Картопля – цінна сільськогосподарська культура, яка займає одне з перших місць серед інших
культур і є важливою продовольчою, кормовою й технічною культурою. Недарма її називають другим хлібом. Серед сільськогосподарських культур важко знайти таку, яка б за універсальністю використання могла зрівнятися з нею. На протязі вегетації картопля уражується збудниками хвороб та пошкоджується шкідниками. Серед багатьох шкідливих організмів, що уражують картоплю, золотиста картопляна нематода Globodera rostochiensis – чи не найбільш небезпечний, та водночас найменш відомий пересічному господарю об’єкт, який майже непомітний неозброєним оком. Проте сам він достатньо озброєний, щоб спричинити не просто недобір врожаю, а майже повну його відсутність.
Золотиста картопляна нематода – це мікроскопічний черв’як, самки якого можуть зимувати у формі цисти і залишатися у ґрунті життєздатними роками і навіть десятиліттями, розвиваються в коренях рослини-господаря, зокрема картоплі, томатів, та інших рослин з родини пасльонових. Навесні, при настанні сприятливих умов, із цист виходять личинки, які відшукують корені картоплі та проникають у них. Там вони живляться соком клітин, втрачають рухливість, проходять в своєму розвитку чотири личинкові стадії, розбухають, набуваючи спочатку грушоподібної, а потім – кулеподібної форми. Самки проривають епідерміс і з’являються назовні кореня, при цьому переднім кінцем вони залишаються прикріпленими до кореня. Червоподібні самці мігрують у ґрунт, запліднюють самок і гинуть. Після цього, самка ще більше розбухає, наповнюється яйцями, набуває золотистого, а пізніше коричневого кольору, і відмирає, перетворюючись на цисту.
Візуально наявність захворювання рослин глободерозом визначають в період від фази бутонізації до масового цвітіння, коли ознаки хвороби виявляються найбільш чітко. Хворі рослини при сильному ступені зараження легко відрізнити за хлоротичним кольором листя, відставанням у рості, «бородатістю» кореневої системи, густо обсипаної цистами; пригніченим станом рослин в цілому. Цвітіння у них дуже скудне або взагалі відсутнє. Внаслідок паразитування золотистої картопляної нематоди знижується врожайність та товарність новоутворених бульб, погіршується їх якість.
Основні джерела поширення картопляної нематоди:
 заражений грунт;
 садивний матеріал;
 сільгоспінвентар;
 транспортні засоби, до яких прилипли частинки ґрунту, взуття людини;
 можливе механічне перенесення цист з тарою, вітром, дощовою водою, а також тваринами.
Фітосанітарні заходи боротьби з золотистою картопляною нематодою:
• чергування культур у сівозміні, які не уражуються картопляними нематодами (бобові, зернові, технічні культури, багаторічні вави та інші) ;
• вирощування немотодостійких сортів картоплі;
• застосування агротехнічних методів, які передбачають внесення добрив, знищення бур’янів;
• застосування нематоцидів (фумігантів або системних препартів) ;
• при виявленні зараження золотистою картопляною нематодою застосовувати крантинні заходи -заборона вивезення ураженого садивного матеріалу, проведення фітосанітірної експертизи, введення карантинного режиму.
У разі виявлення вище описаних ознак ураження просимо звернутися в ДУ “Івано-Франківська обласна фітосанітарна лабораторія”, м. Івано-Франківськ, вул. Горбачевського, 11, тел.78-35-77, e-mail: fitolabif@ukr.net, fitolabif.com.ua