НОВИНИ 2024

Як зберегти саджанці до весни

Місце для прикопки варто вибрати найвище, де застій води при таненні снігу буде малоймовірний. На цьому місці необхідно викопати канавку приблизною глибиною 50 см; напрямок самої канавки – із заходу на схід. Південну сторону необхідно зробити пологому, а північну – вертикальною. Якщо ж небезпека затоплення неминуча і ймовірна, необхідно навколо місця прикопа зробити канавку для відводу води.

Саджанці в обов’язковому порядку розкласти під кутом в 45 градусів. Розкладати їх необхідно по одному, а не пучком, як починають робити багато недосвідчених садівників.

Половину штамбу і коріння необхідно засипати пухким повітряним ґрунтом, а потім рясно полити водою, щоб волога земля розподілилася по всіх порожнечах рівномірно. Після цього знову підсипте трохи ґрунту.

Переймаючись питанням, як зберегти саджанці взимку, варто також пам’ятати, що для того щоб коріння прикопаних рослин не підмерзали, прикопані рослини необхідно засипати торфом, родючим ґрунтом або перегноєм. Для захисту від дрібних гризунів зверху саджанців і між ними треба покласти невеликі гілочки смереки або ялини.

Під час зими необхідно на відстані 2 м від прикопки прибирати сніг, проте самі саджанці повинні бути повністю вкриті снігом (це важливо!). Якщо з прикопуванням рослин ви з якихось причин запізнилися, то саджанці можна зберігати в підвалі при температурі від 0 до 3 градусів. У житлових кімнатах у себе вдома саджанці зберігати не можна, інакше вони завчасно почнуть рости, а згодом загинуть.

Другий спосіб – зберігання саджанців під шаром снігу. Для цього необхідно скласти їх в пучок так, щоб кореневі шийки знаходилися на одному рівні. Зв’язати їх необхідно знизу вверх, при цьому акуратно притискаючи гілки. Коріння обкласти тирсою, торфом або мохом, а потім обмотати мішковиною.

Потім цей “упакований” пучок потрібно загорнути в плівку, обв’язати і закопати глибоко в сніг. При цьому саджанці варто закопувати в таке місце, де проникність сонячних променів буде мінімальною. А щоб сніг довше не танув, зверху засипте його торфом або тирсою. 

Захист зернових під час зберігання

З правилами зберігання зернових вже давно знайомі всі аграрії, тобто вологість, правильна температура в зерносховищі та ретельне відстежування на наявність плісняви — це вже давно нормально. Але все одно під час зберігання запасів зернових кожен рік українські аграрії втрачають від 5 до 30% зібраного врожаю. Те ж зерно, що залишається, зазвичай значно гірше у якості — в нього знижені харчові, посівні та фуражні властивості.
І все це відбувається завдяки комірним шкідникам!
За даними вчених, в Україні розповсюджено більш, ніж 120 видів комірних комах. Найбільш поширені та небезпечні шкідники зерна та зернової продукції в нашій країні — комірний та рисовий довгоносики, зерноїд, хрущаки, зерновий точильник, борошноїди (рудий та суринамський), вогнівки, борошняний кліщ, а також звичайна хатня миша та пацюки.
Комахи становлять велику небезпеку для врожаїв і прибутків. Їх потенціал до розмноження величезний, а тому за тривалого зберігання насіння та зерна вони можуть накопичуватися в значній кількості. Фактори, які сприяють швидкому розмноженню шкідників, це теплі зими. З одного боку — достатньо лише врегулювати температурний режим, але не все так просто! Кожен вид комах проявляє найбільшу активність у різних рівнях температур. Шкідники гинуть швидко лише за температури -15 °С, тому один з способів боротьби з комахами — охолодження зернових. Слід ретельно слідкувати за рівнем вологи в зернових запасах, адже внаслідок перепаду температур у осінньо-зимовий період воно може зволожитися, що призведе до появи плісняви.
Отже, навіть на протязі осінньо-зимового періоду потрібно ретельно стежити за зберіганням зібраного врожаю, систематично перевіряти рівень вологості, наявність зараженості хворобами та заселеності шкідниками.
Спеціалісти відділу визначення посівних якостей насіння і товарних якостей садивного матеріалу та якості зерна завжди готові провести якісне аналізування на визначення даних показників. Зв’яжіться з нами і ми допоможемо зберегти врожай!
За більш детальною інформацією звертайтесь за адресою:
м.Івано-Франківськ, вул.Горбачевського,11
e-mail.fitolabif@ukr.net
тел..: 78-35-77.

Як зберегти капусту взимку в домашніх умовах?

Ідеальні для зберігання умови: температура повітря -1 .. + 3 °С, вологість не менше 90%, можливість провітрювати приміщення. При мінусовій температурі капустини можуть просто замерзнути, а при температурі вище +5 °С почнуть засихати, або, навпаки, гнити. Вкрай важливо, щоб сховище, в якому буде зимувати капуста та інші овочі, було чистим, без грибка і цвілі на стінах. Бажано також, щоб в сховищі було два термометра.

Існують такі способи зберігання капусти:

– у харчовій плівці. Кожен качан капусти слід звільнити від погано прилеглого листя, аж до “білого листя”. Тоді кожен качан слід обрізати, що називається “під корінь”. Далі кожну  капустину необхідно щільно укутати плівкою. Під час цієї процедури стежте за тим, щоб між капустою і плівкою не залишалося повітряних капсул. Обгортувати капустину плівкою потрібно мінімум в 2 шари;

  – на ґратчастих полицях у погребі. Для цієї мети можна використовувати звичайні решітки, встановлені в ящиках або на полицях сховища;

–  земляних канавах. Після того, як урожай зібраний, виривають канави. У ці канави викладаються капустини качанами вгору. Зверху капуста засипається шаром землі;

–  у глині. Для того, щоб зберегти капусту цим способом, слід до кожного качану прив’язати мотузку, зняти відстаючі листя, і тільки потім кожну капустину потрібно обмазати густою глиною. Після того, як глина висохне (на відкритому повітрі), капусту переносять в льох і підвішують до балок. Цей спосіб надійно захищає від гниття, в’янення і розвитку всіляких хвороб;

– у піску. Капусту, придатну для тривалого зберігання, складають у коробки і пересипають піском;

– у газетах. Кожен качан обертається 1-2 газетами. Закутані газетами капустини можна зберігати просто на полицях підвалу.

Фахівці відділу фітосанітарних процедур ДУ “Івано-Франківська обласна фітосанітарна лабораторія”.

Як правильно зберігати моркву взимку

Коли викопувати моркву? Осінь – активний період збирання врожаю. Виростивши гарну, смачну моркву, будь-якому овочівникові хочеться зробити запаси на зиму, щоб їсти смачні та корисні овочі з власної грядки якомога довше.
Тривалість зберігання овочів залежить від термінів збирання врожаю. Як правило, збирання врожаю моркви припадає на два перші осінні місяці (наприкінці вересня – середині жовтня). Важливо встигнути зібрати моркву до настання заморозків. Найпростіше орієнтуватися на терміни збирання, вказані на упаковках з насінням. Якщо пакетики з інструкцією не збереглися, слід спостерігати за рослинами. Перший сигнал до того, що настав час збирати морквину – пожовкле біля основи бадилля. Це означає, що овоч дозрів і через кілька тижнів потрібно збирати врожай з грядки.
Де можливо зберігати моркву. Зібраний урожай перед закладкою на зберігання потрібно просушити на свіжому повітрі в тіні, уникаючи прямих променів сонця. Після цього слід обрізати зелену частину, оскільки вона може перетягнути на себе вологу та поживні речовини і таким чином зменшить час зберігання овочів.
Після обрізки коренеплоди переносять на 7-10 днів до сухого приміщення, де температура перебуває на рівні 10-15°С. Це дасть можливість затягнутися зрізам і дрібним механічним ушкодженням, виявитися зіпсованим та хворим плодам. Перед остаточною закладкою овочів у сховище їх ще раз перебирають та видаляють усі непридатні коренеплоди.
Зберігання моркви у підвалі. Найбільш підходящим місцем для зберігання моркви є темний підвал чи льох. В таких приміщеннях підтримується необхідний температурний режим та вологість повітря. Зберігати моркву в погребі або підвалі можна із застосуванням різних способів, ємностей та наповнювачів, що забезпечують збереження коренеплодів до весни.
Зберігання моркви у квартирі. Зберігати моркву в квартирі можна на балконі, в технічному підпіллі, коморі або холодильнику. Головне – дотримуватися потрібного температурного режиму та рівня вологості. Температура зберігання моркви не має перевищувати 0°С, а вологість перебувати на рівні 95%.
Зберігання моркви у холодильнику. Суху, підготовлену моркву поміщають у щільний пакет або поліетиленовий мішок, проробляють у ньому кілька отворів і поміщають у висувний ящик холодильника. Зберігати моркву в пакетах в холодильнику можна протягом 2-3 місяців, але не забувайте контролювати стан коренеплодів. Морква не повинна перезволожуватись. Регулярно перебирайте коренеплоди, щоб виявити екземпляри, що почали псуватися.
Зберігання моркви в піску або тирсі. Більш традиційним способом є зберігання моркви в тирсі або злегка зволоженому піску (1 л води на 10-літрове відро піску). В тарі для зберігання моркви обов’язково мають бути отвори для вентиляції. На дно ящика насипають 2-3-сантиметровий шар піску або тирси, зверху укладають шар відсортованої і висушеної моркви, зверху пересипають 3-5-сантиметровим шаром піску або тирси. Потім знову укладають шар моркви та знову пересипають піском.
Зберігання моркви у ящиках. Вибір тари відіграє важливу роль. У ящик викладається шар коренеплодів і шар тирси (хвойної), по черзі. Завдяки фітонцидам, що містяться у хвої, мінімізується ймовірність появи грибкових захворювань, до того ж уповільнюється проростання моркви. Аналогічним чином застосовується мох сфагнум. Він легкий, не обтяжує тару та сприяє утриманню потрібної кількості вуглекислоти.
Термін придатності зберігання моркви:
1 рік – в лушпинні цибулі, хвойній тирсі або ящиках з піском;
5-8 місяців – в закритих сухих ящиках без наповнювача.
2-4 місяці – в поліетиленових пакетах.
1-2 місяці – в міській квартирі в холодильнику.
У морозилці, звичайно, морква буде зберігатися довше – близько року, якщо ви правильно її заготовили.

Фахівці відділу фітосанітарних процедур ДУ «Івано-Франківська обласна фітосанітарна лаблораторія»

Онлайн-курси

З 30.09.2024 по 11.10.2024 фахівець відділу реєстрації зразків об’єктів регулювання та оформлення документів ДУ “Івано-Франківська обласна фітосанітарна лабораторія” Уляна Шумейло проходила онлайн-курси підвищення кваліфікації при Навчально-науковому інституті неперервної освіти і туризму НУБіП України

загальнонаціональна
хвилина мовчання

1 жовтня о 09:00 годині відбулася загальнонаціональна хвилина мовчання пам’яті захисників та захисниць України, які віддали своє життя за незалежність нашої держави, ініційована Президентом України Володимиром Зеленським.

Колектив ДУ «Івано-Франківська обласна фітосанітарна лабораторія» приєдналися до вшанування пам’яті захисників та захисниць України, які віддали своє життя за незалежність нашої держави.

Вклоняємося пам’яті Героїв, які віддали своє життя за нашу свободу, нашу незалежність. Схиляємо голови перед матерями, вдовами,  дітьми, які втратили своїх синів, чоловіків, батьків, рідних…  Світла пам’ять Героям України!

Щира подяка всім, хто  носить почесне звання – ЗАХИСНИК  УКРАЇНИ! Дякуємо вам за неймовірну силу та відвагу!

Негативний вплив сажкових хвороб на зернові колосові культури

Найважливішою зерновою культурою України є пшениця, що займає перше місце за посівними площами та є головною продовольчою культурою країни.
Серед багатьох чинників, що негативно впливають на реалізацію генетичного потенціалу врожайності пшениці, істотну роль відіграють хвороби, спричинені сажковими грибами.
Сажкові хвороби несуть подвійну шкоду агровиробникам: вони не лише скорочують густоту посівів пшениці, а й замість зерна у колосі дають утворену спорову масу. Серед видового складу сажкових хвороб, що присутні в Україні, відмічені такі як: тверда, летюча, стеблова та карликова сажки. Уражені проростки пшениці озимої уповільнюють свій ріст і розвиток, частина їх гине, внаслідок чого знижуються схожість і густота посівів.
За сильного ураження твердою сажкою недобір урожаю може становити понад 15–20%. Крім того, встановлено, що при тривалому згодовуванні тваринам ячменю з домішкою теліоспор твердої сажки у корів спостерігається порушення серцевої діяльності, зменшення надоїв молока, а серед овець – навіть смертність.
За розвитку стеблової сажки хворі рослини дають уп’ятеро менший урожай маси, зменшується продуктивна кущистість. Недобір урожаю зерна в польових умовах відповідає відсотку уражених рослин.
Карликова сажка – шкідливіша за тверду. Уражені посіви майже не формують урожай.
Летюча сажка також дуже шкідлива. Уражені рослини не плодоносять. Маса надземної частини хворої рослини на 30-40% менша, ніж здорової. Існує прихований недобір урожаю. Деякі рослини видужують, але якість і величина урожаю знижується.
Враховуючи те, що наявність на посівах пшениці сажкових захворювань не залежить від природно-кліматичних умов внаслідок біологічних особливостей збудників, боротьба з цими небезпечними хворобами потребує особливої уваги та спеціальних заходів.
Ефективними заходами в обмеженні поширення сажкових хвороб зернових колосових культур є насамперед обов’язковий лабораторний контроль якості насіннєвого матеріалу як власного виробництва, так і придбаного у інших виробників. Надалі моніторинг посівів в процесі вегетації, подальший контроль за процедурою зберігання отриманого урожаю. Дуже важливою умовою захисту посівного матеріалу є протруєння насіння з урахуванням знищення сажкових хвороб.
Костишин Оксана
Завідувач відділу визначення посівних якостей насіння
і товарних якостей садивного матеріалу та якості зерна

Інформування громадськості щодо вимог Євросоюзу

У зв’язку з тим, що почастішали випадки вилучення фруктів, овочів та інших рослинних матеріалів, які ввозяться в ручній поклажі без фітосанітарних сертифікатів подорожуючими до країн Євросоюзу, фахівці ДУ “Івано-Франківська обласна фітосанітарна лабораторія” долучилися до інформування громадськості, щодо вимог Євросоюзу до переміщення рослин, рослинних продуктів та інших об’єктів регулювання при міжнародних подорожах відповідно до Імплементаційного регламенту Комісії (ЄС) 2019/2072 від 28.11.2019 про встановлення єдиних умов для імплементації Регламенту (ЄС) 2016/2031 Європейського Парламенту та Ради щодо захисних заходів проти шкідливих організмів рослин та скасування Регламенту Комісії (ЄС) № 690/2008 та внесення змін до Імплементаційного регламенту Комісії (ЄС) 2018/2019.

Правильне зберігання насіння – запорука хорошого врожаю

Розпочалася пора збору врожаю. Першочерговим завданням є не тільки жнива, а і підготовка та зберігання насіння. До цього процесу треба підготуватися досить відповідально, щоб в результаті не втратити врожай.
Зерно – живий організм, у якому навіть після збирання протікають характерні життєві процеси.
Організація підготовки та самого зберігання насіння включає багато важливих аспектів, через що просто мати багато добрі сховища не достатньо.
Підготовка насіння до зберігання включає попереднє очищення матеріалу, сушіння, вентилювання та формування відповідних партій для збереження. Післязбиральна обробка складається із попереднього й первинного очищення, тимчасового зберігання вологого зерна, сушіння, вторинного очищення та сортування. Очищення партій зерна та насіння від різноманітних домішок є важливим технологічним заходом, необхідним для підготування насіння до зберігання.
Процес підготування насіння до зберігання починається із визначення його вологості. В насінні з підвищеною вологістю різко зростає інтенсивність дихання, активно розвиваються шкідники та мікроорганізми, першими з яких стають плісняві грибки. Цей розвиток веде до масивного утворення тепла, відомого як процес самонагрівання зерна, через що спостерігаються значні втрати якості та маси у розмірі 3-8%. У сухому насінні вологістю 10-12% біохімічні процеси майже повністю припиняються, утворюються несприятливі умови для факторів псування урожаю. Таке насіння може зберігатися роками з дуже невеликими втратами маси.
Обмолот насіння варто розпочинати в оптимальні терміни з вологістю 14-16%. За низької вологості насіння швидко осипається. При високій вологості, погано обмолочується. Рано зібрали – отримали щупле погано розвинене зерно. Пізно зібрали – зерно осипалося або проросло в колосі (пізній збір провокує грибкові захворювання).
Ознаки готовності насіння до збирання: вологість не перевищує 17-18%, тверда зернина, яка тріщить при надкушуванні або надавлені твердим предметом, зерна добре відділяються від колоса, стебло пшениці ламається в основі, стебло ячменю ламається біля колоса, стебло жита при обертанні колоса розсипається на шматочки, соломина змінює колір на темно-сіру.
При зберіганні слід дотримуватися наступних правил:

  • оптимальна висота для насипу в підлогових складах становить 2,5-3,0м. За такої висоти, зміна температури і вологості в насипі малоймовірна.
  • постійно слідкувати за температурою і вологістю в складському приміщенні;
  • періодично проводити огляд насипів на наявність осередків самозігрівання(за допомогою вологоміра чи термоштанги);
  • контролювати присутність шкідників;
  • не зберігати відходи поряд з очищеним зерном.
    Отже, дотримуючись оптимального температурного режиму зберігання, правил догляду і підтримуючи необхідну вологість, можна розраховувати на збереження посівних якостей насіння до наступного сезону та на хороший урожай.
    Костишин Оксана
    Завідувач відділу визначення посівних якостей насіння
    і товарних якостей садивного матеріалу та якості зерна

Пероноспороз  ріпчастої цибулі:
що робити?

Таке захворювання городних культур, як пероноспороз, буває двох видів:

  • сама борошниста роса, що з’являється на кабачках та інших баштанних культурах, що вирощуються на грядках,
  • несправжня борошниста роса цибулі.
    В обох випадках пероноспороз є грибковим, хоч і викликається різними сімействами мікроорганізмами.
    Пероноспороз цибулі спричинюється грибом Peronospora destructor. Це патоген, який може спричиняти хворобу, яка проявляє себе у вигляді смуг і плям на листках і безпосередньо цибулинах, що призводить до значної втрати врожаю.

Peronospora destructor може розвиватися через кілька основних причин:

  • Забруднення. Гриб може переноситися рослинними площами за допомогою зараженого насіння, інфіковані залишки рослин або інструменти, які використовуються під час обробки рослин. Тому дуже важливо дотримуватися правил санітарії при вирощуванні ріпчастої цибулі.
  • Погодні умови. Вологість та температура навколишнього середовища створюють ідеальні умови для розмноження та поширення гриба. Тому вологий та прохолодний клімат сприяє розвитку цієї хвороби.
  • Площі вирощування. Великі посадки цибулі на великих площах можуть сприяти поширенню хвороби, оскільки гриб може швидко розповсюджуватися у таких умовах.
  • Сорт цибулі. Деякі сорти можуть бути більш схильними до зараження пероноспорозом, ніж інші. Вибір менш схильних сортів може допомогти зменшити ризик зараження.

Пероноспороз ріпчастої цибулі може серйозно вплинути на її зберігання, призводячи до погіршення якості цибулі та втрати врожаю.

  • Порушується цілісність шкірки. Гриб зазвичай розвивається на листі цибулі, що може спричинити пожовклі плями і відмирання верхівок рослин, створюючи доступ для бактерій та грибів, які можуть спричинити гниль. А також хвороба атакує листя і верхівки цибулі, що може призвести до пожовтіння листя, загибелі листкової маси і зниження активності фотосинтезу рослини. Це може спричинити зниження виробництва поживних речовин і, внаслідок цього, зниження урожаю.
  • Порушення розвитку рослин. Хвороба може вплинути на розвиток цибулі, змінюючи її фізіологічні процеси і затримуючи ріст. Це також може призвести до формування менших за розміром цибулин.
  • Збільшується втрата вологи. Хворі листки не можуть ефективно виконувати фотосинтез, що веде до погіршення якості і втрати вологи в цибулі, збільшуючи втрату ваги.
  • Посилення альтернаріозу. Пероноспороз може відкривати шлях для інших хвороб, таких як альтернаріоз, які можуть уражати додатково пошкоджені листки і значно погіршувати вже наявний стан цибулі.
  • Втрата властивостей при зберіганні. Якщо цибулю зберігати разом з зараженими зразками, гриб може поширюватися, заражаючи здорові рослини цибулі. Заражені цибулини можуть мати плями та дефекти на лусці, що знижує їх якість та комерційну цінність. Вони можуть також бути менш смачними і мати коротший термін зберігання через підвищений ризик загнивання та інших захворювань.

Щоб запобігти зараженню культури цією хворобою, важливо вживати заходи з попередження та контролю, такі як обробка фунгіцидами, внесення необхідних змін до графіку поливу та забезпечення доброї вентиляції вирощувального поля. Також слід регулярно перевіряти урожай на виявлення можливих ознак розвитку інших грибкових або бактеріальних захворювань і проводити їх вчасну обробку.

В ролі додаткових заходів обережності фермери та представники господарств також можуть звернутися зі зразками рослин до лабораторії для аналізу за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Горбачевського, 11, тел.78-35-77, ДУ «Івано-Франківська обласна фітосанітарна лабораторія».

Ольга Гриньків
Провідний фахівець відділу фітосанітарного аналізу ДУ «Івано-Франківська обласна фітосанітарна лабораторія»

ПРО КЛЕЙКОВИНУ

СЕМІНАР

Керівник з якості Оксана Костишин взяла участь у семінарі на тему: «Актуальні питання системи управління в фітосанітарній лабораторії» який відбувся 11 липня в м. Київ на базі Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної медицини. Згідно програми семінару висвітлювались наступні питання:

  • актуальні питання системи управління. Вимоги до ресурсів лабораторії: персонал, приміщення, обладнання;
  • метрологічна простежуваність;
  • аналізування запитів, договорів, тендерів;
  • особливості проведення оцінки придатності методів фітосанітарної експертизи (аналізів) відповідно до вимог РМ7/98, Інтерпретація результатів;
  • забезпечення достовірності результатів. Міжлабораторні порівняння результатів фітосанітарної експертизи (аналізів);
  • внутрішній аудит системи управління відповідно до ДСТУ ISO 19011:2019 (ISO 19011:2018, IDT);
    -політика НААУ щодо використання національного знаку акредитації та посилання на акредитацію.
    По закінченні семінару керівнику з якості видали сертифікат.

ПАСМО ЛЬОНУ

Пасмо льону – небезпечна карантинна хвороба льону, що викликана грибом Mycosphaerella linicola .
Синоніми, що зустрічаються в літературі — Mycosphaerella linorum Wollenw., Sphaerella linicola (Naumov) Wollenw., Sphaerella linorum Wollenw. Анаморфа — Septoria linicola Speg., синонім — Septoria linicola (Speg.) Garass., Phlyctema linicola Speg.
Хвороба проявляється у всіх фазах розвитку цієї культури: від сходів до достигання коробочок. Перші ознаки з’являються на сходах або у фазі “ялинки” у вигляді коричневих плям на сім’ядолях. Плями досить швидко охоплюють сім’ядольний листочок, який набуває коричневого кольору, підсихає, вкривається безліччю темних крапок (пікнід) і опадає. Згодом такі плями з’являються і на справжніх листках. Уражене листя поступово засихає і опадає, оголюючи стебло знизу, а хвороба переходить на верхнє листя.
Пізніше симптоми хвороби з’являються на стеблі у вигляді плям коричневого кольору. При цьому стебло набуває строкатого вигляду — коричневі та зелені ділянки чергуються між собою. З часом плями на стеблі зливаються, колір стебла стає коричнево-сірим і воно повністю вкривається безліччю пікнід.
Збудник цієї хвороби розмножується спорами. Взимку спори не втрачають життєздатності і навесні проростають, утворюючи гіфи, що проникають в здорові тканини рослин. Збудник пасма може зберігатись на рослинних рештках льону чи у ґрунті протягом 4-х років. Для розвитку пасма сприятлива температура понад 20°С, опади та висока відносна вологість повітря. Поширення збудника пасма льону відбувається насамперед із насінням, особливо диких видів льону, а також з льоноволокном, через ґрунт та при перенесенні спор вітром, дощем та комахами.
Ретроспективний аналіз поширення пасма льону в світі показав, що основним джерелом інфекції було імпортоване насіння.
Шкодочинність. Під час раннього ураження льону рослини гинуть, під час пізнього ураження хвороб пошкоджує волокно, знижує врожай насіння, волокно стає ламким, втрачає цінність.
Фітосанітарні заходи. Забороняється завезення насіннєвого матеріалу льону з заражених зон поширення. Для своєчасного виявлення захворювання проводять обстеження посівів льону.
З огляду на, те що в Україні навіть відносно стійкі до пасма сорти відсутні, з метою запобігання поширення і зниження шкодочинності цього захворювання важливі правильне дотримання сівозміни; протруювання насіння перед посівом; спостереження за станом рослин у період їх вегетації та проведення профілактичної обробки фунгіцидами; своєчасне збирання культури і знищення рослинних решток.
В ролі додаткових заходів обережності фермери та представники господарств також можуть звернутися зі зразками рослин до лабораторії для аналізу за адресою:
м. Івано-Франківськ, вул. Горбачевського, 11,
тел.78-35-77,
ДУ «Івано-Франківська обласна фітосанітарна лабораторія».

Ольга Гриньків
Провідний фахівець відділу фітосанітарного аналізу ДУ «Івано-Франківська обласна фітосанітарна лабораторія»

В ЛІТНЬОМУ ТАБОРІ

Фахівці ДУ «Івано-Франківська обласна фітосанітарна лабораторія» відвідали учнів літнього табору англомовної школи Mortimer English Club з метою ознайомлення з діяльністю лабораторії у сферах карантину і захисту рослин.

Під час цього заходу представники лабораторії:
– ознайомили учнів із основними завданнями лабораторії;

  • презентували колекційні матеріали;
  • провели огляд під мікроскопом зразків-документів виявлених раніше регульованих шкідливих організмів;
  • наголосили на небезпеку поширення та зовнішні ознаки цих шкідників.

Крім того, звернули увагу дітей на ризики переміщення рослин та пов’язаних з ними шкідливих організмів при міжнародних подорожах, а також заохотили до бережного ставлення до рослин.

Курси МОСО

У період з 24.06. по 28.06.2024 р. – фахівці ДУ «Івано-Франківська обласна фітосанітарна лабораторія» пройшли курс «Оновлення в системі Lims Браво – Лабораторія при впровадженні ePhyto в Україні». Курс був доступний онлайн в системі дистанційного навчання «Система автоматизації HR-процесів та управління талантами «Moco». Після закінчення курсу всі фахівці успішно склали фінальне тестування та отримали сертифікати.

планове обстеження лісових насаджень

26.06.2024 р. – фахівці відділу фітосанітарних процедур ДУ «Івано-Франківська обласна фітосанітарна лабораторія» Ірина Яблінчук та Степан Дребот разом з державним фітосанітарним інспектором Управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби у Івано-Франківській області Іваном Синюком провели планове обстеження лісових насаджень в Галицькому національному природному парку. Виставили феромонні пастки на виявлення регульованих шкідливих організмів лісових насаджень, а саме: великого модринового короїда, вусача мінливого, китайського вусача, азіатського вусача, смолівки кедрової, вузькозлатки ясеневої смарагдової, лісового похідного шовкопряда, вузькозлатки березової бронзової. Загальна площа обстежень складає 50 га. Відібрали частини рослин для проведення фітосанітарної експертизи з метою виявлення шкідливих організмів.

Плодова гниль
(Monilinia fructicola)

Плодова гниль (моніліоз) — найбільш поширене грибкове захворювання, належить до карантинних організмів, відсутніх в Україні (список А1).
Шкодочинність
 Збудник уражує плодові дерева. В першу чергу кісточкові культури роду Prunus: сливу, вишню, персик, нектарин, абрикос, мигдаль, черешню. У меншій мірі яблуні і груші. Monilinia fructicola, продукуючи спори, демонструє найбільшу шкодочинність у вологі сезони.

Симптоми ураження :
 М. fructicola вражає всі надземні органи рослини: квітки, бруньки, молоді пагони, гілки, плоди і листя;
 розвиток М. fructicola відбувається в дві фази: опіку квіток і гнилі плодів. За часом і симптомами прояву бура моніліозна гниль дуже схожа на бактеріальний опік плодових (Erwinia amylovora);
 уражені плоди гниють за кілька днів, опадають або залишаються висіти прикріпленими до гілок;
 плоди засихають і муміфікуються, що є характерним ознакою захворювання;
 на заражених стеблах з’являються коричневі впалі ділянки, на поверхні яких часто накопичується камедь;
 у вологих умовах на цих заражених тканинах утворюються пучки конідієносців.

Способи поширення:
Збудник М. fructicola може поширюватись вітром і комахами. Також розповсюдження відбувається із садивним матеріалом сприятливих до ураження сортів, особливо вкорінених рослин. Існує також ризик завезення з ураженими свіжими плодами.
Фітосанітарні заходи :
 санація садів;
 видалення муміфікованих плодів та обрізання уражених гілочок;
 восени ретельно вирізати засохлі та хворі гілки, робити це краще при частковій наявності листів на деревах, тоді легше відрізнити грань між ураженою і здоровою тканиною, при цьому слід захоплювати 3-5 см здорової гілки;
 омолодження старих, сильно заражених дерев;
 прибирання та знищення хворих плодів на дереві і під деревом;
 своєчасне внесення мінеральних добрив;
 у період зберігання в сховищах підтримувати температурний режим і оптимальну вологість, проводити постійну вибірку уражених плодів;
 проводити хімічний захист восени після листопаду і рано навесні в період набрякання бруньок спеціалізованими фунгіцидами до складу яких входить мідь.

КУРСИ

З 10.06.2024 по 21.06.2024 фахівці відділу фітосанітарного аналізу ДУ “Івано-Франківська обласна фітосанітарна лабораторія” проходили онлайн-курси підвищення кваліфікації на базі Навчально-науковому інституті неперервної освіти і туризму НУБіП України. В подальшому з отриманням свідоцтва про підвищення кваліфікації. В подальшому з отриманням свідоцтва про підвищення кваліфікації.

ОНЛАЙН-НАРАДА

Як натура впливає на якість зерна?

Натура зерна — це якісний параметр, який визначається масою певного об’єму зерна (насипна щільність, яка визначає, яка кількість зерна може бути завантажена в зерносховище, трюми кораблів або при транспортуванні залізничним чи автомобільним транспортом.). Вимірюється у грамах на 1 літр (г/л). Цей показник тісно пов’язаний із дозріванням зерна, він відрізняється закінченістю процесів синтезу поживних речовин. Натуру визначають для таких культур як пшениця, жито, ячмінь і овес.
Отже, як натура впливає на якість зерна? Високий показник натури характеризує високу якість зерна. Харчова цінність, тобто вміст поживних речовин, включаючи крохмаль, цукор і протеїни, вище у більш дозрілого зерна. Також високонатурний врожай забезпечує більший вихід борошна та менший обсяг висівок. За підсумками, вартість продукції значно зростає, що підвищує загальний прибуток. Показник насипної щільності використовують, щоб зробити приблизний розрахунок необхідного обсягу складських площ. Необхідно враховувати, що пошкоджені заморозками чи шкідниками партії сировини мають низьку натуру. Це відбувається через різну щільність зерна. Така продукція буде дуже низькоякісною, борошно не відрізнятиметься високими органолептичними властивостями. Також на натуру впливає вологість. Якщо зерно надто вологе, з одного боку воно розбухає. Але з іншого боку, воно стає більш м’яким з цієї причини.
Отже, визначення натури зерна є безумовно дуже важливим компонентом при визначенні біохімічних і технологічних показників якості зерна. Даний вид випробування доступний в ДУ «Івано-Франківська обласна фітосанітарна лабораторія». Радо запрошуємо до співпраці!
Наша адреса:
м.Івано-Франківськ, вул.Горбачевського,11
e-mail.fitolabif@ukr.net

Нарада
в Головному управлінні Держпродспоживслужби

11 травня 2024 року в Головному управлінні Держпродспоживслужби у Івано-Франківській області за адресою с. Підлужжя відбулася нарада для державних фітосанітарних інспекторів у якій брали участь завідувач відділу реєстрації зразків об’єктів регулювання та оформлення документів – Мирослава КРАЇНСЬКА та завідувач відділу фітосанітарного аналізу – Світлана КІТИНСЬКА, які виступили із презентаційними матеріалами на тему: «Вимоги КНР щодо експорту ячменю та кукурудзи. Методика обстеження посівів та складських приміщень, а також відбору зразків об’єктів регулювання».
В ході заходу було висвітлено наступні питання:
періоди та методи обстежень посівів ячменю та кукурудзи;
перелік карантинних шкідливих організмів ячменю та кукурудзи, що знаходяться під карантинним контролем в Китаю;
обстеження складських приміщень зберігання продуктів запасу.
В кінці заходу були підведені підсумки, у вигляді усного опитування та відповідей лекторів на поставленні запитання державних фітосанітарних інспекторів.

До відома суб’єктів господарювання!

Відділ визначення посівних якостей насіння і товарних якостей садивного матеріалу та якості зерна розширює сферу своєї діяльності. На базі відділу, крім посівних якостей насіння проводиться визначення біохімічних і технологічних показників якості зерна сільськогосподарських культур, а саме:

  • натура зерна (вартість 74,16 грн)
  • вологість зерна (вартість 159,91 грн)
  • органолептичні показники (вартість 185,50 грн)
  • кількість та якість клейковини (вартість 185,50грн)
  • вміст сажкових зерен (вартість 140,47 грн)
  • вміст фузаріозних зерен (вартість 165,33 грн)
    Розмір плати за надані послуги здійснюється відповідно до наказу Міністерства Аграрної політики та продовольства № 96 «Про затвердження розмірів плати за послуги з питань ветеринарної медицини, захисту рослин, охорони прав на сорти рослин, які надаються органами та установами, що входять до сфери управління Державної ветеринарної та фітосанітарної служби» (із змінами).
    Для визначення біохімічних і технологічних показників якості зерна замовнику необхідно заповнити заявку відповідної форми та надати пробу зерна досліджуваної культури (не менше 2кг зерна для зернових і зернобобових та не менше 1кг для дрібнонасінних культур). По закінчення випробування замовнику видається «Протокол визначення біохімічних і технологічних показників сільськогосподарських культур та продуктів їх переробки».
    За детальною інформацією звертайтесь за адресою:
    м.Івано-Франківськ, вул.Горбачевського,11
    тел.: 78-35-77
    e-mail.fitolabif@ukr.net
    веб-сайт: fitolabif.com.ua

ВІРУС ШТРИХУВАТОЇ МОЗАЇКИ ЯЧМЕНЮ

Вірус штрихуватої мозаїки ячменю – вірусна хвороба злакових рослин, що викликає недорозвиненість стебел і колосків, спричиняє формування дрібного зерна, погіршення хлібопекарських якостей борошна. Збудником є Barley stripe mosaic virus (BSMV).

Окрім ячменю вірус, головним чином, уражує пшеницю, також може заражати кукурудзу, просо, овес, деякі злакові трави із родини тонконогих і злакові бур’яни (вівсюг, мишій).
Збудник розвивається в заражених рослинах протягом всієї вегетації і, досягаючи генеративних органів, заражує також їх. Може знаходитися в насінні протягом тривалого часу і переноситися на великі відстані.
Симптоми включають жовті і білі штрихи, переривчасті смуги чи знебарвлені плями, нерідко з некрозом. Вони часто подібні до симптомів смугастої плямистості (гельмінтоспоріозу) ячменю. Під час раннього і сильного ураження інфіковані рослини відстають у рості й формують деформований колос.
У фазі сходів-кущіння хвороба проявляється здебільшого на листках середнього ярусу, інколи і на верхніх у вигляді світло-зелених або жовтуватих і білих переривчастих, суцільних поздовжніх смуг або плям, що розташовуються вздовж жилок.
У фазі колосіння-цвітіння ці штрихи стають коричневими. Некротичні темно-коричневі штрихи чергуються з темно-червоними (кров’яними) плямами, навколо них виявляється незначна хлорозна облямівка. Часто мозаїчний малюнок складається із зигзагоподібних некротичних смуг, що нагадує пряму або перевернуту латинську букву V.
Недобір урожаю від ураженого хворобою поля може сягати 30%.

Єдиним практичним методом боротьби з вірусами, в тому числі штрихуватої мозаїки ячменю, залишається непрямий контроль.
В цілому, віруси рослин поки що неможливо контролювати безпосередньо. Відомі деякі противірусні сполуки, але вони все ще знаходяться на стадії розробки, і мають високу вартість. Найчастіше використовуються методи запобігання вірусним захворюванням.

  1. Висаджування подалі від заражених рослин.
  2. Сівозміна розриває життєвий цикл і забезпечує безперервний період культивування. Цей метод особливо корисний для вірусів, які мають обмежений перелік господарів.
  3. Коригування часу посіву так, щоб уникнути популяції комах-переносників вірусу, коли культура молода і рослини особливо чутливі до вірусної інфекції.
  4. Боротьба з комахами, які є переносниками вірусів
  5. Використання інсектицидів
    Метод дає хороший результат – для стійких попелиць, листоїдів, і вірусів, що передаються білокрилкою.
  6. Знищення бур’янів, які є резервуарами вірусів і альтернативними господарями.

В ролі додаткових заходів обережності фермери та представники господарств також можуть звернутися зі зразками рослин до лабораторії для аналізу за адресою:
ДУ «Івано-Франківська обласна фітосанітарна лабораторія»
м. Івано-Франківськ, вул. Горбачевського, 11,
тел.78-35-77.

Ольга Гриньків
Провідний фахівець відділу фітосанітарного аналізу ДУ «Івано-Франківська обласна фітосанітарна лабораторія»

СТУДЕНТИ У НАС В ГОСТЯХ

21.05.2024 р. в ДУ “Івано-Франківська обласна фітосанітарна лабораторія” була проведена екскурсія для студентів 2-го курсу Івано-Франківського фахового коледжу Львівського національного університету природокористування за спеціальністю “Агрономія”. В ході якої фахівці лабораторії ознайомили студентів із особливостями прийому зразків, проведенням ентомологічної, гербологічної, гельмінтологічної, мікологічної, бактеріологічної, вірусологічної експертиз, що застосовуються для виявлення шкідливих організмів з акцентом на регульовані шкідливі організми, а також з роботою відділу посівних якостей насіння та товарних якостей садивного матеріалу, зокрема аналізування насіннєвого матеріалу на визначення посівних якостей та показників якості зерна.
Студенти мали змогу ознайомитися із колекційним матеріалом шкідливих організмів, особливостями проведення аналізів із використанням різноманітного лабораторного обладнання.

Диплодіоз кукурудзи

Диплодіоз кукурудзи є небезпечним карантинним захворюванням, яке викликається мікроскопічними грибами Stenocarpella macrospora (Earle) Sutton та Stenocarpella maydis (Berkeley) Sutton. Обоє організмів належать до списку А-1 карантинних організмів, відсутніх в Україні, а безпека території контролюється законодавчими приписами та фітосантірними вимогами.

Ці збудники мають однакову біологію: вони перезимовують і зберігаються у вигляді пікнід та міцелію на рослинних рештках кукурудзи чи на поверхні та у верхньому шарі ґрунту, не втрачаючи життєздатності від одного до чотирьох років.
Диплодіоз широко поширений у південних регіонах з вологим субтропічним та тропічним кліматом, а також у країнах з інтенсивним вирощуванням кукурудзи. Для розвитку хвороби ідеальна температура + 28°C – + 30°C. Інтенсивний розвиток захворювання спостерігається в регіонах, де сума опадів в період з липня по вересень становить 500 мм і більше, а середньодобова температура не опускається нижче + 20 °C, тоді як в Україні загалом температури нижчі і вологи дещо менше. З цієї причини у польових умовах в Україні диплодіоз поки що не виявлено, втім, його щороку виявляють в імпортному зерні кукурудзи.

Втрати врожаю можливі, як під час вегетації, так і при зберіганні. Вражене хворобою зерно стає легким у результаті порушення структури ядра і ендосперму, тим самим знижується урожайність. При посіві зараженого насіння часто гине до 50% всіх сходів. Різкі зниження продуктивності та урожайності спостерігалися при зараженні після початку цвітіння жіночих суцвіть кукурудзи. При пізньому ураженні диплодіозом зниження ваги качанів кукурудзи може становити до 16%. Шкідливість хвороби полягає також у зниженні товарних якостей зерна (вміст крохмалю, жирів). Відзначено, що заражене зерно при згодовуванні його великій рогатій худобі та вівцям викликає мікотоксикоз у тварин.

Кукурудза вразлива до інфекції у будь-якому періоді вегетації та зберігання, але найбільше у фазах молочної та молочно-воскової стиглості. На листках з’являються спочатку рідкі дрібні жовті цятки, які потім зливаються, утворюючи велику некротичну зону з жовтою облямівкою. Плями, в основному, розташовуються біля основи листка і у ділянці листкових пазух, звідки можуть переходити в тканини стебла. Ушкодження досить швидко подовжуються, але повільно розширюються і можуть утворювати великі ділянки знебарвленої висохлої коричневої тканини. Серцевина стебла руйнується і неураженими залишаються лише судинні пучки. На стеблах, переважно на нижніх міжвузлях, біля вузлів з’являється побуріння, потім розм’якшуються тканини, і стебло ламається.
Під обгортками качанів на стрижні формується білий ватоподібний міцелій гриба, який виступає між рядами зернівок і навіть може з’явитися на обгортках. Зернівки продовжують заражатися також у період зберігання.
Для ефективної боротьби з диплодіозом кукурудзи комплексно застосовують такі агротехнічні заходи:

  • внесення мінеральних добрив перед посівом зерна;
  • уникати надмірного внесення азоту;
  • своєчасний збір урожаю;
  • просушування качанів;
  • видалення післязбиральних залишків та стрижнів обмолочених качанів;
  • зяблева оранка з якісним поміщенням рослинних залишків в глибинні шари ґрунту;
  • дотримання сівозмін;
  • дотримання територіальної віддаленості торішніх кукурудзяних полів на відстань не менше 1 км;
  • заборона ввезення насіння з регіонів, де виявлено диплодіоз.

В ролі додаткових заходів обережності фермери та представники господарств також можуть звернутися зі зразками рослин до лабораторії для аналізу за адресою:
ДУ «Івано-Франківська обласна фітосанітарна лабораторія»
м. Івано-Франківськ, вул. Горбачевського, 11,
тел.78-35-77.
Ольга Гриньків
Провідний фахівець відділу фітосанітарного аналізу ДУ «Івано-Франківська обласна фітосанітарна лабораторія»

РОЗШИРЮЄМО СПІВПРАЦЮ

17 травня 2024 року в Івано-Франківському фаховому коледжі Львівського національного університету природокористування відбулася зустріч в.о директора коледжу Анатолія Пастерніцького  та в.о. директора ДУ «Івано-Франківська обласна фітосанітарна лабораторія» Оксани Салей.
За результатами зустрічі украдено Договір про співпрацю та організацію спільних заходів (зустрічей, круглих столів, гостьових лекцій тощо) щодо популяризації знань у сферах карантину і захисту рослин, насінництва та розсадництва.
Ми раді поділитися досвідом та надіємося на подальшу продуктивну співпрацю.

ЙДЕМО ДО ДІТЕЙ

З метою популяризації знань у сферах карантину і захисту рослин серед учнів та дітей дошкільного віку, фахівці ДУ «Івано-Франківська обласна фітосанітарна лабораторія» відвідали Івано-Франківську початкову школу та садок імені Софії Русової, де провели відкриті уроки для учнів першого класу та дітей дошкільного віку.
Ознайомили учнів із основними завданнями лабораторії, презентували колекційні матеріали лабораторії, розглядали під мікроскопом зразки-документи виявлених раніше регульованих шкідливих організмів, особливу увагу зосередили на ясеневій смарагдовій златці та жовто-бурому мармуровому клопу, небезпеку поширення та зовнішні ознаки цих шкідників, за допомогою розмальовок розфарбували комах, які діти неодноразово бачили гуляючи на природі, що дуже всіх зацікавило.
Крім того, звернули увагу дітей на ризики переміщення рослин та пов’язаних з ними шкідливих організмів при міжнародних подорожах, а також заохотили до бережного ставлення до рослин та відповідального поводження з імпортними об’єктами регулювання.

ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ

З 30 квітня до 10 травня проводилися курси підвищення кваліфікації для керівників та спеціалістів відділів визначення посівних якостей насіння та товарних якостей садивного матеріалу на базі Навчально-наукового інституту неперервної освіти і туризму Національного університету біоресурсів і природокористування України в он-лайн форматі.
Провідний фахівець відділу визначення посівних якостей насіння та товарних якостей садивного матеріалу Наталя Євдокименко приймала участь у даних курсах та успішно засвоїла представлений матеріал у сфері насінництва та розсадництва, біохімічних і технологічних показників сільськогосподарських культур та отримала свідоцтво про підвищення кваліфікації.

НАВЧАННЯ

10 травня 2024 року в Головному управлінні Держпродспоживслужби у Івано-Франківській області за адресою с. Підлужжя, в онлайн-форматі відбулося навчання для державних фітосанітарних інспекторів на тему: «Порядок розміщення феромонних пасток. Відбір зразків грунту при обстеженнях. Карантинні організми весняно-літнього періоду». Навчання відбулося за участі в.о. завідувача відділу реєстрації зразків об’єктів регулювання та оформлення документів Мирослави КРАЇНСЬКОЇ та завідувача відділу фітосанітарного аналізу Світлани КІТИНСЬКОЇ ДУ «Івано-Франківська обласна фітосанітарна лабораторія». В ході заходу Мирослава КРАЇНСЬКА та Світлана КІТИНСЬКА висвітлили наступні питання:
види та порядок розміщення феромонних пасток для шкідників лісу, садів, полів, складських приміщень;
застосування методів відбору зразків, а також термінів обстежень для визначення золотистої картопляної нематоди та раку картоплі;
карантинні шкідливі організми весняно-літнього періоду виявлені в результаті обстежень.
В кінці заходу були підведені підсумки у вигляді усного опитування та відповідей лекторів на запитання державних фітосанітарних інспекторів.


Міжнародний день здоров’я рослин

Організація Об’єднаних Націй оголосила 12 травня Міжнародним днем здоров’я рослин.
Перш за все, щоб підвищити глобальну обізнаність про те, як захист здоров’я рослин може допомогти покласти край голоду, зменшити бідність, захистити біорізноманіття та навколишнє середовище, а також сприяти економічному розвитку.
Здорові рослини в середовищі є основою всього життя на Землі, а також функціонування екосистем, продовольчої безпеки та харчової промисловості, адже факт здоров’я рослин та рослинного світу довкола є ключовим для сталого розвитку сільського господарства, необхідного для забезпечення харчами зростаючого населення планети. Зміни клімату та вплив людської діяльності також змінюють екосистеми та завдають шкоди біорізноманіттю, створюючи нові ніші для заселення шкідниками. Міжнародні подорожі та торгівля, масштаби яких за останнє десятиліття зросли втричі, також сприяють поширенню шкідників та хвороб.
Варто зазначити, що рослини складають 80 відсотків їжі, яку ми їмо, і 98 відсотків кисню, яким ми дихаємо, але вони знаходяться під загрозою різноманітних впливів. До 40% продовольчих культур щороку втрачається через шкідників і хвороби рослин, що завдає шкоди сільському господарству, загострює голод у світі та загрожує аграрній сфері. Оскільки хвороби рослин обходяться світовій економіці в понад 220 мільярдів доларів, захист рослин від шкідників і хвороб є економічно ефективнішим, ніж боротьба з локальними ситуаціями зі здоров’ям рослин.
ДУ «Івано-Франківська фітосанітарна лабораторія» проводить фітосанітарні дослідження об’єктів регулювання з метою мінімізації ризику розповсюдження шкідників рослин через торгівлю, сприяючи дотриманню міжнародних стандартів здоров’я рослин та раннього попередження їх потрапляння на територію України, щоб зберегти рослини здоровими, одночасно захищаючи навколишнє середовище.

До уваги аграріїв та підприємців!

Нагадуємо Вам, що фахівці відділу посівних якостей насіння і товарних якостей садивного матеріалу ДУ «Івано-Франківська обласна фітосанітарна лабораторія» проводять метод біохімічного тетразольно-топографічного аналізування життєздатності насіння.
Вартість даного методу становить 283,33 грн.
За детальною інформацією звертайтесь за адресою:

м. Івано-Франківськ, вул. Горбачевського,11
e-mail: fitolabif@ukr.net
веб-сайт: fitolabif.com.ua

Що робити з домішками?!

Чи важливо визначати вміст домішки насіння інших рослин в партії насіння? Безумовно, що так! Адже домішки значно знижують цінність партії насіння та впливають на норму висіву.
В лабораторних умовах визначеня вмісту домішки насіння інших рослин – це поштучне визначення у складі домішки насіння рослин, небажаних для насінництва незалежно від їх вмісту під час аналізування чистоти.
Серед домішок насіння бур’янів вирізняють такі групи: карантинні, отруйні, злісні, важковідокремлювані та інші.
Очищення від домішок є однією з основних умов як при зберіганні насіння, так і при підготовці до посіву. Видалення домішок важливе для попередження самозігрівання і псування насіння під час зберігання, оскільки більшість домішок відрізняються від основної культури значною гігроскопічністю та більшою життєздатністю. Також очищення сприяє зниженню рівня зараженості насіння шкідниками хлібних запасів. Шкідливість багатьох бур’янів посилюється у результаті виділення їх кореневою системою в грунт токсинів. Саме вони здатні уповільнити енергетичний потенціал насіння овочевих культур, пшениці, гороху, ячменю під час проростання.
Домішки є небажаними складовими насіння, тому їх вміст, в залежності від виду культури, обмежується державними стандартами.
Даний вид аналізування доступний в ДУ «Івано-Франківська обласна фітосанітарна лабораторія», відділ визначення посівних якостей насіння та товарних якостей садивного матеріалу. Радо запрошуємо до співпраці!
Наша адреса:
м.Івано-Франківськ, вул.Горбачевського,11
e-mail.fitolabif@ukr.net

Тютюнова білокрилка – небезпечний карантинний шкідний

Тютюнова білокрилка (Bemisia tabaci) в багатьох країнах світу є небезпечним шкідником культур, як відкритого так і закритого ґрунту. На території України цей шкідник внесений до переліку карантинних організмів, відсутніх в Україні в списку А-1.
Тютюнова білокрилка пошкоджує перець, огірки, салати, томати, а також численні квіткові рослини: троянду, герберу, азалію, пеларгонію, глоксинію, фуксію, гібіскус.
При високій температурі повітря (28-30 С) самки живуть 10-15 днів, відкладають яйця на нижній поверхні листків, розміщуючи їх кільцями. Через 5-9 днів з яєць виходять личинки (німфи), які проходять чотири стадії розвитку кожна тривалістю 2-4 дні, четверта стадія називається «пупарій». Зазвичай шкоди завдають личинки, які висмоктують сік, викликаючи ослаблення рослин.
Через 5-9 днів з яєць виходять личинки (німфи), які проходять чотири стадії розвитку кожна тривалістю 2-4 дні, четверта стадія називається «пупарій».
Симптоми ураження:
за дуже сильного заселення зменшується висота рослин, кількість пагонів, знижується якість урожаю;
у місцях пошкодження на поверхні листків з’являються численні хлоротичні плями у вигляді мозаїки, листя поступово скручується, жовтіє і опадає;
личинки білокрилки виділяють медвяну росу, яка покриває поверхню листків і змушує зменшувати інтенсивність фотосинтезу, особливо коли на ній поселяються сажкові грибки;
сильно уражені рослини зовні виглядають ніби вкритими чорним нальотом.;
медвяна роса також забруднює квіти, що в рази зменшує їх декоративну цінність.
Способи поширення
дорослі особини тютюнової білокрилки літають не дуже добре, але завдяки своїм маленьким розмірам можуть бути перенесені вітром на досить великі відстані;
в умовах теплиць за недотримання захисних заходів імаго переноситься з вогнища зараження у вільні відділи теплиці на одязі й волоссі персоналу, з рослинними відходами, тарою;
шкідник може бути занесений в Україну з садивним матеріалом рослин-господарів, зрізаними квітами, свіжими овочами на будь-якій стадії розвитку;
в європейському регіоні пересічним джерелом поширення комахи є пуансетія (Рoinsettia) та гібіскус (Hibiscuc), які широко використовуються в міжнародній торгівлі.
Фітосанітарні заходи включають:
заборону ввезення заселених шкідником рослин з листям, цибулинами, бульбами, живцями, саджанцями, квітами, плодами;
зрізаних квітів і бутонів, свіжого листя, гілок для складання букетів;
свіжих плодів: капусти качанної, цвітної, броколі та інших їстівних овочів з роду Brassica, салатів і іншої зелені, заселених тютюнової білокрилкою;
у разі виявлення рослин або їх частин, заселених тютюновою білокрилкою, вся партія імпортної продукції підлягає поверненню до країни експорту або знищенню.

До уваги аграріїв та підприємців!

Відділ визначення посівних якостей насіння та товарних якостей садивного матеріалу, крім інших показників, буде також проводити біохімічне тетразольно-топографічне аналізування життєздатності насіння!
Під життєздатністю в насіннєзнавстві розуміють кількість живого насіння в досліджуваному зразку, виражену у відсотках, незалежно від того, здатне воно проростати в конкретних умовах або ні. Для цього застосовують біохімічний метод визначення життєздатності насіння. Метод заснований на забарвлюванні живих тканин насінини розчином тетразолу в червоний (малиновий) колір, мертві тканини залишаються незабарвлені.
Аналіз проводять з метою:

  • швидкого визначення життєздатності насіння, що перебуває у стані фізіологічного спокою;
  • для визначення життєздатності твердих непророслих насінин;
  • підтвердження факту та встановлення причин низької схожості насіння.
    На практиці життєздатність визначають у випадках, коли необхідно терміново оцінити можливу схожість насіння. Найбільш актуальним визначення життєздатності буде для живого насіння, яке через тверду водонепроникну шкірку не може прорости (у бобових трав і деяких зернобобових культур), та насіння в якому ще не завершилися процеси післязбирального достигання (для озимих культур).
    За детальною інформацією,щодо визначення посівних якостей насіння звертайтесь за адресою:
    м.Івано-Франківськ, вул.Горбачевського,11
    e-mail.fitolabif@ukr.net

ПРОДОВЖУЄМО ВДОСКОНАЛЮВАТИСЬ

25 квітня 2024 року в онлайн-форматі відбулося навчання для державних фітосанітарних інспекторів на тему: «Методи огляду та відбору зразків садивного матеріалу плодових, ягідних, квітково-декоративних та інших деревних культур, а також відбору зразків деревини , виробів із деревини для проведення фітосанітарної експертизи (аналізів)», згідно наказу МАПУ №343 від 22.02.2021 р. «Шкодочинні організми, виявлені в результаті експертиз від імпортних об’єктів регулювання». Навчання відбулося за участі в.о. завідувача відділу реєстрації зразків об’єктів регулювання та оформлення документів Мирослави КРАЇНСЬКОЇ та завідувача відділу фітосанітарного аналізу Світлани КІТИНСЬКОЇ ДУ «Івано-Франківська обласна фітосанітарна лабораторія»
В ході заходу Мирослава КРАЇНСЬКА та Світлана КІТИНСЬКА висвітлили наступні питання:
застосування методів огляду, у тому числі відбору зразків садивного матеріалу плодових, ягідних, квітково-декоративних та інших деревних культур, а також відбору зразків деревини, виробів із деревини для проведення фітосанітарної експертизи (аналізів);
регульовані шкідливі організми садивного матеріалу плодових, ягідних, квітково-декоративних та інших деревних культур, виявлені в результаті експертиз від імпортних об’єктів регулювання.

ВИЯВЛЕНО АМБРОЗІЮ!!!

23 квітня 2024р. при проведенні фітосанітарної експертизи фахівцями відділу фітосанітарного аналізу ДУ “Івано-Франківська обласна фітосанітарна лабораторія” було виявлено обмежено поширений в Україні карантинний організм – амброзію полинолисту (Ambrosia artemisiifolia L) в трьох зразках льону. Рекомендовано вжити заходів відповідно до чинного законодавства в сфері карантину та захисту рослин.
Амброзія полинолиста — це один з найнебезпечніших карантинних бур’янів, що згубно впливає на організм людини і довкілля, а крім того, його поява у посівах сільгоспкультур здатна суттєво знизити урожайність. Він засмічує усі польові культури, сади, городи, узбіччя доріг, залізничні насипи, луки та пасовища, пустирі та інші необроблювані землі.
Для своєчасного виявлення вогнищ бур’яну проводяться обстеження земельних угідь: узбіч та схилів основних автомобільних і залізничних магістралей, територій станцій по яких перевозиться сільськогосподарська продукція, пунктів ввезення, приймання, зберігання та використання засміченого матеріалу, а також прилеглих до них територій (в радіусі 3 км); сільськогосподарських угідь.
Методи боротьби з амброзією полинолистою:
агротехнічний метод, який передбачає чергування культур у сівозмінах, основний і передпосівний обробіток ґрунту, вчасний догляд за посівами; в населених пунктах – у вогнищах амброзії полинолистої створення газонів із багаторічних трав, які пригнічують чисельність, ріст та розвиток рослин амброзії полинолистої;
хімічний метод, який доцільно застосовувати в промислових зонах, на узбіччях доріг, на сільгоспугіддях, передбачає застосування гербіцидів відповідно до Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні;
механічний метод – знищення амброзії шляхом виполювання, ручного видалення або скошування.
Наші контакти:
м. Івано-Франківськ, вул. Горбачевського, 11
e-mail: fitolabif@ukr.net
fitolabif.com.ua

ПІДВИЩУЄМО КВАЛІФІКАЦІЮ

З 08 по 19 квітня 2024 року в.о.директора ДУ “Івано-Франківська обласна фітосанітарна лабораторія” Оксана Салей, проходила онлайн-курси підвищення кваліфікації на базі ННІ неперервної освіти і туризму Національного університету біоресурсів і природокористування України. В подальшому з отриманням свідоцтва про підвищення кваліфікації.


КІЛЬЦЕВА ГНИЛЬ
одне з найбільш небезпечних захворювань картоплі та томатів

Одним з найбільш небезпечних захворювань картоплі та томатів є КІЛЬЦЕВА ГНИЛЬ, збудниками яких є патогенні фітобактерії.
Clavibacter michiganensis є аеробною неспороутворюючою грампозитивною бактерією. Вона має кілька підвидів та завдає значних економічних збитків у всьому світі.
Заражене насіння зазвичай дає зовні здорові сходи, симптоми з’являються в міру досягнення зрілості рослин. В тепличних умовах першим симптомом є в’янення листя в жарку погоду. Листя можуть бути білими, а згодом проявляються коричневі некротичні міжжилкові ділянки. В’янення швидко стає незворотним і вся рослина висихає.
У польових умовах першим симптомом є висихання країв листків переважно на нижніх листках. Рослина повільно всихає, як правило, не проявляючи в’янення. На запущеній стадії, на листових жилках і черешках з’являються дрібні білуваті пустули. Часто з’являються коричневі смуги стебла і черешків. Вони можуть розділятися, оголюючи жовтувато-червонувато-коричневі порожнини, що є симптомом раку.
Плоди можуть не розвиватися і опадати, або дозрівати нерівномірно. Також часто виявляють зовнішню мармуровість і внутрішнє знебарвлення судин чи навколишніх тканин. Нечасто на плодах можуть з’являтися характерні плями «пташиного ока». Спочатку злегка підняті та білі, ці плями утворюють світло-коричневі шорсткі центри, оточені плоским білуватим ореолом.
На зрізаних стеблах, черешках і плодоніжках, особливо в місцях їх з’єднання, буде помітно кремово-біле, жовте або червонувато-коричневе забарвлення судинної тканини та серцевини, а також порожнини всередині серцевини. Ці зміни кольору видно лише на пізніх стадіях захворювання. На початку свого розвитку збудник не викликає змін у судинній тканині.
Іноді можна спостерігати дуже легке рожеве забарвлення судинної тканини. Тоді кільцеву гниль легко сплутати з вертицильозним або фузаріозним в’яненням (спричиненим грибами родів Verticillium чи Fusarium).

Джерелами бактеріальної кільцевої гнилі виступають:

  1. залишки уражених рослин (до моменту їх повного розкладання під впливом сапротрофів)
  2. живі уражені рослини
  3. зимуючі органи уражених рослин.

Найпоширенішими методами боротьби з фітопатогенними бактеріями є:

  1. знищення решток уражених рослин або створення умов для їх швидшого розкладання;
  2. використання здорового посадкового матеріалу;
  3. дезінфекція насіння і ґрунту;
  4. застосування бактерицидів чи комплексних біопрепаратів, які успішно використовуються у боротьбі з грибковими та бактеріальними захворюваннями рослин.

Збудник хвороби належить до карантинних організмів, відсутніх на території України. Тому, щоб запобігти виникненню осередків хвороби, вкрай потрібно проводити ефективний контроль під час ввезення і вирощування імпортного насіннєвого матеріалу.

В ролі додаткових заходів обережності фермери та представники господарств також можуть звернутися зі зразками рослин до лабораторії для аналізу за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Горбачевського, 11, тел.78-35-77
Ольга Гриньків
Провідний фахівець відділу фітосанітарного аналізу ДУ «Івано-Франківська обласна фітосанітарна лабораторія»


Участь в онлайн-нараді

З метою надання методичної допомоги та забезпечення належного виконання завдань і функцій у сфері управління державним майном, Управлінням економічної діяльності Держпродспоживслужби 12 квітня 2024 року об 11 годині було проведено онлайн-нараду на платформі Microsoft Teams за результатами подання звітності за 2023 рік та роботи в Автоматизованій системі «Юридичні особи».
В даному заході прийняла участь відповідальна особа, на яку покладено функціональні обов’язки з питань упорядкування об’єктів державного майна – Лілія Цюцяк.

МИ ВДОСКОНАЛЮЄМОСЬ!!!

З 04.04.2024 р. по 05.04.2024 р. завідувач відділу фітосанітарного аналізу (заступник керівника з якості) ДУ “Івано-Франківська обласна фітосанітарна лабораторія” Світлана КІТИНСЬКА пройшла навчання на базі ТОВ «НКЦ «ЄВРОАКАДЕМІЯ» за темами: “Внутрішній аудит в лабораторіях згідно з вимогами ДСТУ EN ISO/IEC 17025:2019 з врахуванням положень ДСТУ ISO 19011:2018 та ДСТУ ISO 31000:2018”, “Перепідготовка керівників, менеджерів з якості, аудиторів та фахівців лабораторій за вимогами стандарту ДСТУ EN ISO/IEC 17025:2019 з врахуванням положень ДСТУ ISO 19011:2019, ДСТУ ISO 31000:2018, ЕА, ILAC- рекомендацій”, в подальшому з отриманням свідоцтва компетентності.

Протруєння насіння: як не зіпсувати посівний матеріал

Посівна кампанія ярих культур вже розпочалася. Тому, якщо ще не встигли до неї підготуватися, маєте можливість зробити це найближчим часом. А оскільки основою майбутньої врожайності є здорове та якісне насіння, перед придбанням рекомендуємо дослідити посівний матеріал в лабораторних умовах. Окреме питання — перевірка посівного матеріалу на зараженість фітопатогенами. З огляду на виявлених на насінні збудників хвороб аграрії зможуть обрати протруйник, який надійно захистить насіння.
Для отримання гарантованого якісного врожаю найважливіше завдання для аграрія — отримати дружні здорові захищені сходи культури. Адже промахи, допущені саме у фазі сходів рослин, практично неможливо виправити ніякими наступними агротехнічними заходами. Науково доведено, що через насіння можуть розповсюджуватися збудники 60% усіх небезпечних хвороб, які призводять як до зниження посівних якостей самого насіння, так і до зменшення в подальшому продуктивності рослин.
Дуже важливим також є протруювання насіння перед сівбою якісними протруйниками, мікроелементами та стимуляторами, що забезпечує розвиток сходів та реалізацію генетичного потенціалу сорту.
Якісне протруєння насіння здатне скоротити можливу втрату врожаю від 30 до 65%. При виборі препарату необхідно враховувати сортові особливості, прогноз ураження шкідниками, хворобами та погодні умови. Фунгіцидні протруйники захищають від хвороб, які викликають грибки і бактерії (сажка, кореневі гнилі, снігова пліснява). Інсектицидні — від шкідників, які пошкоджують насіння, сходи, знищують коріння культур (злакові мухи, цикадки, совка, хлібна жужелиця). Щоб серед великої кількості препаратів, представлених на ринку України, зробити правильний вибір, в першу чергу слід звертати увагу на формуляцію препарату, діючу речовину та її вміст. Найкращими є протруйники, які містять в собі дві або більше діючих речовини, тим самим захищають рослину від максимально широкого спектру хвороб.
У відділі визначення посівних якостей насіння та товарних якостей садивного матеріалу проводиться аналізування в тому числі і протруєного насіння, адже протруєне не завжди означає якісне.
Для перевірки показників якості насіння звертайтесь: ДУ «Івано-Франківська обласна фітосанітарна лабораторія» м. Івано-Франківськ, вул.Горбачевського,11
e-mail:fitolabif@ukr.net

Золотиста картопляна нематода – небезпечний  збудник хвороби картоплі!

Картопля – цінна сільськогосподарська культура, яка займає одне з перших місць серед інших
культур і є важливою продовольчою, кормовою й технічною культурою. Недарма її називають другим хлібом. Серед сільськогосподарських культур важко знайти таку, яка б за універсальністю використання могла зрівнятися з нею. На протязі вегетації картопля уражується збудниками хвороб та пошкоджується шкідниками. Серед багатьох шкідливих організмів, що уражують картоплю, золотиста картопляна нематода Globodera rostochiensis – чи не найбільш небезпечний, та водночас найменш відомий пересічному господарю об’єкт, який майже непомітний неозброєним оком. Проте сам він достатньо озброєний, щоб спричинити не просто недобір врожаю, а майже повну його відсутність.
Золотиста картопляна нематода – це мікроскопічний черв’як, самки якого можуть зимувати у формі цисти і залишатися у ґрунті життєздатними роками і навіть десятиліттями, розвиваються в коренях рослини-господаря, зокрема картоплі, томатів, та інших рослин з родини пасльонових. Навесні, при настанні сприятливих умов, із цист виходять личинки, які відшукують корені картоплі та проникають у них. Там вони живляться соком клітин, втрачають рухливість, проходять в своєму розвитку чотири личинкові стадії, розбухають, набуваючи спочатку грушоподібної, а потім – кулеподібної форми. Самки проривають епідерміс і з’являються назовні кореня, при цьому переднім кінцем вони залишаються прикріпленими до кореня. Червоподібні самці мігрують у ґрунт, запліднюють самок і гинуть. Після цього, самка ще більше розбухає, наповнюється яйцями, набуває золотистого, а пізніше коричневого кольору, і відмирає, перетворюючись на цисту.
Візуально наявність захворювання рослин глободерозом визначають в період від фази бутонізації до масового цвітіння, коли ознаки хвороби виявляються найбільш чітко. Хворі рослини при сильному ступені зараження легко відрізнити за хлоротичним кольором листя, відставанням у рості, «бородатістю» кореневої системи, густо обсипаної цистами; пригніченим станом рослин в цілому. Цвітіння у них дуже скудне або взагалі відсутнє. Внаслідок паразитування золотистої картопляної нематоди знижується врожайність та товарність новоутворених бульб, погіршується їх якість.
Основні джерела поширення картопляної нематоди:
 заражений грунт;
 садивний матеріал;
 сільгоспінвентар;
 транспортні засоби, до яких прилипли частинки ґрунту, взуття людини;
 можливе механічне перенесення цист з тарою, вітром, дощовою водою, а також тваринами.
Фітосанітарні заходи боротьби з золотистою картопляною нематодою:
• чергування культур у сівозміні, які не уражуються картопляними нематодами (бобові, зернові, технічні культури, багаторічні вави та інші) ;
• вирощування немотодостійких сортів картоплі;
• застосування агротехнічних методів, які передбачають внесення добрив, знищення бур’янів;
• застосування нематоцидів (фумігантів або системних препартів) ;
• при виявленні зараження золотистою картопляною нематодою застосовувати крантинні заходи -заборона вивезення ураженого садивного матеріалу, проведення фітосанітірної експертизи, введення карантинного режиму.
У разі виявлення вище описаних ознак ураження просимо звернутися в ДУ “Івано-Франківська обласна фітосанітарна лабораторія”, м. Івано-Франківськ, вул. Горбачевського, 11, тел.78-35-77, e-mail: fitolabif@ukr.net, fitolabif.com.ua

ОНЛАЙН-НАРАДА

Управлінням економічної діяльності Держпродспоживслужби 27.03.2024 року проведено онлайн-нараду щодо роботи в Автоматизованій системі «Юридичні особи» та з питань функціонування систем енергетичного менеджменту. У заході взяли участь провідний інспектор з кадрів – Лілія ЦЮЦЯК та завідувач загального відділу – Іванна КУЛАКОВА.

Підготуйся до посівного сезону правильно!

Гарантований врожай за мінімальних вкладень або найприбутковіша культура сезону? Цього року аграрії Івано-Франківщини віддають перевагу у вирощенні такої культури, як соя. Причина перша – соя це єдина культура, яка за 80-100 днів дасть вам два врожаї. Друга причина полягає в тому, що після посіву сої можна покращити якість ґрунтів без додаткових витрат. Біологічні залишки, що залишаються на полі після збирання врожаю, еквівалентні внесенню 10-15 тонн органічних добрив на гектар. Продукція з сої має високу вартість на ринку, оскільки цей рослинний вид широко використовується у харчовій, фармацевтичній промисловості та інших галузях. Це дозволяє фермерам отримувати значний прибуток.
При поступленні зразків у відділ визначення посівних якостей насіння та товарних якостей садивного матеріалу близько 40% зразків займає соя. Даний насіннєвий матеріал відібрано від 1332т. Більшість насіння сої високих репродукцій і після аналізування показали гарні показники якості. Тільки 20т сої виявилися некондиційними по схожості. Крім основних показників якості, на які проводиться аналізування, аграрії віддають перевагу також аналізуванню зараженості насіння хворобами. Оскільки дана культура є особливо сприятливою до різних хвороб, а це може значно знизити врожайність. Серед всього проаналізованого насіння сої на зараженість хворобами в основному це: пероноспороз (несправжня борошниста роса), чорна плісень (альтернаріоз), фузаріоз, бактеріоз.
Попередня перевірка насіння на зараженість хворобами дає можливість визначати стан насіння, адже за результатами таких досліджень можна прийняти рішення про доцільність проведення обробки насіння та вибір протруйника необхідного спектра дії, а в майбутньому отримати хороший врожай.
Для перевірення показників якості насіння звертайтесь: ДУ «Івано-Франківська обласна фітосанітарна лабораторія» м. Івано-Франківськ, вул. Горбачевського,11

ПРО ЯКІСТЬ НАСІННЯ

Перевірка якості насіння – це обов’язкова процедура перед посівом. Ми допоможемо Вам подбати про високий майбутній врожай.
Для отримання детальної консультації з приводу лабораторних досліджень та їх вартості звертайтесь за адресою: м.Івано-Франківськ, вул.Горбачевського, 11 e-mail:fitolabif@ukr.net




ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ

З 04.03.2024 р. по 13.03.2024 р. провідний фахівець ДУ “Івано-Франківська обласна фітосанітарна лабораторія” Ірина Яблінчук  пройшла курси підвищення кваліфікації на базі  факультету агротехнологій та екології Львівського національного університету природокористування за навчально-тематичною програмою «Відбір проб сільськогосподарської рослинницької продукції в процесі карантинного огляду та експертизи», в подальшому з отриманням свідоцтва, що підтверджуватиме високу професійність працівника у відборі зразків.

ОБЕРЕЖНО – повитиця!

06 березня 2024 р. при проведенні фітосанітарної експертизи фахівцями відділу фітосанітарного аналізу  ДУ “Івано-Франківська обласна фітосанітарна лабораторія” було виявлено обмежено поширений в Україні карантинний організм – повитицю (Cuscuta spp.) в одному зразку конюшини від партії 20 т. Рекомендовано вжити заходів відповідно до чинного законодавства в сфері карантину та захисту рослин.

Велике значення в боротьбі з повитицями мають профілактичні заходи. Насамперед це стосується передпосівної обробки насіння, оскільки дуже часто існує ймовірність того, що воно засмічене повитицями. Най­кра­щим спо­со­бом  уник­ну­ти не­приємно­с­тей, пов’язаних із по­ши­рен­ням  та  розповсюдженням  по­ви­тиці, є ре­тель­не до­три­ман­ня пра­вил ка­ран­ти­ну рос­лин, а саме:

  • забороняється завезення на вільні від повитиці території з районів розповсюдження бур’яну;
  • обов’язковий карантинний огляд та лабораторна експертиза об’єктів регулювання;
  • обстеження сільськогосподарських угідь на виявлення бур’яну в період вегетації;
  • при виявленні вогнища – запровадження карантинного режиму та проведення спеціальних фітосанітарних заходів.



ВЕБІНАР для фахівців кадрової служби

01 березня 2024 року Лілія Цюцяк, провідний інспектор з кадрів,  прийняла участь у спеціалізованому вебінарі для фахівців кадрової служби на тему: «Цифровізація трудових відносин: майбутнє чи сьогодення», який проводила – Пижова Марина, адвокат, доктор юридичних наук, експерт у галузі трудового права, автор освітнього проекту  «Легко кадри».

В процесі вебінару було опрацьовано такі питання:

– оцифрування трудових книжок;

–  роботи з Порталом Пенсійного фонду;

–  особливості роботи з xml-документами;

–  розбір Порядку подання відомостей про трудову діяльність, фізичної особи-підприємця, фізичної особи, яка забезпечує себе роботою самостійно, в електронній формі.