
Найбільш характерною ознакою захворювання є утворення наростів на бульбах, столонах, рідше – на стеблах, листках і навіть квітках. За зовнішнім виглядом нарости нагадують цвітну капусту. Розмір наростів може бути різноманітний – від маленької горошини до величини, що перевищує розмір бульби. Нарости, що утворюються під землею, білого кольору, на надземних частинах – зеленого. До закінчення вегетації вони темніють і гниють. Ракові нарости розвиваються на бульбах і в сховищах.
Розповсюдження хвороби в природніх умовах дуже повільне. Найчастіше рак картоплі поширюється із зараженими бульбами, які мають на своїй поверхні частини інфікованого грунту. Дощові потоки і потоки талих вод, що проходять через старі вогнища, розносять збудника на значні відстані. Також можливе розповсюдження через знаряддя обробітку грунту. При занесенні в грунт спори збудника швидко розповсюджуються і через 2-3 роки уражують велику кількість картоплі, призводячи до повної втрати врожаю. Спори збудника можуть зберігатися в грунті до 30 років.
Заходи боротьби:
– обстеження на виявлення раку за зовнішніми ознаками;
– сівозміна і повне знищення бур’янів;
– вирощування стійких до раку сортів картоплі
А також рекомендується хімічне знезараження грунту, використовуючи карбамід (100г/м) або рідкий безводний аміак(0,5т/га).