольчу картоплю, закладену на зберігання. Відтак бульби стають непридатними до вживання, насіннєві – втрачають свої посівні якості. Щоб весь урожай не згубила картопляна міль, заходи боротьби при зберіганні потрібно продовжувати застосовувати. Перш за все, перед закладкою картоплю можна обробити вже згаданими вище біологічними препаратами з допомогою обприскувачів. Але якщо у сховищі температура знаходиться в межах 3-5С і не піднімається вище, то турбуватися не варто, адже шкіднику розвиватися і пошкоджувати бульби в таких умовах буде нереально. Проте лялечки можуть перезимувати, тому якщо є сумніви, картоплю перед посадкою краще обробити бактеріальними препаратами. Шкідник гине, незалежно від стадії свого розвитку, якщо температура навколишнього середовища опускається нижче -4С. Варто піддати певній обробці і саме приміщення: підвал чи сховище, включаючи тару, в якій передбачається зберігати картоплю. Щоб не розвивалася картопляна міль, заходи боротьби при зберіганні народними засобами включають в себе, наприклад, побілку приміщення негашеним вапном. Що стосується хімічних засобів, широко поширені для позбавлення від шкідників димові шашки.
Для запобігання масового зараження картопляною міллю необхідні карантинні заходи: регулярне обстеження картоплі в сховищах, а також використання феромонних пасток, заборона ввезення пасльонових культур із заражених районів. Це забезпечить своєчасну локалізацію і ліквідацію вогнищ поширення шкідника.

ПОМІДОРНІ ПИТАННЯ

Для того, щоб отримати багатий урожай помідорів, необхідно виростити міцну розсаду. Хочемо звернути вашу увагу на найбільш поширені захворювання розсади томатів, зокрема такі:
Чорна ніжка (або гниль кореневої шийки рослин) – одна з найпоширені¬ших хвороб розсади томатів, за надмірного поливу та підвищеної вологості повітря активізується й інфікує стебло в при¬кореневій зоні. В результаті розсада перестає отримувати достатню кількість поживних речовин і вологи. Поступово сіянці гинуть. За виявлення чорної ніжки хвору роз¬саду тут же видаляють, ґрунт посипають просіяним попелом і засипають про¬жареним річковим піском. Для профілак¬тики хвороб розсади томатів слід частіше провітрювати парники. Важливо стежити за тем¬пературним режимом і поливами, намага-ючись вирощувати сіянці в оптимальних для них умовах.

Чорна ніжка (уражена рослина — в центрі)
Кореневі й прикореневі гнилі спри¬чинюють, в основному, гриби з родів Pythium і Rhizoctonia. Ура¬жує рослини протягом усього вегетацій¬ного періоду. Спочатку внаслідок ураження відбу¬вається побуріння кореневої шийки та коренів, потім стебло тоншає, сім’ядольні та молоді листки в’януть, рослина гине. Розвитку хвороби сприяють чинни¬ки, що послаблюють рослини. Насіння томатів, висіяне в холодний (до 16°C) і перезволожений (понад 80%) ґрунт, дов¬го й погано проростає, а інколи загни¬ває, перш ніж проросток встигне вийти з насіннєвої оболонки. Більше уражуються патогенами ослаблені сходи, а також глибоко посаджена розсада. Сильно про¬являються кореневі гнилі за різких пере¬падів температури в теплицях.
.
Кореневі гнилі
Фузаріозне в’янення рослин то¬матів спричинюють гриби роду Fusarium. Уражуються рослини в усі фази розвитку. Інфекційний збудник живе як у насінні, так і в ґрунті. Спочатку збудник інфікує коріння, а потім висхідним шляхом піднімається стеблом розсади, й хвороба охоплює всі органи рослини. В результаті коренева система починає гнити й хвора рослина легко витягується із землі, ніби в неї зовсім немає ніякого коріння. Характерною ознакою фузаріозного в’янення є наяв¬ність рожевого нальоту в зоні кореневої шийки. Хвороба частіше уражує сіянці, які погано витримали процес пікіровки, під час якої у них сталися пошкодження кореневої системи. Розвитку хвороби сприяють чинники, що негативно впливають на загальний стан рослин у закритому ґрунті: різкі ко-ливання температури ґрунту (12–18°C) та підвищення до 27–28°C, наявність нематод у ґрунті, механічні ушкодження, що спричиняють проникнення інфекції через корінці рослин. Джерелами пер¬винної інфекції є уражені рослинні решт¬ки.

                                              Фузаріозне в’янення

Септоріоз викликає збудник Septoria lycopersici Speg. Найпо¬ширеніший у відкритому ґрунті, але може проявлятися на розсаді в парниках і теплицях у вигляді окремих осередків. Проявляється на листках у вигляді дріб¬них бурих, пізніше брудно-білих плям із темно-бурою облямівкою. Особливо сильно уражуються септоріозом ранні сорти. Уражені листки скручуються, некротизуються та відми¬рають. За високих показників вологості повітря та температури хвороба швидко прогресує і призводить до передчасного відмирання як окремих листків, які бурі¬ють і опадають, так і цілих кущів.

                 Септоріоз

Збудник фітофторозу є гриб Phytophthora infestаns (Mont). Може проявлятися скрізь, де вирощують тома¬ти. Симпто¬ми хвороби виявляються на коріннях, стеблах і плодах. На молодих рослинах ознаки хвороби нагадують симптоми чор¬ної ніжки, за розвитку якої загнивають коріння й основа стебла. Уражена при¬коренева частина стебла потоншується, у місцях ураження утворюються пере¬хвати, рослина в’яне й гине.
Джерелом інфекції є уражені рос¬линні залишки й насіння, зібране із хво¬рих плодів, заражений ґрунт. У теплицях хвороба сильно розвивається за умов частого дощування рослин і вологості повітря понад 70%. Розвитку хвороби також сприяє ослаблений стан рослин.

       Плями фітофторозу на листках

Збудник тютюнової мозаїки є ві¬рус Tobacco mosaic virus (TMV). Поширений скрізь, де вирощують томати, але найшкідливіший в закритому ґрунті. Зовнішні ознаки проявляються на листках у вигляді чергування світло-зелених і жовтувато-зелених ділянок із темно-зеленими ділянками здорової тка¬нини. Основне джерело інфекції — ура-жені рослинні рештки та насіння. Шкід¬ливість хвороби проявляється в погір¬шенні транспірації рослин, затримці їх¬нього росту, в’яненні.
Штрихуватість томатів — збудни¬ком хвороби є вірус Tomato aspermy virus (TAV). Хвороба поширена як у тепли¬цях, так і у відкритому ґрунті. Уражують¬ся всі надземні органи рослини. На лист¬ках і стеблах хвороба проявляється у вигляді системного некрозу та деформа¬ції всіх органів. На листках з’являються червоно-коричнюваті плями неправиль¬ної форми, а на стеблах — червоно-коричнуваті штрихи.
Вірус штрихуватості томатів може збері¬гатися в сухих рештках рослин у ґрунті. Шкідливість штрихуватості полягає в пе¬редчасному відмиранні листків, ламкості стебел, відмиранні верхівок рослин.

Бактеріальні захворювання волоських горіхів.

Бактеріоз – одна із найпоширеніших хвороб грецьких горіхів у світі. Збудник Xanthomonas arboricola можна помітити на ділянках листя, гілках різного віку, пагонах, бруньках та на плодах на всіх стадіях розвитку за основною індикаторною ознакою – темні чорні плями. Листки спочатку покриваються дрібною плямистістю, що збільшується в міру розвитку і поширюється лініями жилок. Після цього вони втрачають свою звичайну форму, чорніють і передчасно опадають. Молоді пагони покривають подовженими темними плямами. Інфіковані плоди поступово загнивають, зморщуються і передчасно опиняються на землі. Якщо зараження відбувається в пізніші періоди розвитку, погіршується якість горіхів, аж до повної непридатності в їжу. У кращому випадку страждає тільки навколоплідна частинка, а ядро, що дозріло, не отримує шкоди. Бактеріоз грецького горіха в цілому розвивається в дощову погоду. Якщо навесні тепло і вогко, може постраждати близько 90 % маточних квіток, позбавивши таким чином дерево майже повністю урожаю. А якщо на зміну вологій погоді приходить посуха й на вулиці залишається тепло, розвиток захворювання припиняється. Зазвичай бактерії поширюються за допомогою комах чи пилком. Здебільшого зимують всередині і на корі дерев, що мають пошкодження. З приходом теплої та вологої весни безперешкодно поширюються по всіх частинах дерева.

Кореневий рак – важке бактеріальне захворювання, збудником якого виступають Agrobacterium tumefaciens, що мешкають у ґрунтових шарах. Бактерії легко потрапляють у корені, якщо на них є пошкодження. Потім запускають більш активний поділ клітин тканин і формують нарости на коренях та кореневій шийці. Якщо дерево перестало рости, розміри пагонів не змінюються, а на коренях таки проглядаються різних форм і розмірів «пухлини» – очевидна зараженість. Найкращим профілактичним заходом буде подбати про мінімізацію ймовірності зараження. Для цього горіхові саджанці слід садити там, де раніше довго не вирощувалися плодово-ягідні культури, що мали в анамнезі вказану хворобу. При цьому їх слід уважно оглядати. Якщо будуть помічені будь-які викривлення, нарости та інші дефекти, видаляти перед висадкою саджанців. Якщо огляд здійснюється до покупки, саджанці з наростами краще не купувати. Якщо головний корінь саджанця сильно уражений, садити взагалі не варто, рослину краще утилізувати.

Бактеріальний опік – захворювання, яке в Україні належить до карантинних. Збудником є бактерія Erwinia amylovora. Початкова локалізація у весняний період спостерігається на суцвіттях, з поступовими міграцією та розповсюдженням гілками. Суцвіття в’януть, стають чорними та засихають, залишаючись на дереві, не опадаючи. Уражене листя теж не опадає. Воно та молоді гілки чорніють на кінчиках, скручуються, засихають і залишаються на місці. Аналогічно чорніють і не обсипаються плоди, їхня форма при цьому може бути правильною, але в їжу вони зовсім непридатні. Кора зсихається, від’єднується, покривається виразками. Вони м’які, водянисті та з краплями ексудату по поверхні, який згодом набуває коричневого кольору. Саме за ексудатом це захворювання вдається легко відрізнити від інших бактеріальних уражень. Сприятливі умови для становлення та зміцнення бактеріального опіку: прохолодна дощова погода. Спека зупиняє хворобу. Збудник зимує лише у хворій рослині. Виразки, що перезимували – основний розповсюджувач бактерії навесні по суцвіттях. Також розповсюджувати недугу можуть комахи, що харчуються ексудатом і пилком, дощова або поливальна вода, вітер, інструмент, яким проводили обробку і обрізку уражених ділянок, що після цього не був як слід продезінфікований. Якщо допустити істотне ураження дерева бактеріальним опіком, воно може загинути. Тому діяти потрібно при виявленні перших же ознак, а краще здійснювати профілактичні заходи.

Для запобігання рекомендують впроваджувати низку агротехнічних заходів, зокрема: збирати та спалювати уражені частини рослини (гілки, листя, плоди); видаляти та знищувати хворі гілки; здійснювати хімічну обробку мідьвмісними препаратами. Вони можуть використовуватись як для лікування, так і з метою профілактики. Пошкоджені частини зазвичай спалюють далеко від дерева, а потім виконують обробку.

СПІВПРАЦЮЄМО з ПНУ

З метою популяризації знань у сферах карантину і захисту рослин, насінництва, розсадництва, якості зерна та продуктів його переробки, а також спільного розвитку наукового, освітнього потенціалу, забезпечення якісного навчального процесу та створення можливостей для набуття практичних навичок студентами в ДУ «Івано-Франківська обласна фітосанітарна лабораторія», 07 лютого 2025 року відбулася зустріч в.о. директора ДУ «Івано-Франківська обласна фітосанітарна лабораторія» Оксани Салей з в.о.ректора Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Ігорем Цепендою та завідувачем кафедри біохімії та біотехнології Марією Байляк, в результаті якої було підписано договір про науково-освітню співпрацю.

Садово-городні роботи у січні

У січні можна займатися квітами. Візьміть насіння, якому потрібна тривала стратифікація, насіння для розмноження і, яке зацвітає на другий рік життя. Так можна почати перебирати і готувати до висадки насіння лаванди, маргаритки, бегонії і петунії.
А як щодо овочів?
Якщо хочете вже в кінці весни їсти овочі, то посадіть розсаду в міні-парники. Ідеальне до висіву в січні насіння пасльонових: томати, перці і баклажани. Зверніть увагу, що розсада цих культур потребує штучного підсвічування, а висаджувати саджанці потрібно буде в опалювальній теплиці.
Зелень в січні
До слова, відмінно в січні сходить насіння зелені. Тої ж цибулі, петрушки або салату. Не забуваємо, що в січні і ця розсада потребує підсвічування. Так овочеві культури і зелень повинні взимку штучно висвітлюватися до 12 годин на добу, а сходи квітів — до 8.
І пам’ятайте про полив рослин, тому що розсада дуже чутлива до вологи. І бажано не ставити коробки з паростками біля батареї, щоб не пересушити сходи.
Обрізка дерев.
Якщо у вас не вистачило часу обрізати гілки восени, то можна зробити це взимку. Головна умова: у найближчий тиждень не передбачається морозу нижче -8°C, то можна сміливо обрізати все необхідне.
Обробка дерев від парші.
Це робиться при плюсовій температурі. Плодові дерева, особливо груші та яблуні обробляють спеціальним розчином: 1 кг сечовини розвести у відрі (10 л) води, відфільтрувати і обприскати кору.
Перевірити кущі смородини на шкідників.
Бруньковий кліщ часто вражає смородину, а помітити його досить легко. Довгасті бруньки при ушкодженні стають круглими та великими. Тому потрібно їх зірвати і знищити, щоб кліщ не заразив інші кущі.
Внесення певних добрив.
Декількох місяців до початку посадок вистачить для того, щоб перегній та компост встигнули частково розкластися та наситити ґрунт поживними речовинами. Для цього потрібно просто розкидати органічне добриво тонким шаром по поверхні. Так, це все! Органіка поступово буде проникати в ґрунт. А навесні можна буде просто трішки розпушити верхній шар землі.
Оскільки зима зараз досить м’яка, то можете використовувати й мінеральні добрива. Наприклад, фосфорні можна розкидати по клумбах та біля багаторічників на городі. Але перед цим поцікавтеся прогнозом погоди. Бажано, щоб після внесення фосфорних добрив кілька днів не було опадів, інакше вони швидко вимиються.
Отже, пам’ятайте, що садово-городні роботи в січні – це вже повноцінна підготовка і до весни. А хороша підготовка – це запорука щедрого урожаю!

Зберігання зернових культур та підготовка до висіву ярини

Посилений контроль за станом зерна під час тривалого зберігання дає змогу уникнути прикрих несподіванок.
Ясна річ, що посилений контроль за збіжжям у сховищі розпочинається із закладки продукції на зберігання та належної його обробки: очищення від домішок, низького відсотку травмування та сушіння врожаю. У разі дотримання цих вимог шанси на зберігання продукції без проблем будуть набагато вищими. Якщо ми закладаємо чисте зерно із вологістю, що перебуває у межах норми на зиму, то матимемо певність у тому, що за звичайних умов все буде гаразд. Натомість свідоме ігнорування цих вимог з тих чи інших причин неминуче призведе до проблем, а швидше за все — до дуже великих проблем.Найбільш ефективна з економічного погляду температура -12°С і нижче. Оптимальна вологість – 17%.
Підвищення температури зерна відіграє ключову роль в експлуатації силосів. Слід зазначити, що наявність тепла в житті кожного живого організму завжди супроводжується виділенням продуктів життєдіяльності, тому дуже важливо потурбуватися про пониження температури зерна. Це зупиняє розвиток плісняви, міко- та альфатоксинів, збудників захворювань та, звичайно ж, численних видів шкідників зернової маси.
Для контролю при збереженні збіжжя були розроблені певні правила та стандарти. При зберіганні зерна мають бути створені умови, у яких урожай збереже всі свої корисні та поживні властивості, а також товарний зовнішній вигляд. Щоб цього досягти, необхідно:

Регулярно проводити перевірку температурних показників та вологості зерна. Вологість вимірюють намагаючись охопити за можливості більше зон залягання зерна і пошарово. Зазвичай рекомендують цю процедуру провадити двічі на місяць — за плюсової температури навколишнього середовища, та один раз на місяць узимку. Ми б порадили це робити навесні не рідше, ніж раз на 10 діб, враховуючи серйозність ризиків псування зерна.
Розподіляти зерно для зберігання орієнтуючись на його сорт, ступінь забруднення, клас та індивідуальні потреби для його збереження.
Під час експлуатації силосів забезпечити герметизацію зернових культур.
Під час проведення огляду сховищ на наявність шкідників та проводити фумігацію.
Не допускати, щоб зерно зберігалося довше за визначений термін придатності.
Змішувати зернові культури різних сортів заборонено. Їх сортують відразу в окремі зерносховища, з найбільш сприятливими умовами для того чи іншого виду зерна.
Навесні не рекомендується допускати швидке прогрівання насіння. Щоб насіння прогрівалося поступово, насіннєсховище необхідно провітрювати тільки вночі, або в холодні дні.
Велике значення має і візуальна оцінка стану збіжжя, яку слід провадити як можна частіше. Досвідчений аграрій обов’язково відчує, якщо із врожаєм щось не так. У разі виникнення навіть найменшої підозри зерно слід терміново занести на лабораторний аналіз.

Коли та як сіяти розсаду перцю.

Перець – популярна культура серед городників. Через те, що він має довгий проміжок часу між сходженням та появою плодів, його насіння не висаджують у ґрунт, а вирощують спершу розсаду.
Коли сіяти. Дозріває перець через 100-150 днів із моменту появи сходів, але точно розрахувати терміни посіву можна за характеристиками сорту. Якщо ви маєте теплицю, що обігрівається, насіння потрібно висівати в кінці січня або на початку лютого, а висадку проводити у квітні. Якщо ви будете вирощувати перець у звичайній теплиці, посів проводиться на початку березня, а висадка – на початку травня.
Ґрунт для розсади перцю. Ґрунт для перцю має бути пухким, живильним, нейтральним або слабкокислим (pH 6-6,5). Можна придбати готовий ґрунт у садових крамницях або приготувати потрібну ґрунтосуміш самостійно.
Підготовка насіння. Сухому насінню потрібно близько 3 тижнів, щоб воно проросло. Для прискорення процесу проростання їм створюють сприятливі умови активного зростання. Щоб збільшити відсоток схожості, насіння слід протестувати. Для цього насіння спочатку заливають солоною водою, щоб повноцінне насіння осідало на дно, а порожнє залишалося плавати нагорі. Порожнє насіння забирають, а посівний матеріал, що залишився, промивають на марлі під проточною водою.
Звичайне насіння для знезараження витримують у розчині перманганату калію: 1 г препарату розводять у 100 мл води, після чого опускають в розчин насіння на 20 хвилин.
Для підвищення продуктивності насіння поміщають у розчин стимулятора росту, приготований відповідно до інструкції, або на 4-5 годин кладуть у розчин мінеральних добрив. Після такої обробки посівний матеріал промивають у чистій воді й сіють вологим.
Ємності для розсади. Для перців, коренева система яких активно зростає у перші місяці, досягаючи довжини понад 20 см, потрібні глибокі ємності. Це можуть бути ящики, одноразові стаканчики, горщики, що мають висоту не менше 20 см. Обов’язково потрібно зробити дренажні отвори, тому що перці люблять рясні поливи, але не переносять закислих ґрунтів. Слід уникати паперових стаканчиків, тому що вони розмокають, і оголений ґрунт швидко висихає, а зволожити його не виходить, від чого паросток починає страждати. Розсаду для теплиць вирощують у домашніх умовах на підвіконнях вікон, що виходять на південну або західну сторону.
Як сіяти і вирощувати. Насіння перцю розкладають пінцетом по поверхні ґрунту на відстані 1,5-2 см одне від одного, притискають до субстрату, зволожують через сито або способом нижнього поливу, після чого згори присипають шаром ґрунту завтовшки 1 см, який потім злегка ущільнюють. Накривають посіви поліетиленовою плівкою або склом. Як тільки з’являться перші паростки, розсаду слід поливати раз на 6-7 днів добре відстояною водою з температурою не нижче +20-22°С. Не можна допускати застою води – це загрожує загниванню і загибелі розсади перцю.
Якщо догляд за перцем у теплиці організований правильно, то захворювання цієї овочевої культури практично не виникають. Видалення бур’янів, підживлення, оптимальна вологість та захист від прямих сонячних променів забезпечать без застосування пестицидів добрий урожай.
Найчастіше розсада уражується такими шкідливими організмами: Найпоширеніше – це чорна ніжка. При ній відбувається ураження шийки паростка, що призводить до падіння стебла та загибелі розсади. Щоб уникнути такого явища, рослини поливають теплою водою та стежать, щоб вода не застоювалася у ємності. Чорна ніжка відступить, якщо ґрунт розпушувати і до коріння підсипати чистого прожареного піску. Для розпушування перцю у горщику використовують столову вилку. Нею обережно проколюють ґрунт, від чого кірка ламається, і доступ кисню до коріння збільшується.
Фітоплазмоз. Виявляється в гнилі коріння, засиханні листя, подрібненні плодів. При цьому захворюванні правильний догляд за перцем у теплиці не допоможе, можна впоратися тільки за допомогою хімічної обробки кущів.
Вертицильоз. Грибкове захворювання. Сьогодні існує багато сортів, стійких до нього. Варто звернути увагу на те, що найбільш примхливі та схильні до захворювань сорти перцю із заморських країн. Вітчизняні сорти набагато простіше у догляді, вирощуванні та менш схильні до різних захворювань.
Правильний догляд за перцем у теплиці полягає також і у боротьбі зі шкідниками цього овочу:
Попелиця. Вона може виникнути і при частому застосуванні органічних добрив. Для її знищення використовують як хімічні препарати, так і тютюновий настій, що є нешкідливішим. З появою попелиці необхідно скоротити використання азотовмісних добрив органічного походження (гній, послід птиці, сечовина) і частіше провітрювати теплицю. Крім того, що попелиця сама по собі шкідник, одночасно вона є і переносником вірусних та грибкових захворювань.
Слимаки. Їхня поява говорить про надмірну вологість. Слимаків видаляють вручну. У міжряддях можна насипати великий річковий пісок або покласти смуги наждачного паперу.
Павутинний кліщ. Можна використовувати спеціальні інсектициди, але пам’ятайте, що хімію застосовують до появи плодів.
Колорадський жук – найактивніший шкідник. Його збирають із кущів вручну.

Як зберегти саджанці до весни, щоб вони під час суворої зими не загинули і прижилися?

Місце для прикопки варто вибрати найвище, де застій води при таненні снігу буде малоймовірний. На цьому місці необхідно викопати канавку приблизною глибиною 50 см; напрямок самої канавки – із заходу на схід. Південну сторону необхідно зробити пологому, а північну – вертикальною. Якщо ж небезпека затоплення неминуча і ймовірна, необхідно навколо місця прикопа зробити канавку для відводу води.

Саджанці в обов’язковому порядку розкласти під кутом в 45 градусів. Розкладати їх необхідно по одному, а не пучком, як починають робити багато недосвідчених садівників.

Половину штамбу і коріння необхідно засипати пухким повітряним ґрунтом, а потім рясно полити водою, щоб волога земля розподілилася по всіх порожнечах рівномірно. Після цього знову підсипте трохи ґрунту.

Переймаючись питанням, як зберегти саджанці взимку, варто також пам’ятати, що для того щоб коріння прикопаних рослин не підмерзали, прикопані рослини необхідно засипати торфом, родючим ґрунтом або перегноєм. Для захисту від дрібних гризунів зверху саджанців і між ними треба покласти невеликі гілочки смереки або ялини.

Під час зими необхідно на відстані 2 м від прикопки прибирати сніг, проте самі саджанці повинні бути повністю вкриті снігом (це важливо!). Якщо з прикопуванням рослин ви з якихось причин запізнилися, то саджанці можна зберігати в підвалі при температурі від 0 до 3 градусів. У житлових кімнатах у себе вдома саджанці зберігати не можна, інакше вони завчасно почнуть рости, а згодом загинуть.

Другий спосіб – зберігання саджанців під шаром снігу. Для цього необхідно скласти їх в пучок так, щоб кореневі шийки знаходилися на одному рівні. Зв’язати їх необхідно знизу вверх, при цьому акуратно притискаючи гілки. Коріння обкласти тирсою, торфом або мохом, а потім обмотати мішковиною.

Потім цей “упакований” пучок потрібно загорнути в плівку, обв’язати і закопати глибоко в сніг. При цьому саджанці варто закопувати в таке місце, де проникність сонячних променів буде мінімальною. А щоб сніг довше не танув, зверху засипте його торфом або тирсою.

ХРИЗАНТЕМИ

Хризантеми – неймовірно красиві квіти, які радують око. Період цвітіння у них активізується у червні-липні і триває аж до кінця листопада, або до снігу і сильних морозів. І саме восени квітки потребують найбільш ретельного догляду.
Серед хвороб хризантем виділяється біла іржа (у народі – “бородавка”) – карантинне грибне захворювання, спричинене Puccinia horiana P. Hennings.У багатьох країнах світу цю хворобу часто виявляють та перехоплюють, не дозволяючи їй поширитись, не виняток і Україна. Біла іржа для нас не нова – її помічають на імпортованих хризантемах (як на зрізі, так і на рослинах горщиків), а також уражуються сорти, які культивуються садівниками та широко вирощуються в теплицях.
Рослина, що зазвичай вражає біла іржа, – це великоквіткова хризантема (Chrysanthemum). Шкідливий вплив хвороби пов’язаний із втратою декоративних якостей квітів при слабкому ураженні рослин. Якщо сильне зараження, то хризантема гине протягом короткого проміжку часу. У країнах, де вирощування хризантем має промислове значення, ця хвороба є надзвичайно небезпечною і за сприятливих умов може знищити до 80% квітів.

Особливо відчутними є втрати в умовах закритого ґрунту. Слід також врахувати, що біла іржа вражає переважно відомі сорти хризантем, які часто культивують квітникарі та широко вирощується у теплицях. Гриб часто вражає листя, рідше стебла, квітконоси та квіти.
Симптоми на листі:
• з верхнього боку листа – плями (від блідо-зеленого до жовтого кольору) діаметром до 5 мм, згодом вони збільшуються, їх центри темніють;
• з нижньої сторони листа – опуклі воскові пустули (нарости) від світло-жовтого до рожевого кольору, пізніше вони стають білими;
• листя засихає, закручуючи вниз, і рослина при цьому виглядає як обпалена.
Симптоми на приквітках, стеблах та квітах:
• при сильному зараженні на стеблах та приквітках з’являються соруси (групи спорангіїв);
• на квітках – некротична крапчастість та поодинокі пустули.
Відомо, що збудник білої іржі хризантем – це, на відміну від інших іржавих грибів, вузькоспеціалізований вид, який не має проміжного господаря. Повний цикл розвитку відбувається лише на хризантемах. Хвороба може розвиватися в широкому діапазоні температур від 4 до 36°С. Однак оптимальними є температурі 18-28°С.
Біла іржа щороку може вражати рослини з різною інтенсивністю. Також можливе виникнення адаптації збудника до пестицидів, що потребує токсикологічного контролю фунгіцидів.
Профілактичні заходи та боротьба із захворюванням.
Для профілактики та боротьби із захворюванням при вирощуванні дотримуються рекомендацій:
• Для посадки необхідно використовувати лише здоровий матеріал. Хворі рослини потрібно повністю, без усіляких залишків, видаляти із ґрунту, та спалювати.
• Інші здорові на вигляд рослини слід обробити (особливо з нижньої сторони листка) препаратами, рекомендованими для боротьби з білою іржею. Обробку краще проводити вранці або ввечері, коли температура нижче ніж вдень.
• У маточниках хризантем, які закладають на зимове зберігання в теплицю, що не опалюється, знищувати інфекцію можна за допомогою обприскування 3-4% розчином мідного купоросу. Навесні, на початку проростання пагонів, потрібно провести повторну обробку цим препаратом. Такі заходи виправдані, завжди ефективні. Профілактичне обприскування рослин фунгіцидами є результативним.
У разі підозри на виявлення білої іржі хризантем та за детальною інформацією звертайтеся за адресою:
м.Івано-Франківськ, вул. Горбачевського, 11.
e-mail.fitolabif@ukr.net

Шкідники та хвороби кімнатних рослин

Зима – дуже важкий час для кімнатних квітів. Це пов’язано з тим, що тепло приміщення поєднується з сухістю повітря і недоліком світла взимку. Все це знижує імунітет рослин, і робить їх більш уразливими для шкідників і хвороб.
Найпоширеніші шкідники та хвороби, що вражають рослини:
Павутинний кліщ. Він дуже малий (1-2 мм). Буває різних кольорів: білого, червоного, жовто-зеленого. Любить сухе повітря, тому підвищення вологості в кімнаті призупиняє розвиток шкідника.
Симптоми павутинного кліща:

велика кількість цяточок на зворотній стороні листа;
тонка павутинка, яка вкриває рослину;
поступове погіршення стану кімнатної квітки – листя втрачають колір, бутони опадають, розвиток припиняється.
Попелиці – це маленькі комахи розміром до 2 мм. Вони мають м’яке овальне тіло та полюбляють задуху (тому регулярне провітрювання зменшує вірогідність їх появи).
Ознаки попелиць на рослині:
поверхня листків та стебел стає липкою та поступово чорнішає;
листя й бутони згортаються, деформуються, в’януть, опадають;
біля горщика з рослиною з’являються мурашки, приваблені солодкими виділеннями попелиць.
Щитівки. Вони сягають розміру 1-2,5 мм. Дорослі особини прикріплюються до поверхні рослини та, зберігаючи нерухомість, висмоктують сік.
Ознаки щитівок на кімнатній рослині:
округлі лусочки коричневого або червонуватого кольору;
цукрова падь, що може капати на підвіконня;
погіршення стану рослини.
Трипси – це всеїдні двокрилі комахи сірого, бурого або чорного кольору з плоским вузьким тілом. Довжина шкідника складає 0,5-14 мм.
Ознаки наявності трипсів:
білі точки на поверхні листків;
колір листя – сіро-коричневий зі сріблястим відблиском;
деформація та плямистість суцвіть;
чорний наліт (сажковий гриб).
Борошниста роса – це грибкове захворювання, при якому грибок позбавляє рослину поживних речовин.
Ознаки борошнистої роси:

на кінчиках пагонів і на верхівці листя рослини утворюється білувате борошнисте покриття.
листя скручується, знебарвлюється і опадає.
Коренева гниль розвивається через активність грибка. Захворювання вражає кореневу систему та виникає з причини:

надмірного поливу;
поганого дренажу, що не дає повітрю проникати до коренів.
Основні симптоми кореневої гнилі:
пожовтіння стебел та листків, їх в’янення;
потемніння уражених ділянок;
загибель рослин.
Потрібно пам’ятати, що кімнатні рослини потребують турботи, особливо взимку, а правильний догляд, своєчасні поливи, підживлення й обробки квітів дадуть їм можливість не тільки пережити зиму, а й залишитися красивими, пишними і здоровими.

Бактеріальні хвороби сої

Соя залишається однією з найбільш рентабельних культур агропромислового комплексу України. Світові посівні площі сої збільшуються кожного року. Однак агровиробники нерідко спостерігають зниження врожайності культури. В першу чергу, аграрії пов’язують це з несприятливими агрометеорологічними умовами у період вегетації та збирання. Проте негативний вплив на врожайність сої мають й інші зовнішні фактори, зокрема хвороби сої.
Для отримання гарного врожаю сої, насамперед необхідна фітопатологічна експертиза насіння з метою виявлення найбільш небезпечних патогенних організмів. Протягом 2024 року соя складає близько 80% всіх зразків, які поступили на дослідження у відділ визначення посівних якостей насіння і товарних якостей садивного матеріалу та якості зерна. Серед інших показників якості насіння, аграрії вважають за доцільне аналізування зараженості насіння хворобами.
В останній час спостерігається збільшення в відсотковому еквіваленті саме насіння, зараженого сім’ядольним бактеріозом. Незважаючи на широку присутність патогенів на насінні, лабораторна схожість його може бути високою. Насіння, яке не проростало, було заражене здебільшого змішаною інфекцією.
Сім’ядольний бактеріоз, або бактеріоз насіння і сходів сої поширене у всіх районах вирощування сої. У фазі сходів хвороба проявляється на сім’ядолях проростків у вигляді світло-жовтих, світло-бурих або темно-коричневих масляних плям і виразок різної форми і розмірів. Більшість уражених проростків гине.
Джерелом інфекції є уражене насіння. Характерною діагностичною ознакою його є набухання і ослизнення поверхні після витримування у вологій камері. Сильно уражене насіння, як правило, не проростає, а загниває. При незначному уражені воно дає проростки, які часто загнивають. Шкідливість хвороби виявляється у загибелі сходів, яка може сягати до 70% і більше. Зараження насіння хворобами часто відбувається ще в полі, де присутня монокультура, не вчасно провели фунгіцидну обробку або не проводили її взагалі, відсутній обробіток ґрунту. Проблему накопичення хвороб вирішує сівозміна та протруювання посівного матеріалу, захист посівів від сисних шкідників, фунгіцидний захист. Вчасне збирання сої убезпечить від ризику поширення бактеріальних захворювань внаслідок опадів і підвищення вологості повітря.
За більш детальною інформацією, щодо визначення зараженості насіння хворобами звертайтесь за адресою:
м.Івано-Франківськ, вул.Горбачевського,11
e-mail.fitolabif@ukr.net

НАВЧАННЯ

25.11.2024 р. по 26.11.2024 р. керівник з якості ДУ “Івано-Франківська обласна фітосанітарна лабораторія” Оксана КОСТИШИН та завідувач відділу фітосанітарного аналізу (заступник керівника з якості) ДУ “Івано-Франківська обласна фітосанітарна лабораторія” Світлана КІТИНСЬКА пройшли навчання на базі ТОВ «НКЦ «ЄВРОАКАДЕМІЯ» за темами: “Перепідготовка керівників, менеджерів з якості, аудиторів та фахівців лабораторій за вимогами стандарту ДСТУ EN ISO/IEC 17025:2019 з врахуванням положень ДСТУ ISO 19011:2019, ДСТУ ISO 31000:2018, ЕА, ILAC- рекомендацій” (Оксана КОСТИШИН) та “Внутрішній аудит в лабораторіях згідно з вимогами ДСТУ EN ISO/IEC 17025:2019 з врахуванням положень ДСТУ ISO 19011:2019, ДСТУ ISO 31000:2018, ILAC, EA – рекомендацій ” (Світлана КІТИНСЬКА), в подальшому з отриманням свідоцтва компетентності.

Соснова стовбурова нематода

Соснова стовбурова нематода – регульований шкідливий організм зі списку А-1, який викликає хворобу хвойних дерев –«вілт сосни».
Шкодочинність даної фітонематоди зумовлена не тільки економічними втратами через висихання дерев у вогнищах, а й додаткових затрат на дотримання фітосанітарних вимог. Так, наприклад, у Португалії бюджет заходів на локалізацію та ліквідацію соснової стовбурової нематоди складає 9 млн євро. Рослинами-живителями є хвойні дерева родів: модрина (Larix), ялиця (Abies), ялина (Picea), кипарисовик (Chamaecyparis), кедр (Cedrus) та псевдотсуга (Pseudotsuga), але основним господарем є сосна (Pinus).
Життєвий цикл нематоди B. xylophilus тісно пов’язаний з жуками роду Монохамус (Monochamus), що являються їхніми переносниками. В України рід Monochamus представлений такими видами Monochamus sutor, M. sartor, M. galloprovincialis, M. galloprovincialis pistor, M. Saltuarius. У своєму розвитку дана нематода проходить чотири стадії. Розвиток здійснюється двома шляхами, які істотно відрізняються один від одного. Перший за участю комах – дисперсійний, і другий без них – генеративний. Генеративний і дисперсійні шляхи розвитку починаються навесні і тривають протягом усього періоду вегетації паралельно.
Симптоми ураження
Зовнішні ознаки ураження рослин спостерігаються через 10-20 днів після зараження дорослих дерев і через 6-7 днів у саджанців. На першому етапі захворювання спостерігається всихання дерев, при пошкодженні – зменшення виділення живиці. Провідні судини закупорюються повітряними пробками (кавітація), що веде до руйнування камбіальних пучків. У подальшому в`яне та жовтіє хвоя, але це може спочатку проявитися лише на одній гілці (поява так званого «прапору»), але потім симптоми проявляються на всьому дереві. За сильного ступеня ураження можлива повна загибель дерев.
Способи поширення
Переносниками є жуки з роду Monochamus (вусачі), а також заражені нематодою пило- і лісоматеріали, деревина хвойних порід та вироби з неї, включаючи пакувальний матеріал, щепа, тирса, саджанці хвойних порід. При цьому в заселеній нематодою деревині можуть знаходитися і комахи-переносники в різних фазах розвитку (личинки, лялечки, молоді імаго). Це збільшує ризик подальшого розповсюдження фітогельмінта, однак немає свідчень того, що відсутність комахи-переносника в завезеній деревині не дасть змогу нематоді акліматизуватися.
Фітосанітарні заходи :
• заборона ввезення посадкового матеріалу у вільні зони з регіонів розповсюдження захворювання. карантинний догляд, лабораторна експертиза;
• перевірка завезеного імпортного посадкового матеріалу в інтродукційно- карантинному розсаднику;
• обстеження посадок;
• впровадження особливого карантинного режиму на вогнищах ураження рослин;
• в зоні ураження обов’язкове знищення уражених дерев радикальним методом з негайним спалюванням викорчуваних дерев та дезінфекцією засобів та інвентарю, або використання ураженої деревини тільки після обробки її методом прогрівання гарячим водяним паром до 60-70 ºС;
• проріджування соснових посадок;
• основним методом боротьби з Bursaphelenchus xylophilus є знищення переносників, використання нематоцидів.

Як зберегти саджанці до весни

Захист зернових під час зберігання

З правилами зберігання зернових вже давно знайомі всі аграрії, тобто вологість, правильна температура в зерносховищі та ретельне відстежування на наявність плісняви — це вже давно нормально. Але все одно під час зберігання запасів зернових кожен рік українські аграрії втрачають від 5 до 30% зібраного врожаю. Те ж зерно, що залишається, зазвичай значно гірше у якості — в нього знижені харчові, посівні та фуражні властивості.
І все це відбувається завдяки комірним шкідникам!
За даними вчених, в Україні розповсюджено більш, ніж 120 видів комірних комах. Найбільш поширені та небезпечні шкідники зерна та зернової продукції в нашій країні — комірний та рисовий довгоносики, зерноїд, хрущаки, зерновий точильник, борошноїди (рудий та суринамський), вогнівки, борошняний кліщ, а також звичайна хатня миша та пацюки.
Комахи становлять велику небезпеку для врожаїв і прибутків. Їх потенціал до розмноження величезний, а тому за тривалого зберігання насіння та зерна вони можуть накопичуватися в значній кількості. Фактори, які сприяють швидкому розмноженню шкідників, це теплі зими. З одного боку — достатньо лише врегулювати температурний режим, але не все так просто! Кожен вид комах проявляє найбільшу активність у різних рівнях температур. Шкідники гинуть швидко лише за температури -15 °С, тому один з способів боротьби з комахами — охолодження зернових. Слід ретельно слідкувати за рівнем вологи в зернових запасах, адже внаслідок перепаду температур у осінньо-зимовий період воно може зволожитися, що призведе до появи плісняви.
Отже, навіть на протязі осінньо-зимового періоду потрібно ретельно стежити за зберіганням зібраного врожаю, систематично перевіряти рівень вологості, наявність зараженості хворобами та заселеності шкідниками.
Спеціалісти відділу визначення посівних якостей насіння і товарних якостей садивного матеріалу та якості зерна завжди готові провести якісне аналізування на визначення даних показників. Зв’яжіться з нами і ми допоможемо зберегти врожай!
За більш детальною інформацією звертайтесь за адресою:
м.Івано-Франківськ, вул.Горбачевського,11
e-mail.fitolabif@ukr.net
тел..: 78-35-77.

Як зберегти капусту взимку в домашніх умовах?

Ідеальні для зберігання умови: температура повітря -1 .. + 3 °С, вологість не менше 90%, можливість провітрювати приміщення. При мінусовій температурі капустини можуть просто замерзнути, а при температурі вище +5 °С почнуть засихати, або, навпаки, гнити. Вкрай важливо, щоб сховище, в якому буде зимувати капуста та інші овочі, було чистим, без грибка і цвілі на стінах. Бажано також, щоб в сховищі було два термометра.

Існують такі способи зберігання капусти:

– у харчовій плівці. Кожен качан капусти слід звільнити від погано прилеглого листя, аж до “білого листя”. Тоді кожен качан слід обрізати, що називається “під корінь”. Далі кожну капустину необхідно щільно укутати плівкою. Під час цієї процедури стежте за тим, щоб між капустою і плівкою не залишалося повітряних капсул. Обгортувати капустину плівкою потрібно мінімум в 2 шари;

– на ґратчастих полицях у погребі. Для цієї мети можна використовувати звичайні решітки, встановлені в ящиках або на полицях сховища;

– земляних канавах. Після того, як урожай зібраний, виривають канави. У ці канави викладаються капустини качанами вгору. Зверху капуста засипається шаром землі;

– у глині. Для того, щоб зберегти капусту цим способом, слід до кожного качану прив’язати мотузку, зняти відстаючі листя, і тільки потім кожну капустину потрібно обмазати густою глиною. Після того, як глина висохне (на відкритому повітрі), капусту переносять в льох і підвішують до балок. Цей спосіб надійно захищає від гниття, в’янення і розвитку всіляких хвороб;

– у піску. Капусту, придатну для тривалого зберігання, складають у коробки і пересипають піском;

– у газетах. Кожен качан обертається 1-2 газетами. Закутані газетами капустини можна зберігати просто на полицях підвалу.

Фахівці відділу фітосанітарних процедур ДУ “Івано-Франківська обласна фітосанітарна лабораторія”.

Як правильно зберігати моркву взимку

Коли викопувати моркву? Осінь – активний період збирання врожаю. Виростивши гарну, смачну моркву, будь-якому овочівникові хочеться зробити запаси на зиму, щоб їсти смачні та корисні овочі з власної грядки якомога довше.
Тривалість зберігання овочів залежить від термінів збирання врожаю. Як правило, збирання врожаю моркви припадає на два перші осінні місяці (наприкінці вересня – середині жовтня). Важливо встигнути зібрати моркву до настання заморозків. Найпростіше орієнтуватися на терміни збирання, вказані на упаковках з насінням. Якщо пакетики з інструкцією не збереглися, слід спостерігати за рослинами. Перший сигнал до того, що настав час збирати морквину – пожовкле біля основи бадилля. Це означає, що овоч дозрів і через кілька тижнів потрібно збирати врожай з грядки.
Де можливо зберігати моркву. Зібраний урожай перед закладкою на зберігання потрібно просушити на свіжому повітрі в тіні, уникаючи прямих променів сонця. Після цього слід обрізати зелену частину, оскільки вона може перетягнути на себе вологу та поживні речовини і таким чином зменшить час зберігання овочів.
Після обрізки коренеплоди переносять на 7-10 днів до сухого приміщення, де температура перебуває на рівні 10-15°С. Це дасть можливість затягнутися зрізам і дрібним механічним ушкодженням, виявитися зіпсованим та хворим плодам. Перед остаточною закладкою овочів у сховище їх ще раз перебирають та видаляють усі непридатні коренеплоди.
Зберігання моркви у підвалі. Найбільш підходящим місцем для зберігання моркви є темний підвал чи льох. В таких приміщеннях підтримується необхідний температурний режим та вологість повітря. Зберігати моркву в погребі або підвалі можна із застосуванням різних способів, ємностей та наповнювачів, що забезпечують збереження коренеплодів до весни.
Зберігання моркви у квартирі. Зберігати моркву в квартирі можна на балконі, в технічному підпіллі, коморі або холодильнику. Головне – дотримуватися потрібного температурного режиму та рівня вологості. Температура зберігання моркви не має перевищувати 0°С, а вологість перебувати на рівні 95%.
Зберігання моркви у холодильнику. Суху, підготовлену моркву поміщають у щільний пакет або поліетиленовий мішок, проробляють у ньому кілька отворів і поміщають у висувний ящик холодильника. Зберігати моркву в пакетах в холодильнику можна протягом 2-3 місяців, але не забувайте контролювати стан коренеплодів. Морква не повинна перезволожуватись. Регулярно перебирайте коренеплоди, щоб виявити екземпляри, що почали псуватися.
Зберігання моркви в піску або тирсі. Більш традиційним способом є зберігання моркви в тирсі або злегка зволоженому піску (1 л води на 10-літрове відро піску). В тарі для зберігання моркви обов’язково мають бути отвори для вентиляції. На дно ящика насипають 2-3-сантиметровий шар піску або тирси, зверху укладають шар відсортованої і висушеної моркви, зверху пересипають 3-5-сантиметровим шаром піску або тирси. Потім знову укладають шар моркви та знову пересипають піском.
Зберігання моркви у ящиках. Вибір тари відіграє важливу роль. У ящик викладається шар коренеплодів і шар тирси (хвойної), по черзі. Завдяки фітонцидам, що містяться у хвої, мінімізується ймовірність появи грибкових захворювань, до того ж уповільнюється проростання моркви. Аналогічним чином застосовується мох сфагнум. Він легкий, не обтяжує тару та сприяє утриманню потрібної кількості вуглекислоти.
Термін придатності зберігання моркви:
1 рік – в лушпинні цибулі, хвойній тирсі або ящиках з піском;
5-8 місяців – в закритих сухих ящиках без наповнювача.
2-4 місяці – в поліетиленових пакетах.
1-2 місяці – в міській квартирі в холодильнику.
У морозилці, звичайно, морква буде зберігатися довше – близько року, якщо ви правильно її заготовили.

Фахівці відділу фітосанітарних процедур ДУ «Івано-Франківська обласна фітосанітарна лаблораторія»

Онлайн-курси

З 30.09.2024 по 11.10.2024 фахівець відділу реєстрації зразків об’єктів регулювання та оформлення документів ДУ “Івано-Франківська обласна фітосанітарна лабораторія” Уляна Шумейло проходила онлайн-курси підвищення кваліфікації при Навчально-науковому інституті неперервної освіти і туризму НУБіП України

загальнонаціональна
хвилина мовчання

1 жовтня о 09:00 годині відбулася загальнонаціональна хвилина мовчання пам’яті захисників та захисниць України, які віддали своє життя за незалежність нашої держави, ініційована Президентом України Володимиром Зеленським.

Колектив ДУ «Івано-Франківська обласна фітосанітарна лабораторія» приєдналися до вшанування пам’яті захисників та захисниць України, які віддали своє життя за незалежність нашої держави.

Вклоняємося пам’яті Героїв, які віддали своє життя за нашу свободу, нашу незалежність. Схиляємо голови перед матерями, вдовами, дітьми, які втратили своїх синів, чоловіків, батьків, рідних… Світла пам’ять Героям України!

Щира подяка всім, хто носить почесне звання – ЗАХИСНИК УКРАЇНИ! Дякуємо вам за неймовірну силу та відвагу!

Негативний вплив сажкових хвороб на зернові колосові культури

Найважливішою зерновою культурою України є пшениця, що займає перше місце за посівними площами та є головною продовольчою культурою країни.
Серед багатьох чинників, що негативно впливають на реалізацію генетичного потенціалу врожайності пшениці, істотну роль відіграють хвороби, спричинені сажковими грибами.
Сажкові хвороби несуть подвійну шкоду агровиробникам: вони не лише скорочують густоту посівів пшениці, а й замість зерна у колосі дають утворену спорову масу. Серед видового складу сажкових хвороб, що присутні в Україні, відмічені такі як: тверда, летюча, стеблова та карликова сажки. Уражені проростки пшениці озимої уповільнюють свій ріст і розвиток, частина їх гине, внаслідок чого знижуються схожість і густота посівів.
За сильного ураження твердою сажкою недобір урожаю може становити понад 15–20%. Крім того, встановлено, що при тривалому згодовуванні тваринам ячменю з домішкою теліоспор твердої сажки у корів спостерігається порушення серцевої діяльності, зменшення надоїв молока, а серед овець – навіть смертність.
За розвитку стеблової сажки хворі рослини дають уп’ятеро менший урожай маси, зменшується продуктивна кущистість. Недобір урожаю зерна в польових умовах відповідає відсотку уражених рослин.
Карликова сажка – шкідливіша за тверду. Уражені посіви майже не формують урожай.
Летюча сажка також дуже шкідлива. Уражені рослини не плодоносять. Маса надземної частини хворої рослини на 30-40% менша, ніж здорової. Існує прихований недобір урожаю. Деякі рослини видужують, але якість і величина урожаю знижується.
Враховуючи те, що наявність на посівах пшениці сажкових захворювань не залежить від природно-кліматичних умов внаслідок біологічних особливостей збудників, боротьба з цими небезпечними хворобами потребує особливої уваги та спеціальних заходів.
Ефективними заходами в обмеженні поширення сажкових хвороб зернових колосових культур є насамперед обов’язковий лабораторний контроль якості насіннєвого матеріалу як власного виробництва, так і придбаного у інших виробників. Надалі моніторинг посівів в процесі вегетації, подальший контроль за процедурою зберігання отриманого урожаю. Дуже важливою умовою захисту посівного матеріалу є протруєння насіння з урахуванням знищення сажкових хвороб.
Костишин Оксана
Завідувач відділу визначення посівних якостей насіння
і товарних якостей садивного матеріалу та якості зерна

Інформування громадськості щодо вимог Євросоюзу

У зв’язку з тим, що почастішали випадки вилучення фруктів, овочів та інших рослинних матеріалів, які ввозяться в ручній поклажі без фітосанітарних сертифікатів подорожуючими до країн Євросоюзу, фахівці ДУ “Івано-Франківська обласна фітосанітарна лабораторія” долучилися до інформування громадськості, щодо вимог Євросоюзу до переміщення рослин, рослинних продуктів та інших об’єктів регулювання при міжнародних подорожах відповідно до Імплементаційного регламенту Комісії (ЄС) 2019/2072 від 28.11.2019 про встановлення єдиних умов для імплементації Регламенту (ЄС) 2016/2031 Європейського Парламенту та Ради щодо захисних заходів проти шкідливих організмів рослин та скасування Регламенту Комісії (ЄС) № 690/2008 та внесення змін до Імплементаційного регламенту Комісії (ЄС) 2018/2019.

Правильне зберігання насіння – запорука хорошого врожаю

Розпочалася пора збору врожаю. Першочерговим завданням є не тільки жнива, а і підготовка та зберігання насіння. До цього процесу треба підготуватися досить відповідально, щоб в результаті не втратити врожай.
Зерно – живий організм, у якому навіть після збирання протікають характерні життєві процеси.
Організація підготовки та самого зберігання насіння включає багато важливих аспектів, через що просто мати багато добрі сховища не достатньо.
Підготовка насіння до зберігання включає попереднє очищення матеріалу, сушіння, вентилювання та формування відповідних партій для збереження. Післязбиральна обробка складається із попереднього й первинного очищення, тимчасового зберігання вологого зерна, сушіння, вторинного очищення та сортування. Очищення партій зерна та насіння від різноманітних домішок є важливим технологічним заходом, необхідним для підготування насіння до зберігання.
Процес підготування насіння до зберігання починається із визначення його вологості. В насінні з підвищеною вологістю різко зростає інтенсивність дихання, активно розвиваються шкідники та мікроорганізми, першими з яких стають плісняві грибки. Цей розвиток веде до масивного утворення тепла, відомого як процес самонагрівання зерна, через що спостерігаються значні втрати якості та маси у розмірі 3-8%. У сухому насінні вологістю 10-12% біохімічні процеси майже повністю припиняються, утворюються несприятливі умови для факторів псування урожаю. Таке насіння може зберігатися роками з дуже невеликими втратами маси.
Обмолот насіння варто розпочинати в оптимальні терміни з вологістю 14-16%. За низької вологості насіння швидко осипається. При високій вологості, погано обмолочується. Рано зібрали – отримали щупле погано розвинене зерно. Пізно зібрали – зерно осипалося або проросло в колосі (пізній збір провокує грибкові захворювання).
Ознаки готовності насіння до збирання: вологість не перевищує 17-18%, тверда зернина, яка тріщить при надкушуванні або надавлені твердим предметом, зерна добре відділяються від колоса, стебло пшениці ламається в основі, стебло ячменю ламається біля колоса, стебло жита при обертанні колоса розсипається на шматочки, соломина змінює колір на темно-сіру.
При зберіганні слід дотримуватися наступних правил:

оптимальна висота для насипу в підлогових складах становить 2,5-3,0м. За такої висоти, зміна температури і вологості в насипі малоймовірна.
постійно слідкувати за температурою і вологістю в складському приміщенні;
періодично проводити огляд насипів на наявність осередків самозігрівання(за допомогою вологоміра чи термоштанги);
контролювати присутність шкідників;
не зберігати відходи поряд з очищеним зерном.
Отже, дотримуючись оптимального температурного режиму зберігання, правил догляду і підтримуючи необхідну вологість, можна розраховувати на збереження посівних якостей насіння до наступного сезону та на хороший урожай.
Костишин Оксана
Завідувач відділу визначення посівних якостей насіння
і товарних якостей садивного матеріалу та якості зерна

Пероноспороз ріпчастої цибулі:
що робити?

Таке захворювання городних культур, як пероноспороз, буває двох видів:

сама борошниста роса, що з’являється на кабачках та інших баштанних культурах, що вирощуються на грядках,
несправжня борошниста роса цибулі.
В обох випадках пероноспороз є грибковим, хоч і викликається різними сімействами мікроорганізмами.
Пероноспороз цибулі спричинюється грибом Peronospora destructor. Це патоген, який може спричиняти хворобу, яка проявляє себе у вигляді смуг і плям на листках і безпосередньо цибулинах, що призводить до значної втрати врожаю.

Peronospora destructor може розвиватися через кілька основних причин:

Забруднення. Гриб може переноситися рослинними площами за допомогою зараженого насіння, інфіковані залишки рослин або інструменти, які використовуються під час обробки рослин. Тому дуже важливо дотримуватися правил санітарії при вирощуванні ріпчастої цибулі.
Погодні умови. Вологість та температура навколишнього середовища створюють ідеальні умови для розмноження та поширення гриба. Тому вологий та прохолодний клімат сприяє розвитку цієї хвороби.
Площі вирощування. Великі посадки цибулі на великих площах можуть сприяти поширенню хвороби, оскільки гриб може швидко розповсюджуватися у таких умовах.
Сорт цибулі. Деякі сорти можуть бути більш схильними до зараження пероноспорозом, ніж інші. Вибір менш схильних сортів може допомогти зменшити ризик зараження.

Пероноспороз ріпчастої цибулі може серйозно вплинути на її зберігання, призводячи до погіршення якості цибулі та втрати врожаю.

Порушується цілісність шкірки. Гриб зазвичай розвивається на листі цибулі, що може спричинити пожовклі плями і відмирання верхівок рослин, створюючи доступ для бактерій та грибів, які можуть спричинити гниль. А також хвороба атакує листя і верхівки цибулі, що може призвести до пожовтіння листя, загибелі листкової маси і зниження активності фотосинтезу рослини. Це може спричинити зниження виробництва поживних речовин і, внаслідок цього, зниження урожаю.
Порушення розвитку рослин. Хвороба може вплинути на розвиток цибулі, змінюючи її фізіологічні процеси і затримуючи ріст. Це також може призвести до формування менших за розміром цибулин.
Збільшується втрата вологи. Хворі листки не можуть ефективно виконувати фотосинтез, що веде до погіршення якості і втрати вологи в цибулі, збільшуючи втрату ваги.
Посилення альтернаріозу. Пероноспороз може відкривати шлях для інших хвороб, таких як альтернаріоз, які можуть уражати додатково пошкоджені листки і значно погіршувати вже наявний стан цибулі.
Втрата властивостей при зберіганні. Якщо цибулю зберігати разом з зараженими зразками, гриб може поширюватися, заражаючи здорові рослини цибулі. Заражені цибулини можуть мати плями та дефекти на лусці, що знижує їх якість та комерційну цінність. Вони можуть також бути менш смачними і мати коротший термін зберігання через підвищений ризик загнивання та інших захворювань.

Щоб запобігти зараженню культури цією хворобою, важливо вживати заходи з попередження та контролю, такі як обробка фунгіцидами, внесення необхідних змін до графіку поливу та забезпечення доброї вентиляції вирощувального поля. Також слід регулярно перевіряти урожай на виявлення можливих ознак розвитку інших грибкових або бактеріальних захворювань і проводити їх вчасну обробку.

В ролі додаткових заходів обережності фермери та представники господарств також можуть звернутися зі зразками рослин до лабораторії для аналізу за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Горбачевського, 11, тел.78-35-77, ДУ «Івано-Франківська обласна фітосанітарна лабораторія».

Ольга Гриньків
Провідний фахівець відділу фітосанітарного аналізу ДУ «Івано-Франківська обласна фітосанітарна лабораторія»

ПРО КЛЕЙКОВИНУ

СЕМІНАР

Керівник з якості Оксана Костишин взяла участь у семінарі на тему: «Актуальні питання системи управління в фітосанітарній лабораторії» який відбувся 11 липня в м. Київ на базі Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної медицини. Згідно програми семінару висвітлювались наступні питання:

актуальні питання системи управління. Вимоги до ресурсів лабораторії: персонал, приміщення, обладнання;
метрологічна простежуваність;
аналізування запитів, договорів, тендерів;
особливості проведення оцінки придатності методів фітосанітарної експертизи (аналізів) відповідно до вимог РМ7/98, Інтерпретація результатів;
забезпечення достовірності результатів. Міжлабораторні порівняння результатів фітосанітарної експертизи (аналізів);
внутрішній аудит системи управління відповідно до ДСТУ ISO 19011:2019 (ISO 19011:2018, IDT);
-політика НААУ щодо використання національного знаку акредитації та посилання на акредитацію.
По закінченні семінару керівнику з якості видали сертифікат.

ПАСМО ЛЬОНУ

Пасмо льону – небезпечна карантинна хвороба льону, що викликана грибом Mycosphaerella linicola .
Синоніми, що зустрічаються в літературі — Mycosphaerella linorum Wollenw., Sphaerella linicola (Naumov) Wollenw., Sphaerella linorum Wollenw. Анаморфа — Septoria linicola Speg., синонім — Septoria linicola (Speg.) Garass., Phlyctema linicola Speg.
Хвороба проявляється у всіх фазах розвитку цієї культури: від сходів до достигання коробочок. Перші ознаки з’являються на сходах або у фазі “ялинки” у вигляді коричневих плям на сім’ядолях. Плями досить швидко охоплюють сім’ядольний листочок, який набуває коричневого кольору, підсихає, вкривається безліччю темних крапок (пікнід) і опадає. Згодом такі плями з’являються і на справжніх листках. Уражене листя поступово засихає і опадає, оголюючи стебло знизу, а хвороба переходить на верхнє листя.
Пізніше симптоми хвороби з’являються на стеблі у вигляді плям коричневого кольору. При цьому стебло набуває строкатого вигляду — коричневі та зелені ділянки чергуються між собою. З часом плями на стеблі зливаються, колір стебла стає коричнево-сірим і воно повністю вкривається безліччю пікнід.
Збудник цієї хвороби розмножується спорами. Взимку спори не втрачають життєздатності і навесні проростають, утворюючи гіфи, що проникають в здорові тканини рослин. Збудник пасма може зберігатись на рослинних рештках льону чи у ґрунті протягом 4-х років. Для розвитку пасма сприятлива температура понад 20°С, опади та висока відносна вологість повітря. Поширення збудника пасма льону відбувається насамперед із насінням, особливо диких видів льону, а також з льоноволокном, через ґрунт та при перенесенні спор вітром, дощем та комахами.
Ретроспективний аналіз поширення пасма льону в світі показав, що основним джерелом інфекції було імпортоване насіння.
Шкодочинність. Під час раннього ураження льону рослини гинуть, під час пізнього ураження хвороб пошкоджує волокно, знижує врожай насіння, волокно стає ламким, втрачає цінність.
Фітосанітарні заходи. Забороняється завезення насіннєвого матеріалу льону з заражених зон поширення. Для своєчасного виявлення захворювання проводять обстеження посівів льону.
З огляду на, те що в Україні навіть відносно стійкі до пасма сорти відсутні, з метою запобігання поширення і зниження шкодочинності цього захворювання важливі правильне дотримання сівозміни; протруювання насіння перед посівом; спостереження за станом рослин у період їх вегетації та проведення профілактичної обробки фунгіцидами; своєчасне збирання культури і знищення рослинних решток.
В ролі додаткових заходів обережності фермери та представники господарств також можуть звернутися зі зразками рослин до лабораторії для аналізу за адресою:
м. Івано-Франківськ, вул. Горбачевського, 11,
тел.78-35-77,
ДУ «Івано-Франківська обласна фітосанітарна лабораторія».

В ЛІТНЬОМУ ТАБОРІ

Фахівці ДУ «Івано-Франківська обласна фітосанітарна лабораторія» відвідали учнів літнього табору англомовної школи Mortimer English Club з метою ознайомлення з діяльністю лабораторії у сферах карантину і захисту рослин.

Під час цього заходу представники лабораторії:
– ознайомили учнів із основними завданнями лабораторії;

презентували колекційні матеріали;
провели огляд під мікроскопом зразків-документів виявлених раніше регульованих шкідливих організмів;
наголосили на небезпеку поширення та зовнішні ознаки цих шкідників.

Крім того, звернули увагу дітей на ризики переміщення рослин та пов’язаних з ними шкідливих організмів при міжнародних подорожах, а також заохотили до бережного ставлення до рослин.

Курси МОСО

У період з 24.06. по 28.06.2024 р. – фахівці ДУ «Івано-Франківська обласна фітосанітарна лабораторія» пройшли курс «Оновлення в системі Lims Браво – Лабораторія при впровадженні ePhyto в Україні». Курс був доступний онлайн в системі дистанційного навчання «Система автоматизації HR-процесів та управління талантами «Moco». Після закінчення курсу всі фахівці успішно склали фінальне тестування та отримали сертифікати.

планове обстеження лісових насаджень

26.06.2024 р. – фахівці відділу фітосанітарних процедур ДУ «Івано-Франківська обласна фітосанітарна лабораторія» Ірина Яблінчук та Степан Дребот разом з державним фітосанітарним інспектором Управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби у Івано-Франківській області Іваном Синюком провели планове обстеження лісових насаджень в Галицькому національному природному парку. Виставили феромонні пастки на виявлення регульованих шкідливих організмів лісових насаджень, а саме: великого модринового короїда, вусача мінливого, китайського вусача, азіатського вусача, смолівки кедрової, вузькозлатки ясеневої смарагдової, лісового похідного шовкопряда, вузькозлатки березової бронзової. Загальна площа обстежень складає 50 га. Відібрали частини рослин для проведення фітосанітарної експертизи з метою виявлення шкідливих організмів.

Плодова гниль
**(Monilinia fructicola)**

Плодова гниль (моніліоз) — найбільш поширене грибкове захворювання, належить до карантинних організмів, відсутніх в Україні (список А1).
Шкодочинність
 Збудник уражує плодові дерева. В першу чергу кісточкові культури роду Prunus: сливу, вишню, персик, нектарин, абрикос, мигдаль, черешню. У меншій мірі яблуні і груші. Monilinia fructicola, продукуючи спори, демонструє найбільшу шкодочинність у вологі сезони.

Симптоми ураження :
 М. fructicola вражає всі надземні органи рослини: квітки, бруньки, молоді пагони, гілки, плоди і листя;
 розвиток М. fructicola відбувається в дві фази: опіку квіток і гнилі плодів. За часом і симптомами прояву бура моніліозна гниль дуже схожа на бактеріальний опік плодових (Erwinia amylovora);
 уражені плоди гниють за кілька днів, опадають або залишаються висіти прикріпленими до гілок;
 плоди засихають і муміфікуються, що є характерним ознакою захворювання;
 на заражених стеблах з’являються коричневі впалі ділянки, на поверхні яких часто накопичується камедь;
 у вологих умовах на цих заражених тканинах утворюються пучки конідієносців.

Способи поширення:
Збудник М. fructicola може поширюватись вітром і комахами. Також розповсюдження відбувається із садивним матеріалом сприятливих до ураження сортів, особливо вкорінених рослин. Існує також ризик завезення з ураженими свіжими плодами.
Фітосанітарні заходи :
 санація садів;
 видалення муміфікованих плодів та обрізання уражених гілочок;
 восени ретельно вирізати засохлі та хворі гілки, робити це краще при частковій наявності листів на деревах, тоді легше відрізнити грань між ураженою і здоровою тканиною, при цьому слід захоплювати 3-5 см здорової гілки;
 омолодження старих, сильно заражених дерев;
 прибирання та знищення хворих плодів на дереві і під деревом;
 своєчасне внесення мінеральних добрив;
 у період зберігання в сховищах підтримувати температурний режим і оптимальну вологість, проводити постійну вибірку уражених плодів;
 проводити хімічний захист восени після листопаду і рано навесні в період набрякання бруньок спеціалізованими фунгіцидами до складу яких входить мідь.

КУРСИ

З 10.06.2024 по 21.06.2024 фахівці відділу фітосанітарного аналізу ДУ “Івано-Франківська обласна фітосанітарна лабораторія” проходили онлайн-курси підвищення кваліфікації на базі Навчально-науковому інституті неперервної освіти і туризму НУБіП України. В подальшому з отриманням свідоцтва про підвищення кваліфікації. В подальшому з отриманням свідоцтва про підвищення кваліфікації.

ОНЛАЙН-НАРАДА

Як натура впливає на якість зерна?

Натура зерна — це якісний параметр, який визначається масою певного об’єму зерна (насипна щільність, яка визначає, яка кількість зерна може бути завантажена в зерносховище, трюми кораблів або при транспортуванні залізничним чи автомобільним транспортом.). Вимірюється у грамах на 1 літр (г/л). Цей показник тісно пов’язаний із дозріванням зерна, він відрізняється закінченістю процесів синтезу поживних речовин. Натуру визначають для таких культур як пшениця, жито, ячмінь і овес.
Отже, як натура впливає на якість зерна? Високий показник натури характеризує високу якість зерна. Харчова цінність, тобто вміст поживних речовин, включаючи крохмаль, цукор і протеїни, вище у більш дозрілого зерна. Також високонатурний врожай забезпечує більший вихід борошна та менший обсяг висівок. За підсумками, вартість продукції значно зростає, що підвищує загальний прибуток. Показник насипної щільності використовують, щоб зробити приблизний розрахунок необхідного обсягу складських площ. Необхідно враховувати, що пошкоджені заморозками чи шкідниками партії сировини мають низьку натуру. Це відбувається через різну щільність зерна. Така продукція буде дуже низькоякісною, борошно не відрізнятиметься високими органолептичними властивостями. Також на натуру впливає вологість. Якщо зерно надто вологе, з одного боку воно розбухає. Але з іншого боку, воно стає більш м’яким з цієї причини.
Отже, визначення натури зерна є безумовно дуже важливим компонентом при визначенні біохімічних і технологічних показників якості зерна. Даний вид випробування доступний в ДУ «Івано-Франківська обласна фітосанітарна лабораторія». Радо запрошуємо до співпраці!
Наша адреса:
м.Івано-Франківськ, вул.Горбачевського,11
e-mail.fitolabif@ukr.net

Нарада
в Головному управлінні Держпродспоживслужби

11 травня 2024 року в Головному управлінні Держпродспоживслужби у Івано-Франківській області за адресою с. Підлужжя відбулася нарада для державних фітосанітарних інспекторів у якій брали участь завідувач відділу реєстрації зразків об’єктів регулювання та оформлення документів – Мирослава КРАЇНСЬКА та завідувач відділу фітосанітарного аналізу – Світлана КІТИНСЬКА, які виступили із презентаційними матеріалами на тему: «Вимоги КНР щодо експорту ячменю та кукурудзи. Методика обстеження посівів та складських приміщень, а також відбору зразків об’єктів регулювання».
В ході заходу було висвітлено наступні питання:
періоди та методи обстежень посівів ячменю та кукурудзи;
перелік карантинних шкідливих організмів ячменю та кукурудзи, що знаходяться під карантинним контролем в Китаю;
обстеження складських приміщень зберігання продуктів запасу.
В кінці заходу були підведені підсумки, у вигляді усного опитування та відповідей лекторів на поставленні запитання державних фітосанітарних інспекторів.

До відома суб’єктів господарювання!

Відділ визначення посівних якостей насіння і товарних якостей садивного матеріалу та якості зерна розширює сферу своєї діяльності. На базі відділу, крім посівних якостей насіння проводиться визначення біохімічних і технологічних показників якості зерна сільськогосподарських культур, а саме:

натура зерна (вартість 74,16 грн)
вологість зерна (вартість 159,91 грн)
органолептичні показники (вартість 185,50 грн)
кількість та якість клейковини (вартість 185,50грн)
вміст сажкових зерен (вартість 140,47 грн)
вміст фузаріозних зерен (вартість 165,33 грн)
Розмір плати за надані послуги здійснюється відповідно до наказу Міністерства Аграрної політики та продовольства № 96 «Про затвердження розмірів плати за послуги з питань ветеринарної медицини, захисту рослин, охорони прав на сорти рослин, які надаються органами та установами, що входять до сфери управління Державної ветеринарної та фітосанітарної служби» (із змінами).
Для визначення біохімічних і технологічних показників якості зерна замовнику необхідно заповнити заявку відповідної форми та надати пробу зерна досліджуваної культури (не менше 2кг зерна для зернових і зернобобових та не менше 1кг для дрібнонасінних культур). По закінчення випробування замовнику видається «Протокол визначення біохімічних і технологічних показників сільськогосподарських культур та продуктів їх переробки».
За детальною інформацією звертайтесь за адресою:
м.Івано-Франківськ, вул.Горбачевського,11
тел.: 78-35-77
e-mail.fitolabif@ukr.net
веб-сайт: fitolabif.com.ua

ВІРУС ШТРИХУВАТОЇ МОЗАЇКИ ЯЧМЕНЮ

Вірус штрихуватої мозаїки ячменю – вірусна хвороба злакових рослин, що викликає недорозвиненість стебел і колосків, спричиняє формування дрібного зерна, погіршення хлібопекарських якостей борошна. Збудником є Barley stripe mosaic virus (BSMV).

Окрім ячменю вірус, головним чином, уражує пшеницю, також може заражати кукурудзу, просо, овес, деякі злакові трави із родини тонконогих і злакові бур’яни (вівсюг, мишій).
Збудник розвивається в заражених рослинах протягом всієї вегетації і, досягаючи генеративних органів, заражує також їх. Може знаходитися в насінні протягом тривалого часу і переноситися на великі відстані.
Симптоми включають жовті і білі штрихи, переривчасті смуги чи знебарвлені плями, нерідко з некрозом. Вони часто подібні до симптомів смугастої плямистості (гельмінтоспоріозу) ячменю. Під час раннього і сильного ураження інфіковані рослини відстають у рості й формують деформований колос.
У фазі сходів-кущіння хвороба проявляється здебільшого на листках середнього ярусу, інколи і на верхніх у вигляді світло-зелених або жовтуватих і білих переривчастих, суцільних поздовжніх смуг або плям, що розташовуються вздовж жилок.
У фазі колосіння-цвітіння ці штрихи стають коричневими. Некротичні темно-коричневі штрихи чергуються з темно-червоними (кров’яними) плямами, навколо них виявляється незначна хлорозна облямівка. Часто мозаїчний малюнок складається із зигзагоподібних некротичних смуг, що нагадує пряму або перевернуту латинську букву V.
Недобір урожаю від ураженого хворобою поля може сягати 30%.

Єдиним практичним методом боротьби з вірусами, в тому числі штрихуватої мозаїки ячменю, залишається непрямий контроль.
В цілому, віруси рослин поки що неможливо контролювати безпосередньо. Відомі деякі противірусні сполуки, але вони все ще знаходяться на стадії розробки, і мають високу вартість. Найчастіше використовуються методи запобігання вірусним захворюванням.

Висаджування подалі від заражених рослин.
Сівозміна розриває життєвий цикл і забезпечує безперервний період культивування. Цей метод особливо корисний для вірусів, які мають обмежений перелік господарів.
Коригування часу посіву так, щоб уникнути популяції комах-переносників вірусу, коли культура молода і рослини особливо чутливі до вірусної інфекції.
Боротьба з комахами, які є переносниками вірусів
Використання інсектицидів
Метод дає хороший результат – для стійких попелиць, листоїдів, і вірусів, що передаються білокрилкою.
Знищення бур’янів, які є резервуарами вірусів і альтернативними господарями.

В ролі додаткових заходів обережності фермери та представники господарств також можуть звернутися зі зразками рослин до лабораторії для аналізу за адресою:
ДУ «Івано-Франківська обласна фітосанітарна лабораторія»
м. Івано-Франківськ, вул. Горбачевського, 11,
тел.78-35-77.

Ольга Гриньків
Провідний фахівець відділу фітосанітарного аналізу ДУ «Івано-Франківська обласна фітосанітарна лабораторія»

СТУДЕНТИ У НАС В ГОСТЯХ

21.05.2024 р. в ДУ “Івано-Франківська обласна фітосанітарна лабораторія” була проведена екскурсія для студентів 2-го курсу Івано-Франківського фахового коледжу Львівського національного університету природокористування за спеціальністю “Агрономія”. В ході якої фахівці лабораторії ознайомили студентів із особливостями прийому зразків, проведенням ентомологічної, гербологічної, гельмінтологічної, мікологічної, бактеріологічної, вірусологічної експертиз, що застосовуються для виявлення шкідливих організмів з акцентом на регульовані шкідливі організми, а також з роботою відділу посівних якостей насіння та товарних якостей садивного матеріалу, зокрема аналізування насіннєвого матеріалу на визначення посівних якостей та показників якості зерна.
Студенти мали змогу ознайомитися із колекційним матеріалом шкідливих організмів, особливостями проведення аналізів із використанням різноманітного лабораторного обладнання.

Диплодіоз кукурудзи

Диплодіоз кукурудзи є небезпечним карантинним захворюванням, яке викликається мікроскопічними грибами Stenocarpella macrospora (Earle) Sutton та Stenocarpella maydis (Berkeley) Sutton. Обоє організмів належать до списку А-1 карантинних організмів, відсутніх в Україні, а безпека території контролюється законодавчими приписами та фітосантірними вимогами.

Ці збудники мають однакову біологію: вони перезимовують і зберігаються у вигляді пікнід та міцелію на рослинних рештках кукурудзи чи на поверхні та у верхньому шарі ґрунту, не втрачаючи життєздатності від одного до чотирьох років.
Диплодіоз широко поширений у південних регіонах з вологим субтропічним та тропічним кліматом, а також у країнах з інтенсивним вирощуванням кукурудзи. Для розвитку хвороби ідеальна температура + 28°C – + 30°C. Інтенсивний розвиток захворювання спостерігається в регіонах, де сума опадів в період з липня по вересень становить 500 мм і більше, а середньодобова температура не опускається нижче + 20 °C, тоді як в Україні загалом температури нижчі і вологи дещо менше. З цієї причини у польових умовах в Україні диплодіоз поки що не виявлено, втім, його щороку виявляють в імпортному зерні кукурудзи.

Втрати врожаю можливі, як під час вегетації, так і при зберіганні. Вражене хворобою зерно стає легким у результаті порушення структури ядра і ендосперму, тим самим знижується урожайність. При посіві зараженого насіння часто гине до 50% всіх сходів. Різкі зниження продуктивності та урожайності спостерігалися при зараженні після початку цвітіння жіночих суцвіть кукурудзи. При пізньому ураженні диплодіозом зниження ваги качанів кукурудзи може становити до 16%. Шкідливість хвороби полягає також у зниженні товарних якостей зерна (вміст крохмалю, жирів). Відзначено, що заражене зерно при згодовуванні його великій рогатій худобі та вівцям викликає мікотоксикоз у тварин.

Кукурудза вразлива до інфекції у будь-якому періоді вегетації та зберігання, але найбільше у фазах молочної та молочно-воскової стиглості. На листках з’являються спочатку рідкі дрібні жовті цятки, які потім зливаються, утворюючи велику некротичну зону з жовтою облямівкою. Плями, в основному, розташовуються біля основи листка і у ділянці листкових пазух, звідки можуть переходити в тканини стебла. Ушкодження досить швидко подовжуються, але повільно розширюються і можуть утворювати великі ділянки знебарвленої висохлої коричневої тканини. Серцевина стебла руйнується і неураженими залишаються лише судинні пучки. На стеблах, переважно на нижніх міжвузлях, біля вузлів з’являється побуріння, потім розм’якшуються тканини, і стебло ламається.
Під обгортками качанів на стрижні формується білий ватоподібний міцелій гриба, який виступає між рядами зернівок і навіть може з’явитися на обгортках. Зернівки продовжують заражатися також у період зберігання.
Для ефективної боротьби з диплодіозом кукурудзи комплексно застосовують такі агротехнічні заходи:

внесення мінеральних добрив перед посівом зерна;
уникати надмірного внесення азоту;
своєчасний збір урожаю;
просушування качанів;
видалення післязбиральних залишків та стрижнів обмолочених качанів;
зяблева оранка з якісним поміщенням рослинних залишків в глибинні шари ґрунту;
дотримання сівозмін;
дотримання територіальної віддаленості торішніх кукурудзяних полів на відстань не менше 1 км;
заборона ввезення насіння з регіонів, де виявлено диплодіоз.

В ролі додаткових заходів обережності фермери та представники господарств також можуть звернутися зі зразками рослин до лабораторії для аналізу за адресою:
ДУ «Івано-Франківська обласна фітосанітарна лабораторія»
м. Івано-Франківськ, вул. Горбачевського, 11,
тел.78-35-77.
Ольга Гриньків
Провідний фахівець відділу фітосанітарного аналізу ДУ «Івано-Франківська обласна фітосанітарна лабораторія»

РОЗШИРЮЄМО СПІВПРАЦЮ

17 травня 2024 року в Івано-Франківському фаховому коледжі Львівського національного університету природокористування відбулася зустріч в.о директора коледжу Анатолія Пастерніцького та в.о. директора ДУ «Івано-Франківська обласна фітосанітарна лабораторія» Оксани Салей.
За результатами зустрічі украдено Договір про співпрацю та організацію спільних заходів (зустрічей, круглих столів, гостьових лекцій тощо) щодо популяризації знань у сферах карантину і захисту рослин, насінництва та розсадництва.
Ми раді поділитися досвідом та надіємося на подальшу продуктивну співпрацю.

ЙДЕМО ДО ДІТЕЙ

З метою популяризації знань у сферах карантину і захисту рослин серед учнів та дітей дошкільного віку, фахівці ДУ «Івано-Франківська обласна фітосанітарна лабораторія» відвідали Івано-Франківську початкову школу та садок імені Софії Русової, де провели відкриті уроки для учнів першого класу та дітей дошкільного віку.
Ознайомили учнів із основними завданнями лабораторії, презентували колекційні матеріали лабораторії, розглядали під мікроскопом зразки-документи виявлених раніше регульованих шкідливих організмів, особливу увагу зосередили на ясеневій смарагдовій златці та жовто-бурому мармуровому клопу, небезпеку поширення та зовнішні ознаки цих шкідників, за допомогою розмальовок розфарбували комах, які діти неодноразово бачили гуляючи на природі, що дуже всіх зацікавило.
Крім того, звернули увагу дітей на ризики переміщення рослин та пов’язаних з ними шкідливих організмів при міжнародних подорожах, а також заохотили до бережного ставлення до рослин та відповідального поводження з імпортними об’єктами регулювання.

ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ

З 30 квітня до 10 травня проводилися курси підвищення кваліфікації для керівників та спеціалістів відділів визначення посівних якостей насіння та товарних якостей садивного матеріалу на базі Навчально-наукового інституту неперервної освіти і туризму Національного університету біоресурсів і природокористування України в он-лайн форматі.
Провідний фахівець відділу визначення посівних якостей насіння та товарних якостей садивного матеріалу Наталя Євдокименко приймала участь у даних курсах та успішно засвоїла представлений матеріал у сфері насінництва та розсадництва, біохімічних і технологічних показників сільськогосподарських культур та отримала свідоцтво про підвищення кваліфікації.

НАВЧАННЯ

10 травня 2024 року в Головному управлінні Держпродспоживслужби у Івано-Франківській області за адресою с. Підлужжя, в онлайн-форматі відбулося навчання для державних фітосанітарних інспекторів на тему: «Порядок розміщення феромонних пасток. Відбір зразків грунту при обстеженнях. Карантинні організми весняно-літнього періоду». Навчання відбулося за участі в.о. завідувача відділу реєстрації зразків об’єктів регулювання та оформлення документів Мирослави КРАЇНСЬКОЇ та завідувача відділу фітосанітарного аналізу Світлани КІТИНСЬКОЇ ДУ «Івано-Франківська обласна фітосанітарна лабораторія». В ході заходу Мирослава КРАЇНСЬКА та Світлана КІТИНСЬКА висвітлили наступні питання:
види та порядок розміщення феромонних пасток для шкідників лісу, садів, полів, складських приміщень;
застосування методів відбору зразків, а також термінів обстежень для визначення золотистої картопляної нематоди та раку картоплі;
карантинні шкідливі організми весняно-літнього періоду виявлені в результаті обстежень.
В кінці заходу були підведені підсумки у вигляді усного опитування та відповідей лекторів на запитання державних фітосанітарних інспекторів.

Міжнародний день здоров’я рослин

Організація Об’єднаних Націй оголосила 12 травня Міжнародним днем здоров’я рослин.
Перш за все, щоб підвищити глобальну обізнаність про те, як захист здоров’я рослин може допомогти покласти край голоду, зменшити бідність, захистити біорізноманіття та навколишнє середовище, а також сприяти економічному розвитку.
Здорові рослини в середовищі є основою всього життя на Землі, а також функціонування екосистем, продовольчої безпеки та харчової промисловості, адже факт здоров’я рослин та рослинного світу довкола є ключовим для сталого розвитку сільського господарства, необхідного для забезпечення харчами зростаючого населення планети. Зміни клімату та вплив людської діяльності також змінюють екосистеми та завдають шкоди біорізноманіттю, створюючи нові ніші для заселення шкідниками. Міжнародні подорожі та торгівля, масштаби яких за останнє десятиліття зросли втричі, також сприяють поширенню шкідників та хвороб.
Варто зазначити, що рослини складають 80 відсотків їжі, яку ми їмо, і 98 відсотків кисню, яким ми дихаємо, але вони знаходяться під загрозою різноманітних впливів. До 40% продовольчих культур щороку втрачається через шкідників і хвороби рослин, що завдає шкоди сільському господарству, загострює голод у світі та загрожує аграрній сфері. Оскільки хвороби рослин обходяться світовій економіці в понад 220 мільярдів доларів, захист рослин від шкідників і хвороб є економічно ефективнішим, ніж боротьба з локальними ситуаціями зі здоров’ям рослин.
ДУ «Івано-Франківська фітосанітарна лабораторія» проводить фітосанітарні дослідження об’єктів регулювання з метою мінімізації ризику розповсюдження шкідників рослин через торгівлю, сприяючи дотриманню міжнародних стандартів здоров’я рослин та раннього попередження їх потрапляння на територію України, щоб зберегти рослини здоровими, одночасно захищаючи навколишнє середовище.

До уваги аграріїв та підприємців!

Нагадуємо Вам, що фахівці відділу посівних якостей насіння і товарних якостей садивного матеріалу ДУ «Івано-Франківська обласна фітосанітарна лабораторія» проводять метод біохімічного тетразольно-топографічного аналізування життєздатності насіння.
Вартість даного методу становить 283,33 грн.
За детальною інформацією звертайтесь за адресою:

м. Івано-Франківськ, вул. Горбачевського,11
e-mail: fitolabif@ukr.net
веб-сайт: fitolabif.com.ua

Що робити з домішками?!

Чи важливо визначати вміст домішки насіння інших рослин в партії насіння? Безумовно, що так! Адже домішки значно знижують цінність партії насіння та впливають на норму висіву.
В лабораторних умовах визначеня вмісту домішки насіння інших рослин – це поштучне визначення у складі домішки насіння рослин, небажаних для насінництва незалежно від їх вмісту під час аналізування чистоти.
Серед домішок насіння бур’янів вирізняють такі групи: карантинні, отруйні, злісні, важковідокремлювані та інші.
Очищення від домішок є однією з основних умов як при зберіганні насіння, так і при підготовці до посіву. Видалення домішок важливе для попередження самозігрівання і псування насіння під час зберігання, оскільки більшість домішок відрізняються від основної культури значною гігроскопічністю та більшою життєздатністю. Також очищення сприяє зниженню рівня зараженості насіння шкідниками хлібних запасів. Шкідливість багатьох бур’янів посилюється у результаті виділення їх кореневою системою в грунт токсинів. Саме вони здатні уповільнити енергетичний потенціал насіння овочевих культур, пшениці, гороху, ячменю під час проростання.
Домішки є небажаними складовими насіння, тому їх вміст, в залежності від виду культури, обмежується державними стандартами.
Даний вид аналізування доступний в ДУ «Івано-Франківська обласна фітосанітарна лабораторія», відділ визначення посівних якостей насіння та товарних якостей садивного матеріалу. Радо запрошуємо до співпраці!
Наша адреса:
м.Івано-Франківськ, вул.Горбачевського,11
e-mail.fitolabif@ukr.net

Тютюнова білокрилка – небезпечний карантинний шкідний

Тютюнова білокрилка (Bemisia tabaci) в багатьох країнах світу є небезпечним шкідником культур, як відкритого так і закритого ґрунту. На території України цей шкідник внесений до переліку карантинних організмів, відсутніх в Україні в списку А-1.
Тютюнова білокрилка пошкоджує перець, огірки, салати, томати, а також численні квіткові рослини: троянду, герберу, азалію, пеларгонію, глоксинію, фуксію, гібіскус.
При високій температурі повітря (28-30 С) самки живуть 10-15 днів, відкладають яйця на нижній поверхні листків, розміщуючи їх кільцями. Через 5-9 днів з яєць виходять личинки (німфи), які проходять чотири стадії розвитку кожна тривалістю 2-4 дні, четверта стадія називається «пупарій». Зазвичай шкоди завдають личинки, які висмоктують сік, викликаючи ослаблення рослин.
Через 5-9 днів з яєць виходять личинки (німфи), які проходять чотири стадії розвитку кожна тривалістю 2-4 дні, четверта стадія називається «пупарій».
Симптоми ураження:
за дуже сильного заселення зменшується висота рослин, кількість пагонів, знижується якість урожаю;
у місцях пошкодження на поверхні листків з’являються численні хлоротичні плями у вигляді мозаїки, листя поступово скручується, жовтіє і опадає;
личинки білокрилки виділяють медвяну росу, яка покриває поверхню листків і змушує зменшувати інтенсивність фотосинтезу, особливо коли на ній поселяються сажкові грибки;
сильно уражені рослини зовні виглядають ніби вкритими чорним нальотом.;
медвяна роса також забруднює квіти, що в рази зменшує їх декоративну цінність.
Способи поширення
дорослі особини тютюнової білокрилки літають не дуже добре, але завдяки своїм маленьким розмірам можуть бути перенесені вітром на досить великі відстані;
в умовах теплиць за недотримання захисних заходів імаго переноситься з вогнища зараження у вільні відділи теплиці на одязі й волоссі персоналу, з рослинними відходами, тарою;
шкідник може бути занесений в Україну з садивним матеріалом рослин-господарів, зрізаними квітами, свіжими овочами на будь-якій стадії розвитку;
в європейському регіоні пересічним джерелом поширення комахи є пуансетія (Рoinsettia) та гібіскус (Hibiscuc), які широко використовуються в міжнародній торгівлі.
Фітосанітарні заходи включають:
заборону ввезення заселених шкідником рослин з листям, цибулинами, бульбами, живцями, саджанцями, квітами, плодами;
зрізаних квітів і бутонів, свіжого листя, гілок для складання букетів;
свіжих плодів: капусти качанної, цвітної, броколі та інших їстівних овочів з роду Brassica, салатів і іншої зелені, заселених тютюнової білокрилкою;
у разі виявлення рослин або їх частин, заселених тютюновою білокрилкою, вся партія імпортної продукції підлягає поверненню до країни експорту або знищенню.

До уваги аграріїв та підприємців!

Відділ визначення посівних якостей насіння та товарних якостей садивного матеріалу, крім інших показників, буде також проводити біохімічне тетразольно-топографічне аналізування життєздатності насіння!
Під життєздатністю в насіннєзнавстві розуміють кількість живого насіння в досліджуваному зразку, виражену у відсотках, незалежно від того, здатне воно проростати в конкретних умовах або ні. Для цього застосовують біохімічний метод визначення життєздатності насіння. Метод заснований на забарвлюванні живих тканин насінини розчином тетразолу в червоний (малиновий) колір, мертві тканини залишаються незабарвлені.
Аналіз проводять з метою:

швидкого визначення життєздатності насіння, що перебуває у стані фізіологічного спокою;
для визначення життєздатності твердих непророслих насінин;
підтвердження факту та встановлення причин низької схожості насіння.
На практиці життєздатність визначають у випадках, коли необхідно терміново оцінити можливу схожість насіння. Найбільш актуальним визначення життєздатності буде для живого насіння, яке через тверду водонепроникну шкірку не може прорости (у бобових трав і деяких зернобобових культур), та насіння в якому ще не завершилися процеси післязбирального достигання (для озимих культур).
За детальною інформацією,щодо визначення посівних якостей насіння звертайтесь за адресою:
м.Івано-Франківськ, вул.Горбачевського,11
e-mail.fitolabif@ukr.net

ПРОДОВЖУЄМО ВДОСКОНАЛЮВАТИСЬ

25 квітня 2024 року в онлайн-форматі відбулося навчання для державних фітосанітарних інспекторів на тему: «Методи огляду та відбору зразків садивного матеріалу плодових, ягідних, квітково-декоративних та інших деревних культур, а також відбору зразків деревини , виробів із деревини для проведення фітосанітарної експертизи (аналізів)», згідно наказу МАПУ №343 від 22.02.2021 р. «Шкодочинні організми, виявлені в результаті експертиз від імпортних об’єктів регулювання». Навчання відбулося за участі в.о. завідувача відділу реєстрації зразків об’єктів регулювання та оформлення документів Мирослави КРАЇНСЬКОЇ та завідувача відділу фітосанітарного аналізу Світлани КІТИНСЬКОЇ ДУ «Івано-Франківська обласна фітосанітарна лабораторія»
В ході заходу Мирослава КРАЇНСЬКА та Світлана КІТИНСЬКА висвітлили наступні питання:
застосування методів огляду, у тому числі відбору зразків садивного матеріалу плодових, ягідних, квітково-декоративних та інших деревних культур, а також відбору зразків деревини, виробів із деревини для проведення фітосанітарної експертизи (аналізів);
регульовані шкідливі організми садивного матеріалу плодових, ягідних, квітково-декоративних та інших деревних культур, виявлені в результаті експертиз від імпортних об’єктів регулювання.

ВИЯВЛЕНО АМБРОЗІЮ!!!

23 квітня 2024р. при проведенні фітосанітарної експертизи фахівцями відділу фітосанітарного аналізу ДУ “Івано-Франківська обласна фітосанітарна лабораторія” було виявлено обмежено поширений в Україні карантинний організм – амброзію полинолисту (Ambrosia artemisiifolia L) в трьох зразках льону. Рекомендовано вжити заходів відповідно до чинного законодавства в сфері карантину та захисту рослин.
Амброзія полинолиста — це один з найнебезпечніших карантинних бур’янів, що згубно впливає на організм людини і довкілля, а крім того, його поява у посівах сільгоспкультур здатна суттєво знизити урожайність. Він засмічує усі польові культури, сади, городи, узбіччя доріг, залізничні насипи, луки та пасовища, пустирі та інші необроблювані землі.
Для своєчасного виявлення вогнищ бур’яну проводяться обстеження земельних угідь: узбіч та схилів основних автомобільних і залізничних магістралей, територій станцій по яких перевозиться сільськогосподарська продукція, пунктів ввезення, приймання, зберігання та використання засміченого матеріалу, а також прилеглих до них територій (в радіусі 3 км); сільськогосподарських угідь.
Методи боротьби з амброзією полинолистою:
агротехнічний метод, який передбачає чергування культур у сівозмінах, основний і передпосівний обробіток ґрунту, вчасний догляд за посівами; в населених пунктах – у вогнищах амброзії полинолистої створення газонів із багаторічних трав, які пригнічують чисельність, ріст та розвиток рослин амброзії полинолистої;
хімічний метод, який доцільно застосовувати в промислових зонах, на узбіччях доріг, на сільгоспугіддях, передбачає застосування гербіцидів відповідно до Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні;
механічний метод – знищення амброзії шляхом виполювання, ручного видалення або скошування.
Наші контакти:
м. Івано-Франківськ, вул. Горбачевського, 11
e-mail: fitolabif@ukr.net
fitolabif.com.ua

ПІДВИЩУЄМО КВАЛІФІКАЦІЮ

З 08 по 19 квітня 2024 року в.о.директора ДУ “Івано-Франківська обласна фітосанітарна лабораторія” Оксана Салей, проходила онлайн-курси підвищення кваліфікації на базі ННІ неперервної освіти і туризму Національного університету біоресурсів і природокористування України. В подальшому з отриманням свідоцтва про підвищення кваліфікації.

КІЛЬЦЕВА ГНИЛЬ
одне з найбільш небезпечних захворювань картоплі та томатів

Одним з найбільш небезпечних захворювань картоплі та томатів є КІЛЬЦЕВА ГНИЛЬ, збудниками яких є патогенні фітобактерії.
Clavibacter michiganensis є аеробною неспороутворюючою грампозитивною бактерією. Вона має кілька підвидів та завдає значних економічних збитків у всьому світі.
Заражене насіння зазвичай дає зовні здорові сходи, симптоми з’являються в міру досягнення зрілості рослин. В тепличних умовах першим симптомом є в’янення листя в жарку погоду. Листя можуть бути білими, а згодом проявляються коричневі некротичні міжжилкові ділянки. В’янення швидко стає незворотним і вся рослина висихає.
У польових умовах першим симптомом є висихання країв листків переважно на нижніх листках. Рослина повільно всихає, як правило, не проявляючи в’янення. На запущеній стадії, на листових жилках і черешках з’являються дрібні білуваті пустули. Часто з’являються коричневі смуги стебла і черешків. Вони можуть розділятися, оголюючи жовтувато-червонувато-коричневі порожнини, що є симптомом раку.
Плоди можуть не розвиватися і опадати, або дозрівати нерівномірно. Також часто виявляють зовнішню мармуровість і внутрішнє знебарвлення судин чи навколишніх тканин. Нечасто на плодах можуть з’являтися характерні плями «пташиного ока». Спочатку злегка підняті та білі, ці плями утворюють світло-коричневі шорсткі центри, оточені плоским білуватим ореолом.
На зрізаних стеблах, черешках і плодоніжках, особливо в місцях їх з’єднання, буде помітно кремово-біле, жовте або червонувато-коричневе забарвлення судинної тканини та серцевини, а також порожнини всередині серцевини. Ці зміни кольору видно лише на пізніх стадіях захворювання. На початку свого розвитку збудник не викликає змін у судинній тканині.
Іноді можна спостерігати дуже легке рожеве забарвлення судинної тканини. Тоді кільцеву гниль легко сплутати з вертицильозним або фузаріозним в’яненням (спричиненим грибами родів Verticillium чи Fusarium).

Джерелами бактеріальної кільцевої гнилі виступають:

залишки уражених рослин (до моменту їх повного розкладання під впливом сапротрофів)
живі уражені рослини
зимуючі органи уражених рослин.

Найпоширенішими методами боротьби з фітопатогенними бактеріями є:

знищення решток уражених рослин або створення умов для їх швидшого розкладання;
використання здорового посадкового матеріалу;
дезінфекція насіння і ґрунту;
застосування бактерицидів чи комплексних біопрепаратів, які успішно використовуються у боротьбі з грибковими та бактеріальними захворюваннями рослин.

Збудник хвороби належить до карантинних організмів, відсутніх на території України. Тому, щоб запобігти виникненню осередків хвороби, вкрай потрібно проводити ефективний контроль під час ввезення і вирощування імпортного насіннєвого матеріалу.

В ролі додаткових заходів обережності фермери та представники господарств також можуть звернутися зі зразками рослин до лабораторії для аналізу за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Горбачевського, 11, тел.78-35-77
Ольга Гриньків
Провідний фахівець відділу фітосанітарного аналізу ДУ «Івано-Франківська обласна фітосанітарна лабораторія»

Участь в онлайн-нараді

З метою надання методичної допомоги та забезпечення належного виконання завдань і функцій у сфері управління державним майном, Управлінням економічної діяльності Держпродспоживслужби 12 квітня 2024 року об 11 годині було проведено онлайн-нараду на платформі Microsoft Teams за результатами подання звітності за 2023 рік та роботи в Автоматизованій системі «Юридичні особи».
В даному заході прийняла участь відповідальна особа, на яку покладено функціональні обов’язки з питань упорядкування об’єктів державного майна – Лілія Цюцяк.

МИ ВДОСКОНАЛЮЄМОСЬ!!!

З 04.04.2024 р. по 05.04.2024 р. завідувач відділу фітосанітарного аналізу (заступник керівника з якості) ДУ “Івано-Франківська обласна фітосанітарна лабораторія” Світлана КІТИНСЬКА пройшла навчання на базі ТОВ «НКЦ «ЄВРОАКАДЕМІЯ» за темами: “Внутрішній аудит в лабораторіях згідно з вимогами ДСТУ EN ISO/IEC 17025:2019 з врахуванням положень ДСТУ ISO 19011:2018 та ДСТУ ISO 31000:2018”, “Перепідготовка керівників, менеджерів з якості, аудиторів та фахівців лабораторій за вимогами стандарту ДСТУ EN ISO/IEC 17025:2019 з врахуванням положень ДСТУ ISO 19011:2019, ДСТУ ISO 31000:2018, ЕА, ILAC- рекомендацій”, в подальшому з отриманням свідоцтва компетентності.

Протруєння насіння: як не зіпсувати посівний матеріал

Посівна кампанія ярих культур вже розпочалася. Тому, якщо ще не встигли до неї підготуватися, маєте можливість зробити це найближчим часом. А оскільки основою майбутньої врожайності є здорове та якісне насіння, перед придбанням рекомендуємо дослідити посівний матеріал в лабораторних умовах. Окреме питання — перевірка посівного матеріалу на зараженість фітопатогенами. З огляду на виявлених на насінні збудників хвороб аграрії зможуть обрати протруйник, який надійно захистить насіння.
Для отримання гарантованого якісного врожаю найважливіше завдання для аграрія — отримати дружні здорові захищені сходи культури. Адже промахи, допущені саме у фазі сходів рослин, практично неможливо виправити ніякими наступними агротехнічними заходами. Науково доведено, що через насіння можуть розповсюджуватися збудники 60% усіх небезпечних хвороб, які призводять як до зниження посівних якостей самого насіння, так і до зменшення в подальшому продуктивності рослин.
Дуже важливим також є протруювання насіння перед сівбою якісними протруйниками, мікроелементами та стимуляторами, що забезпечує розвиток сходів та реалізацію генетичного потенціалу сорту.
Якісне протруєння насіння здатне скоротити можливу втрату врожаю від 30 до 65%. При виборі препарату необхідно враховувати сортові особливості, прогноз ураження шкідниками, хворобами та погодні умови. Фунгіцидні протруйники захищають від хвороб, які викликають грибки і бактерії (сажка, кореневі гнилі, снігова пліснява). Інсектицидні — від шкідників, які пошкоджують насіння, сходи, знищують коріння культур (злакові мухи, цикадки, совка, хлібна жужелиця). Щоб серед великої кількості препаратів, представлених на ринку України, зробити правильний вибір, в першу чергу слід звертати увагу на формуляцію препарату, діючу речовину та її вміст. Найкращими є протруйники, які містять в собі дві або більше діючих речовини, тим самим захищають рослину від максимально широкого спектру хвороб.
У відділі визначення посівних якостей насіння та товарних якостей садивного матеріалу проводиться аналізування в тому числі і протруєного насіння, адже протруєне не завжди означає якісне.
Для перевірки показників якості насіння звертайтесь: ДУ «Івано-Франківська обласна фітосанітарна лабораторія» м. Івано-Франківськ, вул.Горбачевського,11
e-mail:fitolabif@ukr.net

Золотиста картопляна нематода – небезпечний збудник хвороби картоплі!

Картопля – цінна сільськогосподарська культура, яка займає одне з перших місць серед інших
культур і є важливою продовольчою, кормовою й технічною культурою. Недарма її називають другим хлібом. Серед сільськогосподарських культур важко знайти таку, яка б за універсальністю використання могла зрівнятися з нею. На протязі вегетації картопля уражується збудниками хвороб та пошкоджується шкідниками. Серед багатьох шкідливих організмів, що уражують картоплю, золотиста картопляна нематода Globodera rostochiensis – чи не найбільш небезпечний, та водночас найменш відомий пересічному господарю об’єкт, який майже непомітний неозброєним оком. Проте сам він достатньо озброєний, щоб спричинити не просто недобір врожаю, а майже повну його відсутність.
Золотиста картопляна нематода – це мікроскопічний черв’як, самки якого можуть зимувати у формі цисти і залишатися у ґрунті життєздатними роками і навіть десятиліттями, розвиваються в коренях рослини-господаря, зокрема картоплі, томатів, та інших рослин з родини пасльонових. Навесні, при настанні сприятливих умов, із цист виходять личинки, які відшукують корені картоплі та проникають у них. Там вони живляться соком клітин, втрачають рухливість, проходять в своєму розвитку чотири личинкові стадії, розбухають, набуваючи спочатку грушоподібної, а потім – кулеподібної форми. Самки проривають епідерміс і з’являються назовні кореня, при цьому переднім кінцем вони залишаються прикріпленими до кореня. Червоподібні самці мігрують у ґрунт, запліднюють самок і гинуть. Після цього, самка ще більше розбухає, наповнюється яйцями, набуває золотистого, а пізніше коричневого кольору, і відмирає, перетворюючись на цисту.
Візуально наявність захворювання рослин глободерозом визначають в період від фази бутонізації до масового цвітіння, коли ознаки хвороби виявляються найбільш чітко. Хворі рослини при сильному ступені зараження легко відрізнити за хлоротичним кольором листя, відставанням у рості, «бородатістю» кореневої системи, густо обсипаної цистами; пригніченим станом рослин в цілому. Цвітіння у них дуже скудне або взагалі відсутнє. Внаслідок паразитування золотистої картопляної нематоди знижується врожайність та товарність новоутворених бульб, погіршується їх якість.
Основні джерела поширення картопляної нематоди:
 заражений грунт;
 садивний матеріал;
 сільгоспінвентар;
 транспортні засоби, до яких прилипли частинки ґрунту, взуття людини;
 можливе механічне перенесення цист з тарою, вітром, дощовою водою, а також тваринами.
Фітосанітарні заходи боротьби з золотистою картопляною нематодою:
• чергування культур у сівозміні, які не уражуються картопляними нематодами (бобові, зернові, технічні культури, багаторічні вави та інші) ;
• вирощування немотодостійких сортів картоплі;
• застосування агротехнічних методів, які передбачають внесення добрив, знищення бур’янів;
• застосування нематоцидів (фумігантів або системних препартів) ;
• при виявленні зараження золотистою картопляною нематодою застосовувати крантинні заходи -заборона вивезення ураженого садивного матеріалу, проведення фітосанітірної експертизи, введення карантинного режиму.
У разі виявлення вище описаних ознак ураження просимо звернутися в ДУ “Івано-Франківська обласна фітосанітарна лабораторія”, м. Івано-Франківськ, вул. Горбачевського, 11, тел.78-35-77, e-mail: fitolabif@ukr.net, fitolabif.com.ua

ОНЛАЙН-НАРАДА

Управлінням економічної діяльності Держпродспоживслужби 27.03.2024 року проведено онлайн-нараду щодо роботи в Автоматизованій системі «Юридичні особи» та з питань функціонування систем енергетичного менеджменту. У заході взяли участь провідний інспектор з кадрів – Лілія ЦЮЦЯК та завідувач загального відділу – Іванна КУЛАКОВА.

Підготуйся до посівного сезону правильно!

Гарантований врожай за мінімальних вкладень або найприбутковіша культура сезону? Цього року аграрії Івано-Франківщини віддають перевагу у вирощенні такої культури, як соя. Причина перша – соя це єдина культура, яка за 80-100 днів дасть вам два врожаї. Друга причина полягає в тому, що після посіву сої можна покращити якість ґрунтів без додаткових витрат. Біологічні залишки, що залишаються на полі після збирання врожаю, еквівалентні внесенню 10-15 тонн органічних добрив на гектар. Продукція з сої має високу вартість на ринку, оскільки цей рослинний вид широко використовується у харчовій, фармацевтичній промисловості та інших галузях. Це дозволяє фермерам отримувати значний прибуток.
При поступленні зразків у відділ визначення посівних якостей насіння та товарних якостей садивного матеріалу близько 40% зразків займає соя. Даний насіннєвий матеріал відібрано від 1332т. Більшість насіння сої високих репродукцій і після аналізування показали гарні показники якості. Тільки 20т сої виявилися некондиційними по схожості. Крім основних показників якості, на які проводиться аналізування, аграрії віддають перевагу також аналізуванню зараженості насіння хворобами. Оскільки дана культура є особливо сприятливою до різних хвороб, а це може значно знизити врожайність. Серед всього проаналізованого насіння сої на зараженість хворобами в основному це: пероноспороз (несправжня борошниста роса), чорна плісень (альтернаріоз), фузаріоз, бактеріоз.
Попередня перевірка насіння на зараженість хворобами дає можливість визначати стан насіння, адже за результатами таких досліджень можна прийняти рішення про доцільність проведення обробки насіння та вибір протруйника необхідного спектра дії, а в майбутньому отримати хороший врожай.
Для перевірення показників якості насіння звертайтесь: ДУ «Івано-Франківська обласна фітосанітарна лабораторія» м. Івано-Франківськ, вул. Горбачевського,11

ПРО ЯКІСТЬ НАСІННЯ

Перевірка якості насіння – це обов’язкова процедура перед посівом. Ми допоможемо Вам подбати про високий майбутній врожай.
Для отримання детальної консультації з приводу лабораторних досліджень та їх вартості звертайтесь за адресою: м.Івано-Франківськ, вул.Горбачевського, 11 e-mail:fitolabif@ukr.net

ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ

З 04.03.2024 р. по 13.03.2024 р. провідний фахівець ДУ “Івано-Франківська обласна фітосанітарна лабораторія” Ірина Яблінчук пройшла курси підвищення кваліфікації на базі факультету агротехнологій та екології Львівського національного університету природокористування за навчально-тематичною програмою «Відбір проб сільськогосподарської рослинницької продукції в процесі карантинного огляду та експертизи», в подальшому з отриманням свідоцтва, що підтверджуватиме високу професійність працівника у відборі зразків.

ОБЕРЕЖНО – повитиця!

06 березня 2024 р. при проведенні фітосанітарної експертизи фахівцями відділу фітосанітарного аналізу ДУ “Івано-Франківська обласна фітосанітарна лабораторія” було виявлено обмежено поширений в Україні карантинний організм – повитицю (Cuscuta spp.) в одному зразку конюшини від партії 20 т. Рекомендовано вжити заходів відповідно до чинного законодавства в сфері карантину та захисту рослин.

Велике значення в боротьбі з повитицями мають профілактичні заходи. Насамперед це стосується передпосівної обробки насіння, оскільки дуже часто існує ймовірність того, що воно засмічене повитицями. Найкращим способом уникнути неприємностей, пов’язаних із поширенням та розповсюдженням повитиці, є ретельне дотримання правил карантину рослин, а саме:

забороняється завезення на вільні від повитиці території з районів розповсюдження бур’яну;
обов’язковий карантинний огляд та лабораторна експертиза об’єктів регулювання;
обстеження сільськогосподарських угідь на виявлення бур’яну в період вегетації;
при виявленні вогнища – запровадження карантинного режиму та проведення спеціальних фітосанітарних заходів.

ВЕБІНАР для фахівців кадрової служби

01 березня 2024 року Лілія Цюцяк, провідний інспектор з кадрів, прийняла участь у спеціалізованому вебінарі для фахівців кадрової служби на тему: «Цифровізація трудових відносин: майбутнє чи сьогодення», який проводила – Пижова Марина, адвокат, доктор юридичних наук, експерт у галузі трудового права, автор освітнього проекту «Легко кадри».

В процесі вебінару було опрацьовано такі питання:

– оцифрування трудових книжок;

– роботи з Порталом Пенсійного фонду;

– особливості роботи з xml-документами;

– розбір Порядку подання відомостей про трудову діяльність, фізичної особи-підприємця, фізичної особи, яка забезпечує себе роботою самостійно, в електронній формі.

Травень 2026
Пн	Вт	Ср	Чт	Пт	Сб	Нд
« Кві
				1	2	3
4	5	6	7	8	9	10
11	12	13	14	15	16	17
18	19	20	21	22	23	24
25	26	27	28	29	30	31

ФІТОСАНІТАРНА ВИПРОБУВАЛЬНА ЛАБОРАТОРІЯ

Menu

НОВИНИ 2026

Міжнародний день здоров’я рослин 2026

До відома суб’єктів господарювання!

Тримаємо руку на пульсі: управління державним майном

Синергія науки та практики: розвиваємо майбутнє разом!

Правила обрізки плодових дерев навесні.

Якісний насіннєвий матеріал — основа отримання високих врожаїв.

Вітаємо з Днем Державного Гімну України!

Ентомологічна експертиза

Співпраця з АПК

Хвороби і шкідники кімнатних рослин узимку: ознаки, причини, профілактика та боротьба

НАРАДА З АНАЛІЗУВАННЯ

Хвороби овочів при зберіганні

Галова нематода – невидимий ворог городу

Тривале зберігання овочів взимку в домашніх умовах

А у нас- вебінар!!!

Захист зернових культур під час зберігання

Догляд за садом восени

«Простою мовою про складне»

ВІТАЄМО ЗАХИСНИКІВ!!!

Посівні якості насіння пшениці. Чому слабшає показник?

Рак картоплі – небезпечне захворювання, яке знищує урожай

Держпродспоживслужба #РакКартоплі #Агробезпека #Профілактика #EU4SaferFood

Як зібрати врожай зерна без особливих втрат?

Американський білий метелик – небезпечний карантинний шкідник України

Рослина, яка залишає опіки

Південноамериканська томатна міль: загроза врожаю та заходи захисту

Пам’ятаємо. Вшановуємо. Схиляємо голови.

ПРОДОВЖУЄМО НАВЧАТИСЯ

Септоріоз

Чим небезпечна амброзія і як з нею боротися

ПЛАНОВІ ОБСТЕЖЕННЯ

ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ

стажування для фахівців-мікологів

Соснова стовбурова нематода – загроза для хвойних лісів

Сажкові хвороби пшениці

Завершено тиждень поширення інформації про вузькозлатку ясеневу смарагдову

тиждень ознайомлення із знаннями про рослини, шкідників та способи боротьби з ними

ВУЗЬКОЗЛАТКА ясенева смарагдова

ПОПУЛЯРИЗУЄМО ЗНАННЯ

Міжнародний день здоров’я рослин

навчання державних фітосанітарних інспекторів

Захист саду від травневих заморозків

Шановні колеги!

Шкідники ріпаку

Зменшення ризику фітофтори в теплицях

Онлайн-тренінг

Підсумки першого засідання колегії Держпродспоживслужби в 2025 році

Хвороби плодових дерев та їх обробка

Як захистити сільськогосподарські культури від нематод перед посівом

Підготовка до весняного посіву

Картопляна міль заходи боротьби при зберіганні

ПОМІДОРНІ ПИТАННЯ

Бактеріальні захворювання волоських горіхів.

СПІВПРАЦЮЄМО з ПНУ

Садово-городні роботи у січні

Зберігання зернових культур та підготовка до висіву ярини

Коли та як сіяти розсаду перцю.

Як зберегти саджанці до весни, щоб вони під час суворої зими не загинули і прижилися?

ХРИЗАНТЕМИ

Шкідники та хвороби кімнатних рослин

Бактеріальні хвороби сої

НАВЧАННЯ

Соснова стовбурова нематода

Як зберегти саджанці до весни

Захист зернових під час зберігання

Як зберегти капусту взимку в домашніх умовах?

Як правильно зберігати моркву взимку

Онлайн-курси

загальнонаціональна хвилина мовчання

Негативний вплив сажкових хвороб на зернові колосові культури

Інформування громадськості щодо вимог Євросоюзу

Правильне зберігання насіння – запорука хорошого врожаю

Пероноспороз ріпчастої цибулі: що робити?

ПРО КЛЕЙКОВИНУ

СЕМІНАР

ПАСМО ЛЬОНУ

В ЛІТНЬОМУ ТАБОРІ

Правила обрізки
плодових дерев навесні.

Захист зернових культур
під час зберігання

стажування
для фахівців-мікологів

ВУЗЬКОЗЛАТКА
ясенева смарагдова

Підсумки
першого засідання колегії Держпродспоживслужби в 2025 році

Хвороби плодових дерев
та їх обробка

Картопляна міль
заходи боротьби при зберіганні

загальнонаціональна
хвилина мовчання

Пероноспороз ріпчастої цибулі:
що робити?

Плодова гниль
**(Monilinia fructicola)**

Нарада
в Головному управлінні Держпродспоживслужби

КІЛЬЦЕВА ГНИЛЬ
одне з найбільш небезпечних захворювань картоплі та томатів